#тияк: Здатність жити, працювати й підтримувати інших починається з турботи про ментальне здоров’я, — Наталія Остапченко

У межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?», яка реалізується за ініціативи Першої леді України Олени Зеленської, перша заступниця начальника Житомирської обласної військової адміністрації Наталія Остапченко разом із регіональною координаторкою програми Іриною Гладкою відвідали місто Овруч.

Під час візиту вони ознайомилися з роботою місцевих психологів та  умовами надання психологічної допомоги.

Наталія Остапченко наголосила, що ментальне здоров’я є одним із ключових чинників стійкості суспільства в період повномасштабних викликів.

«Сьогодні ми говоримо не лише про фізичну безпеку чи відновлення інфраструктури. Не менш важливою є внутрішня опора людини — її психологічний стан, здатність справлятися зі стресом, знаходити сили жити, працювати й підтримувати інших», — зазначила вона.

Регіональна координаторка програми «Ти як?» Ірина Гладка підкреслила, що психологічна стійкість формується через системну роботу на місцях і тісну взаємодію фахівців із громадою.

«Психологічна стійкість — це не абстрактне поняття. Вона починається з простих речей: можливості виговоритися, бути почутим, отримати професійну допомогу в безпечному просторі», — наголосила Ірина Гладка.

Реалізація Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» на Житомирщині триває та є складовою системного підходу до зміцнення психічного благополуччя населення в умовах тривалого стресового навантаження. Важливим пріоритетом залишається формування культури своєчасного звернення по професійну допомогу, подолання стигматизації психологічних труднощів і підвищення рівня психологічної грамотності громадян.

Доступність фахових психосоціальних послуг, розвиток мережі підтримки на рівні громад і популяризація доказових практик допомоги сприяють ранньому виявленню проявів тривоги, депресивних станів, посттравматичних реакцій та емоційного вигорання, а також зменшують ризики їх хронізації. У ширшій перспективі це підсилює індивідуальну та колективну резильєнтність, відновлює соціальні зв’язки, покращує адаптаційні ресурси людей і, відповідно, є важливим кроком до формування сильного, згуртованого та психологічно стійкого суспільства.