Аналітична довідка про результати оцінки результативності діяльності районних державних адміністрацій та виконкомів рад міст обласного значення за січень-березень 2019 року

Оцінка результативності діяльності районних державних адміністрацій та виконкомів рад міст обласного значення Житомирської області за січень-березень 2019 року здійснена відповідно до доручення голови облдержадміністрації від 24.02.2016 №0931/42/2-16 «Щодо проведення моніторингу та оцінки результативності діяльності районних державних адміністрацій та виконкомів рад міст обласного значення» (далі – Доручення).

Оцінка проведена за 23 показниками, визначеними у додатку 1 до Доручення, що характеризують ситуацію у соціально-економічному розвитку районів та міст обласного значення (далі – міста) за 5 напрямами (економічна ефективність, інвестиційний розвиток та зовнішньоекономічна співпраця, фінансова самодостатність, ефективність ринку праці, розвиток інфраструктури).

За результатами оцінки за січень-березень 2019 року визначено 3 групи районів та міст:

І група – райони і міста обласного значення, які посіли 1-5 місця;

ІІ група – райони та міста обласного значення, що посіли з 6 по 23 місце;

ІІІ група – райони, що посіли п’ять останніх місць (24-28).

Аналітична довідка містить три розділи: «Результати моніторингу та оцінки за напрямами», «Результати моніторингу та оцінки по групах», «Висновки і пропозиції».

Довідково: окремо для міст обласного значення та Житомирського району використовувався показник «Частка оснащення багатоквартирних будинків побудинковими приладами обліку теплової енергії, відсотків до загальної кількості багатоквартирних будинків, які підлягають оснащенню», який не враховано при визначенні загального місця.

І. Результати моніторингу та оцінки за напрямами

Напрям «Економічна ефективність» включає 6 показників, які характеризують стан розвитку основних галузей реального сектору економіки (промисловість та сільське господарство).

Обсяг реалізованої промислової продукції у розрахунку на одну особу за січень-березень 2019 року в цілому по області склав 9597,9 гривень. У 15 районах та 1 містах цей показник менший, ніж середній по області, у тому числі найменший у Народицькому (852,5 грн), Бердичівському (1131,1 грн), Лугинському (1244,0 грн), Олевському (1251,1 грн) та Овруцькому (1889,9 грн) районах. Вищий, ніж середній по області цей показник зафіксований у 5 районах та 4 містах, у тому числі найвищий у Малинському (11418,4 грн), Хорошівському (11127,7 грн) районах та у містах Малині (21842,7 грн), Житомирі (19048,0 грн) і Коростені (17317,5 грн).

Обсяг реалізації на забій худоби та птиці в живій вазі в сільгосппідприємствах в цілому по області за січень-березень 2019 року до січня-березня 2018 року збільшився на 48,8%. Зростання обсягу зафіксовано у сільгосппідприємствах 15 районів, яке варіювало від 10,9% у Брусилівському до у 11,2 раза у Чуднівському, зменшення – у сільгосппідприємствах 4 районів, а саме: у Ружинському на 0,6%, Новоград-Волинському на 5,1%, Попільнянському на 14,0%, Хорошівському на 32,7%.

По Малинському, Олевському, Радомишльському, Романівському району дані не оприлюднені з метою забезпечення виконання вимог Закону України «Про державну статистику» щодо конфіденційної інформації (далі – інформація конфіденційна).

За станом на 01.04.2019 у порівнянні з 01.01.2018:

зростання поголів’я великої рогатої худоби в підприємствах в цілому по області склало 1,0%. Зростання поголів’я великої рогатої худоби в сільгосппідприємствах зафіксовано у 11 районах, яке варіювало від 0,7% у Баранівському районі до 20,3% у Житомирському. Зменшення відбулося у 11 районах, яке варіювало від 2,0% у Брусилівському до 28,7% у Лугинському.

По Малинському району в сільгосппідприємствах поголів’я відсутнє.

зростання поголів’я корів в підприємствах склало в цілому по області 0,5%. Зростання поголів’я зафіксовано у 13 районах і коливалося від 1,0% у Любарському до 20,1% у Ємільчинському, зменшення – у 9 районах, яке коливалося від 1,6% у Овруцькому до 23,2% у Лугинському.

