Аналітична довідка про результати моніторингу та оцінки результативності діяльності районних державних адміністрацій та виконкомів рад міст обласного значення за 2016 рік

Вступ

Оцінка результативності діяльності районних державних адміністрацій та виконкомів рад міст обласного значення Житомирської області за 2016 рік здійснена відповідно до доручення голови облдержадміністрації від 24.02.2016 №0931/42/2-16 «Щодо проведення моніторингу та оцінки результативності діяльності районних державних адміністрацій та виконкомів рад міст обласного значення» (далі – доручення).

Оцінка здійснена за 42 показниками, визначеними у додатку 2 до доручення, що характеризують ситуацію у соціально-економічному розвитку районів та міст обласного значення за 11 напрямами (економічна та соціальна згуртованість, економічна ефективність, інвестиційний розвиток та зовнішньоекономічна співпраця, фінансова самодостатність, розвиток малого та середнього підприємництва, ефективність ринку праці, розвиток інфраструктури, доступність та якість послуг у сфері охорони здоров’я, доступність та якість послуг у сфері охорони освіти, соціальний захист населення та безпека, раціональне природокористування та якість довкілля).

За результатами оцінки за 2016 рік визначено 3 групи районів та міст обласного значення:

• І група – райони і міста обласного значення, які посідають 1-5 місця;
• ІІ група – 18 районів та міст обласного значення, що посіли з 6 по 23 місце;
• ІІІ група – райони, що посіли п’ять останніх (24-28) місць.

Аналітична довідка містить три розділи: «Результати моніторингу та оцінки за напрямами», «Результати моніторингу і оцінки по групах», «Висновки і пропозиції».

Аналіз проведено на підставі узагальненої інформації наданої головним управлінням статистики в Житомирській області на виконання пункту 10 доручення.

І. Результати моніторингу та оцінки за напрямами

Напрям «Економічна та соціальна згуртованість» включає 1 показник, який характеризує вибуття сільського населення.

Загальний коефіцієнт вибуття сільського населення, у розрахунку на 10 тис. осіб наявного сільського населення загалом по області у 2016 році складає 94,8‰. У 10 районах цей показник більший, ніж середній по області, у тому числі найбільший – у Новоград-Волинському (147,5‰), Брусилівському (132,4‰), Ємільчинському (126,3‰), Коростишівському (115,6‰) та Баранівському (112,6‰) районах. У 13 районах цей показник менший, ніж середній по області, у тому числі найменший – у Любарському (64,5‰), Овруцькому (65,3‰), Ружинському (71,5‰), Коростенському (72,1‰) та Бердичівському (72,9‰) районах.

Напрям«Економічна ефективність» включає 3 показники, які характеризують стан розвитку основних галузей реального сектору економіки (промисловість та сільське господарство).

Обсяг реалізованої промислової продукції у розрахунку на одну особу за підсумками 2016 року по області склав 24479,1 грн. У 16 районах та 2 містах цей показник менший, ніж середній по області, у тому числі найменший у Бердичівському (838,2 грн.), Лугинському (1312,5 грн.), Олевському (1853,7 грн.), Черняхівському (6699,3 грн.) та Брусилівському (7387,8 грн.) районах. Показник вищий, ніж середній по області, зафіксований у 4 районах та 3 містах, у тому числі найбільший – у Хорошівському (38788,6 грн.), Малинському (37881,7 грн.) районах та у містах Малині (52219,0 грн.), Житомирі (48304,4 грн.) і Коростені (41761,4 грн.).

По Народицькому та Чуднівському районах дані не оприлюднені з метою забезпечення виконання вимог Закону України «Про державну статистику» щодо конфіденційної інформації (далі – інформація конфіденційна).

Зменшення обсягів сільгосподарського виробництва за 2015 рік до 2014 року загалом по області склало 8,8%. Зменшення обсягів відбулося 17 районах, яке коливалося від 0,5% у Лугинському до 36,4% у Народицькому районах. Збільшення обсягів зафіксовано у 6 районах, яке варіювало від 0,4% у Баранівському до 9,3% у Житомирському районах.

Обсяг виробництва продукції сільського господарства на 100 гектарів сільськогосподарських угідь загалом по області у 2015 році склав 612,6 тис. грн.У 12 районах цей показник менший, ніж середній по області, у тому числі найменший – у Коростенському (327,9 тис. грн.), Малинському (339,1 тис. грн.), Народицькому (343,7 тис. грн.), Радомишльському (378,9 тис. грн.) та Лугинському (405,6 тис. грн.) районах. Показник більший, ніж середній по області, зафіксований у 11 районах, у тому числі найбільший – у Попільнянському (953,6 тис. грн.), Ружинському (874,2 тис. грн.), Любарському (856,4 тис. грн.), Житомирському (852,5 тис. грн.) та Чуднівському (845,5 тис. грн.) районах.

