Пацієнт має право: Що треба знати про свободу вибору в охороні здоров’я і згоду на медичне втручання
13 Лютого 2019 • 07:51
Кіл-сть переглядів: 543
Вже з середини минулого року українці мають право на вільний вибір лікаря, без прив’язки до дільничого лікаря, місця реєстрації («прописки»). Міністерство охорони здоров’я України розповідає детально, що означає свобода вибору і згода на медичне втручання, і яке відношення це має до пацієнт-орієнтованої системи охорони здоров’я.
Свобода вибору в галузі охорони здоров’я: що це означає і як реалізується
Право на свободу вибору в галузі охорони здоров’я означає:
- право на вільний вибір лікаря;
- право на заміну лікаря;
- право на вибір методів лікування відповідно до рекомендацій лікаря;
- право на вибір закладу охорони здоров’я;
- право на лікування за кордоном у разі неможливості надання такої допомоги у закладах охорони здоров’я України.
У квітні минулого року розпочалася національна кампанія з вибору лікаря «Лікар для кожної сім’ї»: українці почали вибирати терапевтів, педіатрів чи сімейних лікарів і підписувати з ними декларації, а гроші “пішли за пацієнтами” у вибрані ними закладами. Це вперше кожен українець насправді вільно і без жодних «але» міг вибрати того фахівця, якому насправді довіряє, і той заклад, у який йому зручно звертатись.
Нові правила зняли всі обмеження, пов’язані з місцем реєстрації чи проживання: обрати свого терапевта, педіатра чи сімейного лікаря можна у будь-якому медичному закладі будь-якого населеного пункту країни. Головне – знайти фахівця, якому ви готові довірити своє здоров’я чи здоров’я своєї дитини.
Водночас лікар, як і пацієнт, теж має права. У цьому випадку – право відмовити пацієнту в підписанні декларації. Наприклад, якщо лікар уже набрав оптимальну кількість пацієнтів.
Декларація, яку ви підписуєте зі своїм сімейним лікарем або терапевтом – безстрокова. Вона діє доти, доки ви не вирішите укласти декларацію з іншим лікарем. Для дитини декларація з педіатром діє до 18 років. Потім потрібно вибрати сімейного лікаря або терапевта.
Якщо вирішили змінити лікаря – немає потреби окремо розривати з ним декларацію. Достатньо підписати декларацію з новим лікарем. Попередня декларація анулюється автоматично.
Темпи підписання декларації випередили найоптимістичніші прогнози: за 1,5 місяці кампанії «Лікар для кожної сім’ї» декларації з лікарями підписали 10% українців, а за 7 місяців – фактично 50%. Нині вже 25 мільйонів українців мають свого сімейного лікаря, терапевта чи педіатра, 76,6% із них задоволені своїм лікарем.
Минулого року затверджено також Порядок надання первинної медичної допомоги – чіткий перелік послуг, які надає терапевт, педіатр і сімейний лікар. Для пацієнтів вони є безоплатними. З середини цього року за направленням свого лікаря можна буде проходити декілька видів рентгенів, УЗД, мамографію, ехокардіографію серця, аналізи та інші діагностичні дослідження в будь-якому медзакладі за вашим вибором, який братиме участь у програмі “Безкоштовна діагностика”. А з 2020 року зміни розпочнуться на всіх рівнях медичної допомоги, щоби пацієнти могли отримувати якісні послуги, а оплачуватиме їх НСЗУ.
Право на вибір методів лікування відповідно до рекомендацій лікаря – це той аспект, у якому накладаються права і обов’язки пацієнта. З одного боку, пацієнт сам приймає рішення, чи проходити профілактичний огляд, чи робити рекомендований лікарем аналіз, чи приймати певний препарат. З іншого боку, кожен громадянин, згідно з законодавством, має піклуватися про своє здоров’я та здоров’я своїх дітей, проходити профілактичні медичні огляди і робити щеплення, а у невідкладних випадках, коли існує реальна загроза життю, отримувати медичну допомогу без своєї згоди чи згоди законного представника.
Пацієнти з захворюваннями, лікування яких наразі неможливе в Україні, направляються на лікування за кордон за державний кошт. Так реалізується право на лікування за кордоном. У 2018 році лікування за кордоном пройшли 278 українців. Це на 19% більше ніж попереднього року і найбільше за всю історію незалежної України. МОЗ України розробило проект постанови КМУ, що має пришвидшити процедуру відправлення українців на лікування у закордонних клініках. Долучайтеся до громадського обговорення: https://bit.ly/2TggODk. Водночас міністерство докладає зусиль, щоби якомога більше українців могли отримати якісну допомогу у своїй країні.
Про право на згоду на медичне втручання чи відмову від нього
Вас не лікуватимуть без вашої згоди, адже відповідальність за стан здоров’я – це передусім особиста відповідальність.
Ваше законне право – отримувати всю інформацію, яка допоможе активно брати участь у прийнятті рішень щодо вашого здоров’я. Перед кожною процедурою чи лікуванням лікар має пояснити важливі аспекти і можливі варіанти. Проактивною має бути і ваша позиція – не соромтесь задавати питання, уточнювати моменти, які не зрозуміли.
Після розмови з лікарем ви маєте розуміти, яким є стан вашого здоров’я, для чого ви маєте пройти запропоновані лікарем дослідження і лікувальні заходи, як може розвиватись ваше захворювання. Крім загальної інформації, ви маєте володіти інформацією про медичне втручання: яка його мета, тривалість, наслідки, прогноз і ризик. На ваш запит медпрацівник зобов’язаний надати медичний документ: виписку, епікриз або інші документи. Також пацієнт має право отримати копії усіх записів про стан свого здоров’я; наприклад, копію історії хвороби.
Кожен пацієнт має право відмовитись від медичного втручання. У такому випадку лікар має пояснити пацієнту наслідки такої відмови. Якщо відмова може мати тяжкі наслідки для здоров’я пацієнта і лікар пояснив це, але пацієнт настоює на своєму, лікар має право взяти від нього письмове підтвердження. Наприклад, якщо пацієнт відмовляється від госпіталізації, вакцинації або планової операції.
Якщо відмову дає законний представник пацієнта і вона може мати для пацієнта важкі наслідки, лікар повинен повідомити про це органи опіки і піклування.
Виняток із правил відмови – стани, що загрожують життю. Наприклад, інфаркт, гостра кишкова непрохідність та інші діагнози, що є абсолютними (життєвими) показаннями до оперативного втручання. Так само не потрібна згода пацієнта у екстремальних ситуаціях: при аваріях, масових отруєннях, епідеміях, в умовах стихійного лиха, радіаційного, бактеріологічного чи хімічного забруднення тощо. Тобто якщо йдеться про порятунок життя, то медична допомога надається без згоди людини чи її законного представника.