По Малинському районі інформація конфіденційна.

зменшення поголів’я свиней в підприємствах склало в цілому по області 11,2%, у тому числі у Попільнянському районі на 8,4%. Зростання поголів’я відбулося у Хорошівському районі на 7,1%, Любарському – на 40,1% Хорошівському – в 1,8 раза більше.

У Ємільчинському, Коростишівському, Лугинському, Малинському, Народицькому, Радомишльському, Романівському та Чуднівському районах поголів’я свиней в підприємствах відсутнє.

По Андрушівському, Баранівському, Бердичівському, Брусилівському, Житомирському, Коростенському, Новоград-Волинському, Овруцькому, Олевському, Пулинському та Черняхівському районах інформація конфіденційна.

Виробництво молока в підприємствах за січень-березень 2019 року до січня-березня 2018 року в цілому по області збільшилося на 12,0%. Збільшення виробництва молока зафіксовано у 15 районах, яке варіювало від 0,9% у Брусилівському до у 5,2 раза у Овруцькому. Зменшення виробництва молока відбулося у 7 районах, яке коливалося від 2,1% у Черняхівському до 20,6% у Романівському.

По Малинському районі інформація конфіденційна.

Напрям «Інвестиційний розвиток та зовнішньоекономічна співпраця» включає 4 показники, які характеризують ситуацію із залученням у розвиток районів і міст обласного значення інвестиційних ресурсів та стан зовнішньої торгівлі товарами (експорт).

У січні-березні 2019 року обсяг капітальних інвестицій (крім інвестицій з державного бюджету) у розрахунку на одну особу населення наростаючим підсумком з початку року в цілому по області склав 917,5 грн, у тому числі найбільший – у Житомирському (1928,3 грн), Попільнянському (1878,0 грн), Малинському (1617,3 грн), Хорошівському (1034,7 грн) районах та місті Житомирі (1629,5 грн), найменший – у Лугинському (37,7 грн), Народицькому (220,5 грн), Баранівському (243,1 грн), Ємільчинському (245,0 грн) районах та місті Коростень (212,8 грн).

За станом на 01.04.2019 зростання обсягу прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу) до обсягу на початок 2019 року в цілому по області склало 0,1%, у тому числі у 11 районах та 4 містах, яке варіювало від 0,4% у місті Бердичеві до 39,9% у Хорошівському районі. Зменшення обсягу зафіксовано у 7 районах та 1 місті, яке варіювало від 0,4% у Баранівському районі та місті Житомирі до 31,7% у Черняхівському.

У Ружинському районі відсутній обсяг прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу).

По Брусилівському, Лугинському та Любарському районах інформація конфіденційна.

Обсяг прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу) у розрахунку на одиницю населення наростаючим підсумком з початку інвестування за станом на 01.04.2019 в цілому по області склав 191,1 дол. США, у тому числі найбільший – у Новоград-Волинському (1154,7 дол. США), Радомишльському (348,8 дол. США), Романівському (256,5 дол. США) районах та у містах Житомирі (353,9 дол. США) і Малині (290,7 дол. США), найменший – у Коростишівському (18,1 дол. США), Чуднівському (19,4 дол. США), Андрушівському (22,8 дол. США), Народицькому (27,6 дол. США) районах та місті Коростені (9,6 дол. США).

У Ружинському районі відсутній обсяг прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу).

По Брусилівському, Лугинському та Любарському районах інформація конфіденційна.

В цілому по області за січень-березень 2019 року обсяг експорту товарів у розрахунку на одиницю населення становив 148,9 доларів США, у тому числі найбільший – у Житомирському (576,4 дол. США), Попільнянському (379,2 дол. США), Черняхівському (85,0 дол. США) районах та в містах Малині (350,3 дол. США) і Новограді-Волинському (197,5 дол. США), найменший – у Радомишльському (16,9 дол. США), Бердичівському (18,7 дол. США), Пулинському (22,8 дол. США), Народицькому (27,4 дол. США), Баранівському (33,7 дол. США) та Любарському (45,8 дол. США) районах.

Напрям «Фінансова самодостатність» включає 3 показники, які характеризують динаміку росту доходів місцевих бюджетів та стан погашення податкового боргу.

