Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №68/2022 створено Житомирську обласну військову адміністрацію

Рекомендації жителям Житомирщини під час воєнного стану – у розділі “Більше. Інші рубрики”

Як використовуються сільгоспугіддя на Житомирщині

09 Липня 2015 • 13:48

Кіл-сть переглядів: 1 033

Департамент агропромислового розвитку облдержадміністрації проводить широку роботу щодо раціонального та ефективного використання земель сільськогосподарського призначення.

 

У 2015 році у структурі посівних площ області зернові та зернобобові бобові займають 43%, при нормативах оптимального співвідношення культур у сівозмінах різних природно-сільськогосподарських регіонів – 25-95%, для зони Полісся – 35-80%.

Соняшник займає 7 % (при нормативах для Лісостепу 5-9%, для зони Полісся – 0,5%), ріпак – 2% (для Лісостепу – 3-5%, для зони Полісся – 0,5-4%), картопля і овочі – 8% (для зони Лісостепу – 3-5%, для зони Полісся – 8-25%), кормові культури – 17%, (при нормативах для Лісостепу – 10-75%, для зони Полісся – 20-60%).

У цьому році, порівняно з 2014 р., зменшено площі під кукурудзою на зерно на 38,8 тис. га, натомість збільшено посівну площу під соєю на 48,7 тис. га.

Такий вибір зроблено з тієї причини, що соя – цінний попередник для інших культур. Залишаючи в ґрунті після збирання добре розвинуту кореневу систему з бульбочковими бактеріями, вона сприяє нагромадженню азоту, поліпшенню структури й родючості ґрунту. Соя використовує важкорозчинні поживні речовини з нижніх шарів ґрунту і включає їх у кругообіг живлення. В середньому на 1 га вона залишає близько 60-80 кг/га азоту (N), 20-25 кг/га фосфору (P2O5) і 30-40 кг/га калію (K2O).

Житомирською філією ДУ «Держгрунтохорона» за Законом України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» в області проводиться агрохімічне обстеження ґрунтів, розробляються агрохімічні паспорти земельних ділянок, у яких фіксуються початкові рівні забезпечення поживними речовинами ґрунтів, рівні їх забруднення токсичними речовинами та радіонуклідами. Відповідно до цих паспортів, розробляються заходи, спрямовані на раціональне використання та підвищення родючості ґрунтів, поліпшення їх агроекологічного стану.

Також на основі даних обстеження розробляється проектно-кошторисна документація на проведення вапнування кислих ґрунтів та рекомендації із застосування мікродобрив.

В поточному році Житомирська філія ДУ «Держгрунтохорона» проводить агрохімічне обстеження ґрунтів в господарствах Романівського, Житомирського, Коростишівського, Черняхівського, Червоноармійського та Брусилівського районів на загальній площі 248,9 тис. га.

У 2015 році в області на площі 1,6 тис. га посіяні сидеральні культури, в основному бобові (люпин, конюшина, віка та ін.), які заорюються на тому ж полі, де вони вирощувались, для його удобрення та поліпшення якості ґрунту. При цьому покращуються фізичні та фізико-хімічні властивості ґрунту, підвищується активність корисної мікрофлори, орний шар збагачується органічними речовинами, а після мінералізації рослинної маси в ньому накопичується азот та інші елементи живлення, які видобуваються корінням сидератів з глибоких ґрунтових горизонтів. Ефективність зеленого добрива приблизно така сама, як і гною.

Крім того, для розкислення ґрунтів агроформуваннями області під урожай 2015 року внесено майже 6,0 тис. тонн вапняково-аміачної селітри у фізичній вазі, під посів озимих культур урожаю 2016 року планується внести 1,96 тис. тонн.

На території області розміщений Білокоровицький кар’єр вапнякових матеріалів, запаси сировини якого складають понад 50 млн. тонн, що дає можливість області у проведенні розкислення грунтів.

На сьогодні в Житомирській області вживаються заходи щодо залучення коштів місцевих бюджетів для поліпшення родючості луків і пасовищ господарств населення, вивчається питання по впровадженню прогресивних технологій переробки органічних добрив на компости. 

Версія для друку