Напрям«Інвестиційний розвиток та зовнішньоекономічна співпраця» включає 5 показників, які характеризують ситуацію із залученням у розвиток районів і міст обласного значення інвестиційних ресурсів та стан зовнішньої торгівлі товарами (експорт).

У січні-грудні 2016 року обсяги капітальних інвестицій (крім інвестицій з державного бюджету) у розрахунку на одну особу населення наростаючим підсумком з початку року в цілому по області склали 4006,8 грн. Найбільші обсяги зафіксовані у Попільнянському (19638,6 грн.), Житомирському (9078,5 грн.), Коростенському (7632,9 грн.), Новоград-Волинському (7263,9 грн.) районах та місті Малині (6220,4 грн.), найменші – у Пулинському (650,2 грн.), Баранівському (737,2 грн.), Олевському (1121,5 грн.), Овруцькому (1193,1 грн.) та Ємільчинському (1301,2 грн.) районах.

По Лугинському та Народицькому районах інформація конфіденційна.

За станом на 31.12.2016 зменшення обсягу прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу), ніж на початок 2016 року загалом по області склало 0,1%, у тому числі у 14 районах і 4 містах та варіювало від 0,7% в Баранівському районі до 23,6 % у місті Коростені. Зростання обсягів зафіксовано у 4 районах і 1 місті та варіювало від 3,6% Черняхівському районі на Попільнянському в 1,4 раза. Не залучалися іноземні інвестиції у Ружинському районі.

По Брусилівському, Лугинському, Любарському та Народицькому районах інформація конфіденційна.

Обсяги прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу) у розрахунку на одиницю населення наростаючим підсумком з початку інвестування за станом на 31.12.2016 в цілому по області склали 178,8 дол. США, у тому числі найбільші – у Новоград-Волинському (1070,4 дол. США), Радомишльському (307,3 дол. США), Хорошівському (278,6 дол. США) районах та у містах Житомирі (304,5 дол. США) і Малині (286,9 дол. США), найменші – у Чуднівському (15,6 дол. США), Андрушівському (19,2 дол. США), Пулинському 25,8 дол. США.), Олевському (41,0 дол. США) районах та місті Коростені (7,8 дол. США).

По Брусилівському, Лугинському, Любарському та Народицькому районах інформація конфіденційна.

Частка реалізованої інноваційної продукції у загальному обсязі реалізованої промислової продукції у 2015 році загалом по області становила 1,8%. У 3 районах та 2 містах цей показник менший, ніж середній по області, у тому числі найменший – у Житомирському (0,1%), у Овруцькому (0,1%) районах та містах Малині (0,1%) і Житомирі (0,5%).Показник вищий, ніж середній по області, зафіксований у 3 районах та 2 містах, у тому числі найбільший – у Баранівському (26,1%), у Ружинському (15,1%), у Романівському (13,9%) районах та містах Бердичеві (19,2%) і Новоград-Волинському (4,6%).

В цілому по області за 2016 рік (попередні дані) обсяг експорту товарів у розрахунку на одиницю населення становить на 371,2 доларів США, у тому числі найбільший – у Хорошівському (700,3 дол. США), Новоград-Волинському (527,9 дол. США), Житомирському (504,3 дол. США) та у містах Малині (1309,5 дол. США) та Новоград-Волинському (539,3 дол. США), найменший – у Брусилівському (2,8 дол. США.), Пулинському (33,3 дол. США), Андрушівському (93,0 дол. США), Лугинському (105,5 дол. США) та Баранівському (113,6 дол. США) районах.

Напрям«Фінансова самодостатність» включає 3 показники, які характеризують динаміку росту доходів місцевих бюджетів та стан погашення податкового боргу.

У 2016 році зростання доходів місцевих бюджетів (без трансфертів) в цілому по області у порівнянні з 2015 роком склало 49,2%. У всіх районах та містах відбулося зростання доходів та варіювало від 30,3% у Хорошівському до у 2,1 рази у Коростенському районі.