У січні-березні 2019 року зростання доходів місцевих бюджетів (без трансфертів) в цілому по області у порівнянні з січнем-березнем 2018 року склало 13,7%, яке зафіксоване в усіх районах та містах і варіювало від 0,4% у Бердичівському до у 1,6 рази у Хорошівському районі.

Доходи місцевих бюджетів (без трансфертів) у розрахунку на одну особу населення в цілому по області за січень-березень 2019 року склали 1,244 тис. гривень. У 22 районах та 4 містах цей показник менший, ніж середній по області, у тому числі найменший – у Пулинському (0,507 тис. грн), Бердичівському (0,588 тис. грн), Баранівському (0,607 тис. грн), Ємільчинському (0,645 тис. грн) і Олевському (0,676 тис. грн) районах, вищий – у Коростенському районі (1,442 тис. грн) та місті Житомирі (1,556 тис. гривень).

Зростання податкового боргу за грошовими зобов’язаннями платників податків без урахування податкового боргу платників податків, які перебувають у процедурах банкрутства або щодо яких судом прийнято рішення (постанову) про зупинення провадження у справі (далі – податковий борг) у січні-березні 2019 року проти січня-березня 2018 року загалом по області склало 1,5%, у тому числі у 16 районах та 4 містах і варіювало від 1,8% у Олевському районі до у 1,7 раза у Овруцькому. Зменшення податкового боргу зафіксовано у 5 районах і 1 місті, яке варіювало від 4,4% у Черняхівському районі до 36,8% у Любарському.

Напрям «Ефективність ринку праці» включає 8 показників, які характеризують ситуацію щодо безробіття та зайнятості населення, динаміку росту середньомісячної заробітної плати штатних працівників та стан погашення заборгованості з її виплати, зростання (зменшення) населення та ефективність діяльності робочих груп з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення.

У січні-березні 2019 року зменшення населення до початку року в цілому по області склало 0,26%, яке зафіксоване у 21 районі та усіх містах, у тому числі найбільше – у Ружинському (0,54%), Брусилівському (0,52%), Лугинському (0,49%), Ємільчинському (0,48%) та Овруцькому (0,47%) районах. У Народицькому районі зафіксовано зростання населення на 0,05%. У Житомирському районі населення залишилося без змін –  0,00%.

В цілому по області за станом на 01.04.2019 заборгованість із виплати заробітної плати до 01.01.2019 зросла на 8,4%, у тому числі у містах Коростені – на 24,5% та Новоград-Волинському – у 1,8 раза. У місті Житомирі зафіксовано зменшення заборгованості на 40,4%.

У всіх районах та решті міст заборгованість відсутня.

У I кварталі 2019 року середньомісячна заробітна плата штатного працівника в цілому по області склала 7731 гривня. У 17 районах та 2 містах цей показник менший, ніж середній по області, у тому числі найменший – у Пулинському (6220 грн), Брусилівському (6232 грн), Романівському (6324 грн), Ружинському (6394 грн) та Коростишівському (6423 грн) районах, вищий, ніж середній по області – у решті районів та міст, у тому числі найбільший у Коростенському (8670 грн), Житомирському (8435 грн), Малинському (8286 грн) районах та у містах Малині (9078 грн) і Коростені (8451 грн).

У I кварталі 2019 року зростання заробітної плати штатних працівників до I кварталу 2018 року в цілому по області склало 16,9 %, яке зафіксовано в усіх районах і міста та коливалося від 2,6% у Малинському районі до 28,7% у місті Малині.

Темп зменшення зареєстрованих безробітних у січні-березні 2019 року до січня-березня 2018 року загалом по області склав 98,3%, який зафіксований у 10 районах та 2 містах і варіював від 97,9% у Олевському районі до 68,6% у Любарському. Одночасно темп зростання зареєстрованих безробітних зафіксовано у 13 районах та 3 містах, який варіював від 101,2% У Ружинському районі до 129,7% у Народицькому.

