#безбар’єрність: Найважливіші загальні правила облаштування просторів

Покрутити вентиль, натиснути важіль, торкнутися сенсора. Яка різниця, як увімкнути воду?

Для людини з інвалідністю – дуже велика. І коли зміни у житті виникають раптово, то доводиться поспіхом вираховувати: а скільки треба місця, щоб комфортно розвернутися на кріслі колісному? А на якій висоті зручніше повісити рушник?

Реалії сучасності, на жаль, такі, що упродовж наступних десятиліть в Україні буде велика кількість людей із інвалідністю, набутою внаслідок війни. Тому вже зараз потрібно потурбуватися про облаштування зручних безбар’єрних просторів і рівні можливості для усіх.

«Якщо ветерану потрібна ваша допомога, необхідно уточнити, як саме краще її надати: притримати двері чи допомогти зайти. Якщо людина з порушеннями зору дозволила провести її, варто підставити лікоть для опори, але не намагатися тягти на собі людину повністю. Якщо співрозмовник погано чує – вас можуть попросити говорити гучніше або чіткіше артикулювати, тобто, рухати губами. Але важливо в жодному разі не кричати та не відвертати обличчя», – говорить Наталія Умеренкова, очільниця Служби психосоціальної підтримки сімей військовослужбовців.

Детальні рекомендації для взаємодії з повагою до гідності та досвіду кожної людини зібрані у спеціальному розділі «Довідника безбар’єрності» – «Люди з досвідом війни. Гідність. Взаємодія» та у створеному на його основі однойменному освітньому серіалі, який можна переглянути на Дія.Освіта або на YouTube Ти як?.

Проєкт реалізовано у межах ініціативи першої леді Олени Зеленської.

Але з чого почати? Почніть з того, що збережіть собі цей допис, у ньому короткі відповіді на ключові питання. І щойно у вас буде можливість щось змінити – зробіть це. Особливу увагу слід звертати на приміщення, які є і вдома, і на роботі – туалет, кухня, балкон. Людині з інвалідністю має бути не тільки комфортно жити, а й працювати.

Отже, найважливіші загальні правила облаштування просторів:

Зводимо кількість звичайних дверей до мінімуму або встановлюємо замість них розсувні. Вимірюємо ширину дверних прорізів – вона має бути не менше 90 см. Прибираємо міжкімнатні пороги, а коли це неможливо – робимо скоси/пандуси. Підлога має бути неслизькою, тому для покриття краще обирати дерево, шорсткий лінолеум або ковролін.

Для розвороту крісла колісного потрібно не менше 1,5 м вільного простору. Тому й столи, шафи, дивани потрібно розташувати відповідним чином. Найкращий варіант – відкидні меблі та меблі-трансформери. Висота їхнього розміщення має бути від 0,85 м до 1,1 м від підлоги. На такому ж рівні мають знаходитися дверні ручки, вимикачі, техніка та інші важливі предмети побуту.

Надайте перевагу сенсорним світильникам і вимикачам, а ще приберіть усі гострі кути – можна закріпити спеціальні захисні кулі, а на столи покласти додаткові скатертини. Корисною буде і розмітка в кімнатах, наприклад, стрілки на підлозі, які ведуть у туалет, на кухню.

А от щодо облаштування приміщень гігієни є особливі правила. Першочергове значення має простір. Такий, щоб було достатньо місця для вільного розвороту крісла колісного, або двох людей, якщо для водних процедур потрібен помічник. Краще об’єднати ванну кімнату і туалет, а душ облаштувати без кабінки.

Вентилі кранів і кнопки зливу бажано замінити на крани та змішувачі важільного типу. А в ідеалі – встановити системи з безконтактними датчиками, коли подача води відбувається внаслідок руху біля сенсора.

Варто звернути увагу на спеціальну модель унітаза – на кілька сантиметрів вищу, ніж звичайна. Біля унітаза необхідно встановити відкидні або стаціонарні поручні та гігієнічний душ.

Освітній серіал «Люди з досвідом війни. Гідність. Взаємодія» створено з ініціативи Міністерства цифрової трансформації України у межах комунікаційної кампанії «Ти як?» Всеукраїнської програми ментального здоров’я – ініціативи першої леді Олени Зеленської. Проєкт реалізовано за підтримки Координаційного центру КМУ / Mental Health UA, ГО Безбар’єрність та компанії Visa – учасниці спільноти «Бізнес без бар’єрів».