Доходи місцевих бюджетів (без трансфертів) у розрахунку на одну особу населення в цілому по області у 2016 році склали 2,935 тис. грн. У 22 районах та 3 містах цей показник менший, ніж середній по області, у тому числі найменший – у Пулинському (1,143 тис. грн.), Баранівському (1,195 тис. грн.), Ємільчинському (1,343 тис. грн.), Лугинському (1,345 тис. грн.) та Романівському (1,526 тис. грн.) районах. Вище, ніж у середній по області, цей показник зафіксований у Коростенському районі (3,099 тис. грн.), містах Житомирі (3,524 тис. грн.) та Новоград-Волинському (3,181 тис. грн.).

Зростання податкового боргу за грошовими зобов’язаннями платників податків без урахування податкового боргу платників податків, які перебувають у процедурах банкрутства або щодо яких судом прийнято рішення (постанову) про зупинення провадження у справі у 2016 році проти 2015 року загалом по області склало 50,5%, у тому числі у всіх районах та містах і варіювало від 6,9% у Черняхівському до у 4,4 рази у Олевському районах.

Напрям«Розвиток малого та середнього підприємництва» включає 4 показники, які характеризують кількість середніх підприємств і малих та частку обсягу реалізованої продукції цими підприємствами.

У 2015 році кількість середніх підприємств у розрахунку на 10 тис. осіб наявного населення загалом по області склала 3 одиниці, а також у Ємільчинському, Житомирському, Коростенському, Любарському, Новоград-Волинському, Овруцькому, Попільнянському, Ружинському, Черняхівському районах та містах Бердичеві і Новоград-Волинському. У 5 районах: Андрушівському, Бердичівському, Лугинському, Народицькому, Радомишльському цей показник складає 1 одиницю, у 7 районах: Баранівському, Брусилівському, Коростишівському, Олевському, Романівському, Хорошівському, Чуднівському – 2 одиниці, у Малинському районі та містах Житомирі, Коростені, цей показник складає 4 одиниці, у місті Малині – 5 одиниць. У Пулинському районіданий показник складає 0 одиниць.

Кількість малих підприємств (з урахуванням мікропідприємств) у розрахунку на 10 тис. осіб наявного населення загалом по області у 2015 році склала 50 одиниць.У 20 районах та 4 містах цей показник менший, ніж середній по області, у тому числі найменший – уОвруцькому (21 одиниця), Ємільчинському (23), Баранівському (25), Любарському (26) та Новоград-Волинському (28) районах. Вищий, ніж середній по області, показник зафіксований у 4 районах: Брусилівському (63 одиниці), Коростишівському (60), Хорошівському (59), Ружинському (52) та у місті Житомирі (89).

Частка обсягу реалізованої продукції (товарів, послуг) середніх підприємств у загальному обсязі реалізованої продукції (товарів, послуг) підприємствами загалом по області у 2015 році склала 59,1% та варіювала від 15,2% у Бердичівському районі до 89,4% у Малинському.

По Лугинському, Народицькому, Новоград-Волинському, Пулинському, Радомишльському районах та місті Житомирі інформація конфіденційна.

Частка обсягу реалізованої продукції (товарів, послуг) малих підприємств (з урахуванням мікропідприємств) у загальному обсязі реалізованої продукції (товарів, послуг) підприємствами загалом по області у 2015 році склала 28,2% та варіювала від 4,3% у Новоград-Волинському районі до 84,8% у Бердичівському.

По Лугинському, Народицькому, Пулинському районах та місті Житомирі інформація конфіденційна.

Напрям«Ефективність ринку праці» включає 7 показників, які характеризують ситуацію щодо безробіття та зайнятості населення, динаміку росту середньомісячної заробітної плати штатних працівників та стан погашення заборгованості з її виплати, зростання (зменшення) населення та ефективність діяльності робочих груп з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення.

У 2016 році зменшення населення до початку року в цілому по області склало 0,57%. Зменшення населення до початку року зафіксоване у 21 районі та 4 містах, у тому числі найбільше – у Чуднівському (на 1,64%), Попільнянському (на 1,56%), Коростенському (на 1,54%), Радомишльському (на 1,46%) та Андрушівському (на 1,43%). Приріст населення до початку року спостерігався у Житомирському (на 1,35%), Народицькому (на 0,52%) районах та місті Новограді-Волинському (на 0,29%).

В цілому по області за станом на 01.01.2017 заборгованість з виплати заробітної плати до 01.01.2016 зменшилася на 37,9%. Зменшення заборгованості зафіксовано у Коростишівському районі (на 68,9%) та у містах Житомирі (на 19,5%) і Малині (на 15,9%), зростання – в Андрушівському районі (у 1,9 раза) та місті Коростені (на 16,5%). У 21 районі та 2 містах заборгованість відсутня.