У січні-березні 2019 року співвідношення чисельності безробітних громадян до кількості вакансій загалом по області становило 4 особи. Вищий, ніж середній по області, цей показник зафіксований у 20 районах, у тому числі найбільший – у Брусилівському (28 осіб), Бердичівському (19 осіб), Хорошівському (18 осіб), Ружинському (17 осіб) та Лугинському (14 осіб), нижчий, ніж середній по області – містах Коростені і Малині (по 3 особи), у Новоград-Волинському районі, містах Бердичів (по 2 особи), містах Житомирі і  Новоград-Волинському (по 1 особі). У Житомирському та Радомишльському районах показник відповідає середньому по області.

Показник «Ефективність діяльності робочих груп з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення (кількість виявлених працівників без належного оформлення трудових відносин за результатами обстежень у співвідношенні до кількості суб’єктів господарювання – платників ЄСВ та з урахуванням кількості осіб, працю яких легалізовано)» загалом по області за станом на 01.04.2019 склав 3,3 особи. У 19 районах та 3 містах цей показник вищий, ніж середній по області, у тому числі найбільший – у Народицькому (8,5 особи), Романівському (7,7 особи), Попільнянському (7,4 особи), Олевському (7,2 особи) та Коростишівському (6,7 особи) районах, нижчий, ніж середній по області – у Ружинському (1,5 особи), Житомирському (2,6 особи), Черняхівському (2,7 особи) районах, містах Житомирі (1,0 особи) і Бердичеві (1,6 особи).

Темп зростання заборгованості населення з оплати житлово-комунальних послуг у січні-березні 2019 року до січня-березня 2018 року загалом по області склав 135,0%, який зафіксований в усіх районах та містах і варіював від 112,4% у Житомирському районі до у 6,4 рази у Новоград-Волинському.

Напрям «Розвиток інфраструктури» включає 2 показники, які характеризують темпи зростання (зменшення) обсягів прийнятого в експлуатацію житла.

Обсяг прийнятого в експлуатацію житла за січень-березень 2019 року порівняно з січнем-березнем  2018 року збільшився загалом по області в 1,9 рази. У 15 районах та усіх містах зафіксовано його зростання, у тому числі найбільше – у Коростишівському (у 43,1 раза), Ємільчинському (у 6,4 раза), Баранівському (у 5,7 раза), Брусилівському (у 5,7 раза) районах та місті Бердичеві (у 9,5 раза). У Олевському районі зафіксовано його зменшення на 49,8%.

У Коростенському, Лугинському та Народицькому районах житло в експлуатацію не вводилося.

По Любарському, Малинському, Романівському та Ружинському районах інформація конфіденційна.

Обсяг прийнятого в експлуатацію житла у розрахунку на 10 тис. осіб населення за січень-березень 2019 року в цілому по області становив 376,1 кв. м. У 9 районах та 3 містах цей показник менший, ніж середній по області, у тому числі найменший у місті Житомирі (147,6 кв. м) та Чуднівському (159,4 кв. м), Андрушівському (164,7 кв. м), Баранівському (165,8 кв. м) та Ємільчинському (168,1 кв. м) районах, більший, ніж середній по області – у 8 районах і 2 містах, у тому числі найбільший у Житомирському (1762,9 кв. м), Бердичівському (779,0 кв. м), Коростишівському (734,7 кв. м), Пулинському (692,6 кв. м) районах та місті Новоград-Волинському (629,9 кв. м. ).

Результати моніторингу та оцінка по групах

І група

За результатами оцінки результативності діяльності районних державних адміністрацій та виконкомів рад міст обласного значення за січень-березень 2019 року з 1 по 5 місця посіли місто Малин (1), місто Житомир (2), Житомирський район (3), Хорошівський (4) та Коростишівський (5).

Перше місце міста Малина забезпечено тим, що за 8 показниками місто зайняло з 1 по 5 місця, за 3 показниками – з 6 по 9. Місто увійшло до п’ятірки лідерів за напрямами «Економічна ефективність» (1 місце), «Ефективність ринку праці» (1) «Фінансова самодостатність» (4) та «Інвестиційний розвиток та зовнішньоекономічна співпраця» (5).

Друге місце міста Житомира забезпечено тим, що за 6 показниками місто зайняло з 1 по 5 місця, за 4 показниками – з 6 по 9. Місто увійшло до п’ятірки лідерів за напрямами «Фінансова самодостатність» (1 місце), «Економічна ефективність» (2) та «Інвестиційний розвиток та зовнішньоекономічна співпраця» (4).

