Відбулася презентація дослідження “Санкції проти Росії”

Представники аналітичних центрів та громадських організацій України представили дослідження «Санкції проти Росії», у якому проаналізували поточний вплив санкцій на економіку та політику РФ та запропонували список осіб та компаній, на які мають бути поширені санкції. Дослідження було презентовано 26 вересня в агенції «Укрінформ».

Як розповів головний радник МЦПД Василь Філіпчук, у підготовці та обговоренні дослідження взяли участь експерти Міжнародного центру перспективних досліджень, Українського інституту майбутнього, польської неурядової ініціативи «Санкції 2020», експерти Інституту світової політики та низки інших аналітичних центрів.

Експерт МЦПД Микола Капітоненко зазначив, що із урахуванням досвіду більш як п’яти років застосування санкцій проти Росії майже чотирма десятками держав, автори дослідження запропоновали рекомендації щодо наступних кроків у процесі застосування санкцій.

«Необхідно брати основною метою санкційного режиму підвищення ціни застосування сили в порушення міжнародних норм для Росії, активніше й ширше використовувати погрози застосування санкцій, – зазначив Капітоненко. – Варто розширити список осіб, на яких розповсюджується дія персональних санкцій».

Ігар Тишкевич, експерт програми “Міжнародна і внутрішня політика” Українського інституту майбутнього зазначив, що наразі в США лише по лінії казначейства працює 15 санкційних режимів і лише один — український.

«Є поняття “санкційний шок”, – зазначив Ігар Тишкевич. – Це перші два-три роки після введення санаційного режиму. Він Росії обійшовся дуже дорого, близько 180 млн доларів. Але, за нашими підрахунками, вже у 2016 році Росія адаптувалась до санаційного режиму. Із 2016 року почалась стабілізація резервів. Міжнародні валютні резерви РФ досягли свого максимуму з 2014 року».

Він додав, що персональні санкції — дієві, але за умови, якщо нема механізмів компенсації для олігархів.

Головний радник МЦПД Василь Філіпчук наголосив, що результати дослідження із рекомендаціями будуть направлені до української влади, РНБО України, до Комітету із закордонних справ Європейського парламенту та інших зацікавлених органів ЄС та США.

Ознайомитись із дослідженням можна тут.