Роз’яснення щодо внесення змін до актів України

Верховною Радою України 28 грудня 2014 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» № 77- VIII, який набрав чинності 1 січня 2015 року. Зазначеним Законом внесено суттєві зміни до законодавства з праці, які значно посилюють можливості захисту трудових прав працівників, а також створюють умови для бізнесу, які сприятимуть легалізації заробітної плати і зайнятості.

З метою ознайомлення населення і роботодавців області з відповідними новаціями у цій сфері департамент праці та соціального захисту населення облдержадміністрації надає відповідні роз’яснення.

Легалізація трудових відносин з найманими працівниками є надзвичайно важливим фактором, як для економіки області і країни, так і для соціального захисту працівників. За розрахунками департаменту праці та соціального захисту населення облдержадміністрації масштаби тіньової зайнятості в області становлять приблизно 30%. Більше 240 тисяч населення області у працездатному віці (що дорівнює наявному населенню обласного центра) офіційно не зайнято у жодній із сфер економічної діяльності. Можливості захисту трудових прав працівників у випадку нелегального працевлаштування до цього часу були обмежені. Шляхом змін до Кодексу законів про працю усувається прогалина, яка зумовлює масові порушення трудових прав.

З метою легалізації заробітної плати та зайнятості Законом № 77-VIII внесено зміни до трудового законодавства у сфері прийняття на роботу, загальнообов’язкового державного соціального страхування, а також до адміністративного та кримінального законодавства щодо посилення відповідальності за порушення в сфері праці.

У новій редакції викладено статтю 24 Кодексу законів про працю України. Якщо раніше для укладення трудового договору було достатньо лише видання наказу чи розпорядження власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу або ж фактичне допущення працівника до роботи, то тепер законодавством для виникнення трудових відносин передбачено укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (Державної фіскальної служби) про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З Кодексу законів про працю України виключено положення, відповідно до якого трудовий договір вважався укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично допущено до роботи, а також виключено статтю 241 , відповідно до якої трудовий договір між працівником і фізичною особою підлягав реєстрації в державній службі зайнятості.

Вперше безпосередньо до КЗпП внесено конкретні розміри штрафів (фінансових санкцій), що понесуть роботодавці (стаття 265) за порушення законодавства з праці. Накладатиме їх Державна інспекція з питань праці без рішення суду у розмірі від 1 до 30 мінімальних заробітних плат. 

Зокрема, за допуск працівника до роботи без оформлення трудових відносин, оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час та виплату заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати ЄСВ та податків передбачено штраф у розмірі 30 мінімальних зарплат, встановлених на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєне порушення (на сьогоднішній день – 36540 грн.);

– порушення термінів виплати зарплати працівникам більш ніж за один місяць, виплата їх не в повному обсязі – 3 мінімальні зарплати (3654 грн.);

– за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці – 10 мінімальних зарплат за кожного працівника (12180 грн.);

– за порушення інших вимог трудового законодавства – 1 мінімальна зарплата (1218 грн.).

Зазначені штрафи можуть бути накладені без здійснення заходу державного нагляду (контролю) на підставі рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації.

Виконання постанови центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, покладається на Державну виконавчу службу.

Сплата штрафу не звільняє від усунення порушень законодавства про працю.

Поряд з цим значно посилюється адміністративна та кримінальна відповідальність за зазначені порушення трудового законодавства. 

Зокрема, статтею 172 Кримінального кодексу України передбачено, що незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів чи у зв’язку з повідомленням ним про порушення вимог Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» іншою особою, а також інше грубе порушення законодавства про працю караються штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (на сьогодні: 34 тис.грн. – 51 тис.грн.) або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або виправними роботами на строк до двох років.

Ті самі дії, якщо вони вчинені повторно, або щодо неповнолітнього, вагітної жінки, одинокого батька, матері або особи, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину-інваліда, караються штрафом від трьох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (51 тис.грн. – 85 тис.грн.) або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п’яти років, або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців».

Законом «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» запроваджено поетапне зниження ставки єдиного внеску, що також сприятиме легалізації заробітної плати працівників та підвищення її розміру.

Зокрема, ставка єдиного соціального внеску зменшується у 2015 році до 14,6% (коефіцієнт 0,4) за умови, якщо: загальна база нарахування єдиного внеску за місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід) та/або винагорода за цивільно-правовими договорами, в 2,5 рази більше або перевищує загальну середньомісячну базу нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік; середня заробітна плата на підприємстві збільшилась мінімум на 30% у порівнянні з середньою заробітною платою за 2014 рік; середній платіж на одну застраховану особу після застосування коефіцієнта 0,4 складе не менше ніж 700 гривень; середня заробітна плата на підприємстві складе не менше трьох мінімальних заробітних плат. 

Змінами до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» передбачено, що ЄСВ сплачується у розмірі не менше мінімального внеску (тобто внеску з мінімальної зарплати) незалежно від розміру зарплати нарахованої працівникові за місяць (крім винагороди за цивільно-правовими договорами).

Оцінка зазначених нововведень щодо оподаткування фонду оплати праці неоднозначна. Проте безперечно, що нарешті ризики від нелегального працевлаштування і виплати заробітної плати «у конвертах» значно перевищують переваги дотримання трудового законодавства.

Однією із найбільш суттєвих новацій прийнятих 28 грудня змін у трудове законодавство є додаткові можливості громадян захисту своїх трудових прав безпосередньо у суді. Статтю 232 КЗпП України «Трудові спори, що підлягають безпосередньому розглядові у районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах» доповнено пунктом 6, який передбачає, що суди розглядають трудові спори за заявами працівників про оформлення трудових відносин у разі виконання ними роботи без укладення трудового договору та встановлення періоду такої роботи.

При винесенні рішення про оформлення трудових відносин з працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу, у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації, суд одночасно приймає рішення про нарахування та виплату такому працівникові заробітної плати у розмірі не нижче середньої заробітної плати за відповідним видом економічної діяльності у регіоні у відповідному періоді без урахування фактично виплаченої заробітної плати, про нарахування та сплату відповідно до законодавства податку на доходи фізичних осіб та суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за встановлений період роботи (ст. 235 КЗпП України). Наприклад, якщо рішенням суду буде встановлено факт перебування у трудових відносинах з працівником, який працював у сфері торгівлі області у листопаді 2014 року, йому має бути нараховано і виплачено не менше 2360 грн. за місяць (середня заробітна плата у галузі торгівлі області за листопад 2014 року).

Додатково департамент праці та соціального захисту населення облдержадміністрації повідомляє, що органи Держпраці виведені з під дії Закону «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», що дозволить забезпечити дотримання норм Конвенцій Міжнародної організації праці №81 та №129 в частині виконання повноважень інспекції з питань праці щодо здійснення перевірок трудового законодавства та належний захист трудових прав працівників.

Прес-служба облдержадміністрації