Проте за напрямом «Розвиток інфраструктури» район посів 22 місце, що обумовлено низьким обсягом прийнятого в експлуатацію житла у розрахунку на 10 тис. осіб населення (147,6 кв. м, 23 місце) та незначними темпом зростання обсягу прийнятого в експлуатацію житла (124,0%, 22 місце).

Третє місце Житомирського району забезпечено тим, що за 7 показниками район зайняв з 1 по 5 місця, за 5 показниками – з 6 по 9. Район увійшов до п’ятірки лідерів за напрямами «Інвестиційний розвиток та зовнішньоекономічна співпраця» (1 місце), «Розвиток інфраструктури» (2) та «Ефективність ринку праці» (4).

Четверте місце Хорошівського району забезпечено тим, що за 8 показниками район зайняв з 1 по 5 місця, за 5 показниками – з 6 по 9. Район увійшов до п’ятірки лідерів за напрямами «Фінансова самодостатність» (2 місце) та «Економічна ефективність» (5).

П’яте місце Коростишівського району забезпечено тим, що за 6 показниками район зайняв з 1 по 5 місця, за 2 показниками – з 6 по 9. Район увійшов до п’ятірки лідерів за напрямом «Розвиток інфраструктури» (1 місце).

ІІ група

З 6 по 23 місця посіли: місто Коростень, Попільнянський, Новоград-Волинський, Коростенський, Любарський райони, міста Бердичів, Новоград-Волинський, Олевський, Малинський, Народицький, Радомишльський, Андрушівський, Бердичівський, Лугинський, Овруцький, Баранівський, Чуднівський та Романівський райони.

Слід зазначити, що за окремими напрямами вищезазначені райони та міста посіли з 1 по 5 місця, а саме:

за напрямом «Економічна ефективність» місто Коростень – 3, Овруцький – 4;

за напрямом «Інвестиційний розвиток та зовнішньоекономічна співпраця» Попільнянський район – 2, Новоград-Волинський – 3;

за напрямом «Фінансова самодостатність» Лугинський район – 3, Попільнянський – 5;

за напрямом «Ефективність ринку праці» Коростенський район – 2, Попільнянський – 3, Любарський – 5;

за напрямом «Розвиток інфраструктури» Бердичівський район – 3, місто Бердичів – 5.

ІІІ група

П’ять останніх місць зайняли Черняхівський (24), Брусилівський (25), Ємільчинський (26), Ружинський (27) та Пулинський (28) райони.

24 місце Черняхівського району обумовлене тим, що за 5 показниками район посів з 20 по 28 місця. Найгірша ситуація в районі склалася за напрямами  «Економічна ефективність» (23 місце) та «Ефективність ринку праці» (28).

За напрямом «Економічна ефективність» район посів 23 місце у зв’язку з незначним у порівнянні з іншими районами та містами обсягом реалізованої промислової продукції у розрахунку на одну особу (1976,9 грн, 12 місце).

28 місце району за напрямом «Ефективність ринку праці» обумовлене темпом зростання заборгованості із виплати заробітної плати (-, 28 місце), низькою ефективністю діяльності робочих груп з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення (2,7 особи, 24 місце) та темпом зростання заборгованості населення з оплати житлово-комунальних послуг (238,7%, 22 місце).

25 місце Брусилівського району обумовлене тим, що за 6 показниками район посів з 20 по 28 місця. Найгірша ситуація в районі склалася за напрямами «Ефективність ринку праці» (27 місце), «Фінансова самодостатність» (23) та «Економічна ефективність» (22).

За напрямом «Ефективність ринку праці» 27 місце району обумовлене найгіршим співвідношенням чисельності безробітних громадян до кількості вакансій (28 осіб, 28 місце), одним з найбільших у порівнянні з іншими районами і містами зменшенням населення (-0,52%, 27 місце) та одним з найменших розмірів середньомісячної заробітної плати штатного працівника (6232 грн, 27 місце).

23 місце району за напрямом «Фінансова самодостатність» обумовлене одним з найгірших у порівнянні з іншими районами та містами темпом зростання доходів місцевих бюджетів (без трансфертів) (101,7%, 27 місце).

