Анна Лужко про усиновлення на Житомирщині: реалії, проблеми та перспективи  

Багато українців, навіть у такі важкі часи, готові відкрити свої серця та домівки для дітей, позбавлених батьківського піклування. Про ситуацію з усиновленням на Житомирщині, проблеми та перспективи розповіла начальниця служби у справах дітей Житомирської обласної військової адміністрації Анна Лужко.

—  Яка на сьогодні ситуація з національним усиновленням у нашому регіоні, і скільки дітей наразі перебувають на обліку для можливого усиновлення?

—  Національне усиновлення – це прийняття у сім’ю дитини на правах дочки або сина, з усіма правами та обов’язками, як з боку дорослих, так і з боку дитини. Це одна з пріоритетних форм влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Наразі на регіональному обліку перебувають 687 дітей, які можуть бути усиновлені. З них 9 дітей виховуються в сім’ях опікунів та піклувальників, 561 дитина — у прийомних сім’ях та дитячих будинках сімейного типу.

— Скільки дітей було усиновлено в Житомирській області з початку поточного року?

—  Протягом цього року громадянами України було усиновлено 49 дітей. Також було зафіксовано 125 випадків внутрішньосімейного усиновлення, коли одну з дітей усиновлює один із подружжя.

— Які пріоритетні завдання стоять перед службою у справах дітей Житомирської ОВА на сьогодні?

— Одним із ключових завдань для нас є заохочення українців до усиновлення родинних груп дітей. Це не лише допомагає зберегти сімейні зв’язки, але й забезпечує дітям можливість зростати разом зі своїми братами та сестрами. Важливо, що більшість дітей на обліку мають рідних, і ми прагнемо, аби вони не втрачали ці цінні зв’язки. За 2024 рік вже 7 таких родинних груп знайшли нові домівки, і це велике досягнення для нас.

— Які проблеми найчастіше виникають в процесі пошуку сім’ї для дитини?

— Основною проблемою є те, що більшість кандидатів в усиновлювачі надають перевагу маленьким дітям, в той час, як переважна кількість дітей на обліку — це діти старшого віку.

— Скільки охочих у Житомирській області усиновити дитину?

— На сьогодні в банку кандидатів на усиновлення знаходиться 56 подружніх пар. З них 23 пари бажають усиновити дитину до 5 років, а на обліку таких дітей — 52, що становить 7,6% від загальної кількості. Водночас переважна більшість дітей, які можуть бути усиновлені, це діти віком від 6 до 10 років — їх 173, та від 11 до 17 років — їх 462.

— Скільки усиновлених дітей проживає на території області?

— У Житомирській області проживає 584 усиновлених дитини у 494 сім’ях усиновлювачів. Особливо радує те, що 120 дітей отримали новий дім протягом останніх трьох років. Ці історії – не лише про нові можливості для дітей, але й про безмежну любов, яку дарують сім’ї, відкриваючи свої серця та домівки для малечі. Кожне усиновлення – це не просто юридична процедура, це початок нового життя, наповненого теплом і підтримкою.

— Чи отримують усиновлювачі допомогу від соціальних служб?

— Протягом 2024 року служби у справах дітей активно здійснюють постійний нагляд за 94 усиновленими дітьми, забезпечуючи їхнє благополуччя та підтримку у нових родинах. Ми не просто спостерігаємо, а глибоко занурюємося в життя цих сімей, аналізуємо їхні потреби та можливі труднощі, які можуть виникати під час адаптації. У разі виникнення будь-яких проблем наші фахівці негайно втручаються, надаючи кваліфіковані поради та рекомендації, щоб допомогти усиновлювачам і дітям подолати виклики. Також варто відзначити, що 115 сімей отримали додаткову допомогу при усиновленні, включаючи не лише матеріальну підтримку, але й психологічну та юридичну консультації. Це дозволяє родинам відчувати себе впевненіше та знати, що вони завжди можуть розраховувати на нашу підтримку у будь-якій ситуації.

Попри всі виклики, які стоять перед Україною сьогодні, процес усиновлення продовжує активно розвиватися, даруючи багатьом дітям шанс на нове життя у люблячих родинах. Важливо розуміти, що кожна дитина, позбавлена батьківського піклування, особливо потребує сімейного тепла, підтримки та відчуття стабільності. Усиновлення – це не лише юридичний акт, а й глибоке, моральне зобов’язання, яке відкриває нові горизонти для дитини та дає можливість відчути себе частиною сім’ї.

Ми закликаємо українців не залишатися осторонь та розглянути можливість стати батьками для тих, хто найбільше цього потребує. Особливо це важливо в такі складні часи, коли війна та економічні труднощі збільшують кількість дітей, що залишаються без батьків. Кожен, хто відкриє своє серце для дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, робить неоціненний внесок у майбутнє України. Адже саме у стабільних, люблячих родинах виростають майбутні покоління, які формуватимуть сильну та єдину країну.