З нагоди Всесвітнього дня вишиванки. Цікаві факти про вишивану сорочку

Всесвітній день вишиванки – всеукраїнське свято, яке покликане зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого одягу українського народу. Долучитися до свята дуже просто – одягнути вишиванку. Разом із тим, така проста дія має глибокий контекст, адже йдеться про вираження своєї національної та громадянської позиції, культурної освіченості та духовної свідомості.

Долучайтеся до флешмобу «Історія моєї вишиванки». Викладайте у Фейсбуці фото у вишиваній сорочці та розповідайте коротку історію своєї вишиванки.

Дослідники етнічного вишитого українського одягу зібрали багато цікавих фактів про українську вишиванку.

1. Український національний одяг до вподоби цілому світові, адже День вишиванки святкують і за кордоном. Його відзначають вже у 60 країнах світу.

2. Нині вишиванка переживає піднесення і відродження, бо українці згуртувалися у підтримці власних традицій. Елементи візерунків все частіше використовують в дизайні одягу не лише українців. Носити вишиванку стало не лише патріотично, а й модно та ексклюзивно.

3. Вперше в історії України знято документальний повнометражний фільм про вишиванки «Спадок нації» (автори стрічки – режисер Олександр Ткачук та сценаристка Леся Воронюк, науковий консультант і етнограф Олексій Доля, який уже понад тридцять років займається дослідженням вишиванок і фактично пішки пройшов усю Україну, вивчаючи певні особливості вишивки кожного регіону). Стрічка, гаслом якої стали слова «Вишити, щоб вижити», умовно ділиться на дві частини: етнографічну, що розповідає про відмінності у вишиванках в різних місцевостях держави, та історичну, побудовану на унікальних розповідях людей про долю вишиванки в їхньому житті. Фільм знімали по всій Україні, включаючи території ДНР і ЛНР, а також у п’яти зарубіжних державах, серед яких Канада, Німеччина, Італія, ОАЕ та навіть Росія (Мурманськ, Іркутськ).

4. Прародителями вишивки були скіфи. За свідченням давньогрецького історика Геродота, свій одяг вони оздоблювали цікавими візерунками, про що свідчать знайдені на Черкащині срібні бляшки з фігурками чоловіків, датовані VІ ст. Дослідження показали їх ідентичність з вишивкою українського народного костюма XVІІІ-XІX ст.

5. Здавна для українців вишиванки відігравали не стільки функцію одягу, як, за повір’ями, були оберегом від усілякого зла. Тому сорочки та сукні оздоблювали візерунками на рукавах, комірах і на подолі, щоб малюнок торкався усього тіла.

6. Вишита сорочка (особливо чоловіча) вважалася ще й символом кохання та вірності. У давні часи кожна дівчина повинна була вишити сорочку своєму майбутньому чоловікові, аби захищала його, а також щоб знати, вірний він їй чи ні.

7. Колись вишита українська сорочка з льону вважалася символом здоров’я та краси, щасливої долі й родової пам’яті, любові та святковості, оберегом і захистом від злих очей й поганого слова. Це свого роду святиня і місточок між поколіннями.

8. Перша школа вишивки була створена ще в Київській Русі у ХІ столітті. Її заснувала сестра Володимира Мономаха – Анна. У ній опановували мистецтво гаптування золотом і сріблом.

9. Першим модником у вишиванці був видатний український письменник Іван Франко, який поєднав вишиванку з буденним одягом – піджаком.

10. В Україні існує близько сотні вишивальних технік, серед яких найвідоміші – гладь, хрестик, низь, мереження, бігунець, плетіння. Кожен регіон України має свої особливості вишиванок, і вони унікальні.

11. Орнаменти вишивок діляться на три основні групи: абстрактна, рослинна і тваринна. Візерунки різної тематики зображають на традиційному українському одязі – сорочках, спідницях, сукнях, а також на рушниках, постільній білизні, скатертинах і т. п.

12. У давні часи дуже популярними були саме вишиті рушники, постільна білизна та атрибути одягу, а нині набули популярності вишиті ікони й картини. Також орнаменти української вишивки використовують у прикрасах з бісеру.

13. Найоригінальнішою українською вишиванкою вважають «борщівську». Сорочки розшивають лише чорними нитками.

14. Є і цікава вишивка «білим по білому» – художній прийом, в якому рельєфний візерунок вишивки створює гру світла. Це дуже унікальна і тонка робота.