За напрямом «Економічна ефективність» 22 місце району обумовлене незначним темпом зростання обсягів реалізації на забій худоби та птиці в живій вазі в підприємствах (110,9%, 17 місце).

26 місце Ємільчинського району обумовлене тим, що за 10 показниками район посів з 20 по 28 місця. Найгірша ситуація в районі склалася за напрямами «Інвестиційний розвиток та зовнішньоекономічна співпраця» (26 місце), «Ефективність ринку праці» (25), «Фінансова самодостатність» (22) та «Економічна ефективність» (20).

26 місце району за напрямом «Інвестиційний розвиток та зовнішньоекономічна співпраця» обумовлене незначним обсягом капітальних інвестицій (крім інвестицій з державного бюджету) у розрахунку на одну особу (245,0 грн, 24 місце) та темпом зменшення обсягу прямих іноземних інвестицій акціонерного капіталу (95,9%, 26 місце).

За напрямом «Ефективність ринку праці» 25 місце району обумовлене низьким темпом зростання у порівнянні з іншими районами та містами заробітної плати штатних працівників (109,9%, 26 місце), зменшенням населення (-0,48%, 25 місце), темпом зростання заборгованості населення з оплати житлово-комунальних послуг (285,1%, 25 місце), низьким розміром середньомісячної заробітної плати штатного працівника (6535 грн, 22 місце), темпом зростання зареєстрованих безробітних (107,1%, 22 місце).

22 місце району за напрямом «Фінансова самодостатність» обумовлене найменшим обсягом доходів місцевих бюджетів (без трансфертів) у розрахунку на одну особу населення (0,645 тис. грн, 25 місце) та темпом зростання податкового боргу (117,2%, 23 місце).

27 місце Ружинського району обумовлене тим, що за 10 показниками район посів з 20 по 28 місця. Найгірша ситуація в районі склалася за напрямами «Розвиток інфраструктури» (27 місце), «Ефективність ринку праці» (26), «Інвестиційний розвиток та зовнішньоекономічна співпраця» (24) та «Економічна ефективність» (21).

27 місце району за напрямом «Розвиток інфраструктури» обумовлено низьким обсягом прийнятого в експлуатацію житла у розрахунку на 10 тис. осіб населення (інформація конфіденційна, 26 місце) та темпом зменшення обсягу прийнятого в експлуатацію житла (інформація конфіденційна, 25 місце).

За напрямом «Ефективність ринку праці» 26 місце району обумовлене найбільшим у порівнянні з іншими районами і містами зменшенням населення (-0,54%, 28 місце), низькою ефективністю діяльності робочих груп з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення (1,5 особи, 27 місце), низьким розміром середньомісячної заробітної плати штатного працівника (6394 грн, 25 місце) та одним з найгірших співвідношенням чисельності безробітних громадян до кількості вакансій (17 осіб, 25 місце).

24 місце району за напрямом «Інвестиційний розвиток та зовнішньоекономічна співпраця» обумовлене відсутністю прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу) (28 місце).

21 місце за напрямом «Економічна ефективність» район посів у зв’язку з темпом зменшення виробництва молока у сільгосппідприємствах (90,8%, 20 місце).

Останнє 28 місце Пулинського району обумовлене тим, що за 13 показниками район посів з 20 по 28 місця. Найгірша ситуація в районі склалася за напрямами «Економічна ефективність» (27 місце), «Інвестиційний розвиток та зовнішньоекономічна співпраця» (27), «Фінансова самодостатність» (26) та «Ефективність ринку праці» (24).

27 місце району за напрямом «Економічна ефективність» обумовлене відсутністю обсягу реалізованої промислової продукції у розрахунку на одну особу (28 місце), темпами зменшення виробництва молока у сільгосппідприємствах (87,3%, 21 місце), поголів’я великої рогатої худоби у сільгосппідприємствах (91,6%, 20 місце) та поголів’я корів у сільгосппідприємствах (88,2%, 20 місце).

