«Спадщина Незалежності. Житомирщина — 2026»: історія, яку зберігаємо разом

Упродовж серпня на Житомирщині тривав обласний культурний проєкт «Спадщина Незалежності. Житомирщина — 2026», засновником якого є Управління культури та туризму Житомирської обласної військової адміністрації.

Проєкт об’єднав цикл культурних заходів, екскурсій та презентацій, присвячених історико-культурній спадщині громад області. Учасники побували біля давніх городищ, храмів, палаців і садиб, у парках та музеях, відвідали пам’ятні місця, пов’язані з історією українського державотворення, та ознайомилися з історіями людей, які залишили свій слід у минулому Житомирщини.

Кожна громада представила власну сторінку історії краю.

Житомир став майданчиком для розмови про культурну спадщину та туристичний потенціал обласного центру, збереження його історичного середовища та нові можливості для популяризації міста.

Бердичівська громада представила історичну та духовну спадщину міста, одним із символів якої залишається комплекс монастиря кармелітів босих.

Коростенська громада зосередила увагу на археологічній спадщині краю — пам’ятках давнього Коростеня, поселеннях та курганних могильниках, які є свідченнями багатовікової історії Полісся.

Любарська громада презентувала архітектурну спадщину, зокрема пам’ятку національного значення — садибу в Новій Чорториї. Під час заходу йшлося про її історію, сучасний стан та необхідність збереження.

Ружинська громада відкривала історію Верхівні та садиби Ганських — місця, пов’язаного з постатями Евеліни Ганської та Оноре де Бальзака. Окрему увагу приділили сучасному стану маєтку та необхідності проведення реставраційних і протиаварійних робіт.

Райгородоцька громада познайомила учасників з однією з архітектурних перлин краю — віллою Мечислава Мазаракі в Райгородку, її історією та значенням для культурної спадщини громади.

Станишівська громада поєднала у маршруті кілька важливих сторінок минулого. У Кодні учасники вшанували пам’ять учасників Коліївщини та відвідали музей історії села. У Ліщині ознайомилися із садибним будинком, історичним храмовим комплексом та іншими об’єктами культурної спадщини.

Волицька громада продовжила маршрут в Івниці та Старій Котельні. В Івниці учасники ознайомилися з історичним парком, пов’язаним із родиною де Шодуарів, а у Старій Котельні — з костелом Святого Антонія Падуанського та городищем літописного міста Котельнича.

Особливою сторінкою проєкту став Олевськ, де відзначили 85-ту річницю проголошення Олевської республіки та створення українського збройного формування «Поліська Січ». Учасники вшанували пам’ять Захисників України, відвідали місця, пов’язані з діяльністю Тараса Бульби-Боровця та «Поліської Січі», а також осмислили значення Олевської республіки як важливої сторінки боротьби українців за власну державність.

Вільшанська громада представила історико-культурну спадщину та туристичний потенціал своїх населених пунктів. Учасники ознайомилися з історичними пам’ятками, музейними об’єктами, старовинними млинами, храмом, Трощанським парком та урочищем Виспа, а також із постатями видатних уродженців громади. Окремо було представлено нові в’їзні знаки як сучасні символи локальної ідентичності.

Водночас проєкт вкотре актуалізував питання, пов’язані зі збереженням культурної спадщини. Частина історичних будівель та об’єктів потребує ремонтно-реставраційних і протиаварійних робіт, належного утримання та постійного догляду. Актуальними залишаються також питання впорядкування територій довкола пам’яток, збереження автентичних елементів, належного обліку та документування об’єктів культурної спадщини.

Важливим завданням є пошук можливостей для залучення фінансування, виготовлення необхідної науково-проєктної документації та залучення кваліфікованих фахівців-реставраторів. Це необхідно для того, щоб пам’ятки не лише зберігалися, а й повноцінно використовувалися як культурні, освітні та туристичні об’єкти.

Окремої уваги потребує збереження історичних кладовищ та некрополів Житомирщини. Вони є невід’ємною частиною культурного ландшафту громад та важливими джерелами інформації про людей, родини й спільноти, які формували історію краю.

Необхідно забезпечувати належний благоустрій таких територій, очищення від чагарників та самосійної рослинності, збереження старовинних надгробків, хрестів і меморіальних знаків, а також фіксацію та дослідження поховань. Водночас усі роботи мають здійснюватися відповідально та делікатно, з повагою до поховань і максимальним збереженням автентичних елементів.

«Спадщина Незалежності» вкотре показала, що історія Житомирщини живе не лише в архівах і підручниках. Вона поруч — у старих будівлях і храмах, парках та городищах, музеях і некрополях, у родинній пам’яті та історіях міст і сіл.

Зберігати цю спадщину — означає зберігати нашу пам’ять. Досліджувати її — краще розуміти, ким ми є. А передавати її наступним поколінням — утверджувати українську ідентичність та нашу Незалежність.

Дякуємо територіальним громадам, науковцям, краєзнавцям, музейникам, працівникам культури, представникам органів місцевого самоврядування та всім, хто долучився до реалізації проєкту.