У 2016 році середньомісячна номінальна заробітна плата штатного працівника в ціломупо області склала 4000 грн. У 18 районах та 1 місті цей показник менший, ніж середній по області, у тому числі найменший – у Пулинському (2892 грн.), Романівському (2918 грн.), Андрушівському (3166 грн.), Брусилівському (3200 грн.), Ружинському (3222 грн.) та Любарському (3231 грн.) районах, у 5 районах та 4 містахпоказник зафіксований вищий, ніж середній по області, у тому числі найбільший у Малинському (5027 грн.), Коростенському і Попільнянському (по 4296 грн.) районах та у містах Малині (4891 грн.), Коростені (4335 грн.), Житомирі (4333 грн.).

У 2016 році зростання заробітної плати штатних працівників до 2015 рокув ціломупо області склало 22,3% та зафіксовано у всіх 22 районах та містах, яке коливалося від 8,4% у Пулинському районі до 35,4% у місті Новограді-Волинському.

Темп зменшення зареєстрованих безробітних у 2016 році до 2015 року загалом по області становить 79,3%. Темп зменшення зафіксовано у всіх районах та містах, який варіював від 95,9% у Коростенському районі до 62,4% у місті Новограді-Волинському.

У 2016 році співвідношення чисельності безробітних громадян до кількості вакансій загалом по області становило 11 осіб. У 19 районах та місті Коростені цей показник вищий, ніж середній по області, у тому числі найбільший – у Брусилівському (175 осіб), Ружинському (132 особи), Чуднівському (124 особи), Лугинському (94 особи) та Хорошівському (74 особи) районах, нижчий – у решті районів та міст, у тому числі найменший – у містах Житомирі, Новограді-Волинському (по 2 особи), Бердичеві (4 особи), Малині (5 осіб) та Новоград-Волинському районі (6 осіб).

Ефективність діяльності робочих груп з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення (кількість виявлених працівників без належного оформлення трудових відносин за результатами обстежень у співвідношення до кількості суб’єктів господарювання – платників ЄСВ та з урахуванням кількості осіб, працю яких легалізовано) загалом по області за станом на 01.01.2017 складає 5,9 осіб. У 16 районах та 2 містах цей показник вищий, ніж середній по області, у тому числі найбільший – у Народицькому (20,1 особи), у Новоград-Волинському (18,3), у Коростенському (15,5), у Любарському (14,9) та Коростишівському (14,3). У 5 районах та 3 містах цей показник нижчий, ніж середній по області, у тому числі найнижчий – у Чуднівському (3,6 особи), Житомирському (4,0), Ружинському (4,2) районах та містах Житомирі (2,3), Бердичеві (3,0) і Коростені (4,4).

Напрям«Розвиток інфраструктури» включає 2 показники, які характеризують темпи зростання (зменшення) обсягів прийнятого в експлуатацію житла та загальну площу житлового фонду у розрахунку на одну особу населення.

Темп зменшення обсягу прийнятого в експлуатацію житла у 2016 році порівняно з 2015 роком загалом по області склав 78,0%. У 19 районах та 2 містах зафіксовано зменшення обсягу, у тому числі найсуттєвіше – у Ружинському (на 88,2%), Брусилівському (на 83,4%), Попільнянському (на 82,8%), Чуднівському (на 79,9%) районах та місті Малині (на 78,7%). У 2 районах та 3 містах обсяг зріс, а саме: у Радомишльському (на 40,5%), Пулинському (на 24,9%) районах та містах Житомирі (на 40,0%), Новограді-Волинському (на 24,6%) та Бердичеві (на 16,1%).

Загальна площа житлового фонду у розрахунку на одну особу населення за 2015 рік в цілому по області становить 27,0 кв. м. У 18 районах цей показник більший, ніж середній по області, у тому числі найбільший у Брусилівському (49,6 кв. м), у Народицькому (42,3 кв. м), у Ружинському (39,0 кв. м), у Попільнянському (37,8 кв. м) та у Малинському (35,6 кв. м) районах. У 5 районах та усіх містах цей показник менший, ніж середній по області, у тому числі найменший – у містах Житомирі (20,2 кв. м),  Новоград-Волинському (21,1 кв. м), Малині (22,1 кв. м), Бердичеві (23,3 кв. м) та Коростені (24,0 кв. м).

Напрям«Доступність та якість послуг у сфері охорони здоров’я» включає 4 показники, які характеризують рівень смертність населення області, кількість живонароджених, планову ємність амбулаторно-поліклінічних закладів та ситуацію з хворими туберкульозом.