За напрямом «Інвестиційний розвиток та зовнішньоекономічна співпраця» 27 місце район посів у зв’язку з одним з найменших обсягів експорту товарів у розрахунку на одну особу населення (22,8 дол. США, 26 місце), темпом зменшення обсягу прямих іноземних інвестицій акціонерного капіталу (98,6%, 23 місце) та незначним обсягом капітальних інвестицій (крім інвестицій з державного бюджету) у розрахунку на одну особу (311,7 грн, 23 місце).

26 місце району за напрямом «Фінансова самодостатність» обумовлене найменшим обсягом доходів місцевих бюджетів (без трансфертів) у розрахунку на одну особу населення (0,507 тис. грн, 28 місце).

За напрямом «Ефективність ринку праці» район посів 24 місце, яке обумовлене найменшим розміром середньомісячної заробітної плати штатного працівника (6220 грн, 28 місце), темпом зростання заборгованості населення з оплати житлово-комунальних послуг (305,2%, 26 місце), низьким темпом зростання у порівнянні з іншими районами та містами заробітної плати штатних працівників (111,4%, 24 місце), низькою ефективністю діяльності робочих груп з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення (3,5 особи, 21-22 місце) та зменшенням населення (-0,41%, 21 місце).

IIІ. Висновки і пропозиції

Висновки

У січні-березні 2019 року проблеми розвитку районів і міст обласного значення були такими:

у сфері економічного розвитку:

обсяг реалізованої промислової продукції у розрахунку на одну особу у 15 районах та 1 місті менший, ніж середній по області;

зменшення обсягів реалізації на забій худоби та птиці в живій вазі в підприємствах у 4 районів;

зменшення поголів’я великої рогатої худоби в підприємствах у 11 районів;

зменшення поголів’я корів в підприємствах у 9 районів;

зменшення поголів’я свиней в підприємствах у 1 районі;

зменшення виробництва молока в підприємствах у 7 районів;

у сфері інвестиційної та зовнішньоекономічної співпраці:

обсяг капітальних інвестицій (крім інвестицій з державного бюджету) у розрахунку на одну особу наростаючим підсумком з початку року у 17 районах та 4 містах менший, ніж середній по області;

зменшення обсягу прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу) у 7 районах та 1 місті;

обсяг прямих інвестицій (акціонерного капіталу) у розрахунку на одну особу наростаючим підсумком з початку року у 16 районах та 3 містах менший, ніж середній по області;

обсяг експорту товарів у розрахунку на одну особу населення у 18 районах та 2 містах менший, ніж середній по області;

у фінансовій сфері:

темпи зростання доходів місцевих бюджетів (без трансфертів) у 12 районах менший, ніж середній по області;

обсяги доходів місцевих бюджетів (без трансфертів) у розрахунку на одну особу населення у 22 районах та 4 містах менші, ніж середні по області;

зростання у 16 районах та 4 містах обласного значення податкового боргу за грошовими зобов’язаннями платників податків без урахування податкового боргу платників податків, які перебувають у процедурах банкрутства або щодо яких судом прийнято рішення (постанову) про зупинення провадження у справі;

у сфері населення та ринку праці:

зменшення населення у 21 районі та усіх містах;

зростання заборгованості із виплати заробітної плати у 2 містах;

у 17 районах та 2 містах середньомісячна заробітна плата штатного працівника менша, ніж середня по області;

зростання у 13 районах та 3 містах темпу зареєстрованих безробітних;

співвідношення чисельності безробітних громадян до кількості вакансій вище, ніж середнє по області у 20 районах;

показник ефективності діяльності робочих груп з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення нижчий, ніж середній по області у 4 районах та 2 містах;

зростання заборгованості населення з оплати житлово-комунальних послуг в усіх районах та містах;

у житлово-комунальній сфері:

зменшення темпу обсягу прийнятого в експлуатацію житла до відповідного періоду попереднього року у 1 районі;

обсяг прийнятого в експлуатацію житла у розрахунку на 10 тис. осіб населення менший, ніж середній по області у 9 районах та 3 містах.

Пропозиції

З метою покращення ситуації у відповідних сферах доручити головам райдержадміністрацій, рекомендувати міським головам міст обласного значення розглянути результати оцінки проведеної по 5 напрямах за січень-березень 2019 року та визначити заходи з поліпшення ситуації на окремих напрямах роботи.