Загальний коефіцієнт смертності на 1 тис. осіб наявного населення за 2016 рік в цілому по області становить 16,2‰. У 21 районі цей показник більший, ніж середній по області, у тому числі найбільший – у Малинському (23,0‰), Брусилівському і Коростенському (21,8‰), Попільнянському (20,7‰), Бердичівському (20,6‰) та Ружинському (20,4‰) районах. У 2 районах та 5 містах цей показник менший, ніж середній по області, у тому числі найменший – у містах Житомирі (12,0‰), Новоград-Волинському (12,1‰), Бердичеві (13,5‰), Коростені (14,4‰) та Житомирському районі (15,4‰).

Кількість живонароджених на 1 тис. осіб наявного населення за 2016 рік в цілому по області становить 10,4‰. У 13 районах та місті Бердичеві цей показник більший, ніж середній по області, у тому числі найбільший – у Олевському (13,4‰), Романівському (12,7‰), Бердичівському і Коростишівському (по 12,2‰), Новоград-Волинському і Черняхівському (по 11,5‰) районах. У 9 районах та 4 містах цей показник менший, ніж середній по області, у тому числі найменший – Ружинському (8,7‰), Чуднівському (8,8‰), Овруцькому, Радомишльському районах та місті Коростені (по 9,0‰).

Планова ємність амбулаторно-поліклінічних закладів на 10 тис. осіб населення за 2016 рікзагалом по області складає 253,75 тис. відвідувань на зміну. Найбільша планова ємність амбулаторно-поліклінічних закладів на 10 тис. осіб населеннязафіксована у Народицькому (481,23 тис. відвідувань на зміну), Лугинському (357,94), Хорошівському (344,53), Ружинському (300,31) та Попільнянському (294,46) районах, найменша – у Житомирському (143,79), Андрушівському (199,87), Малинському (210,35), Олевському (212,01) та містах Житомирі (176,68) і Коростені (214,95).

Кількість хворих з уперше встановленим діагнозом активного туберкульозу на 100 тис. осіб населення за 2016 рікзагалом по області складає 65,2 осіб. Найбільша кількість хворих з уперше встановленим діагнозом активного туберкульозузареєстрована Пулинському (134,0 осіб), Лугинському (132,0), Малинському (115,7), Брусилівському (112,0) та Романівському (90,9) районах, найменша – у Ємільчинському (35,4), Хорошівському (39,4) та у містах Новоград-Волинському (39,9), Новограді-Волинському (46,0) і Житомирі (47,3).

Напрям«Доступність та якість послуг у сфері освіти» включає 4 показники, які характеризують питому вагу дітей, охоплених позашкільною освітою, охоплення дітей дошкільними навчальними закладами, кількість дітей у дошкільних навчальних закладах на 100 місць.

Питома вага дітей, охоплених позашкільною освітою, за станом на 01.01.2017 в цілому по області становить 40,4%. У 10 районах та 3 містах цей показник більший, ніж середній по області, у тому числі найбільший – у Бердичівському (94,7%), Лугинському (80,8%), Пулинському (66,6%) районах та містах Бердичеві (76,6%) і Новограді-Волинському (65,9%). У 13 районах та 2 містах цей показник менший, ніж середній по області, у тому числі найменший – у Олевському (7,3%), Ємільчинському (11,1%), Малинському (13,5%), Баранівському (20,6%) та Любарському (22,3%) районах.

Охоплення дітей дошкільними навчальними закладами загалом по області за 2016 рік становить 90,5%. Найбільший відсоток охоплення дітей дошкільними навчальними закладами зафіксовано у Черняхівському (100%), Любарському (96,8%) районах та містах Новоград-Волинському (98,9%), Житомирі (98,4%) та Малині (98,2%), найменший – у Новоград-Волинському (66,1%), Ємільчинському (67,5%), Брусилівському (69,3%), Бердичівському (71,3%) та Коростишівському (73,4%) районах.

Кількість дітей у дошкільних навчальних закладах на 100 місць загалом по області за 2016 рік склала 114 осіб та варіювала від 76 осіб у Лугинському районі до 140 осіб у місті Бердичеві.

Результати ЗНО за 2016 загалом по області склали 121,32 середній бал. У 2 районах та усіх містах цей показник вище середнього по області, у тому числі найбільший – у містах Малині (144,01 середній бал), Житомирі (139,12), Бердичів (133,48), Новоград-Волинському (133,08) та Коростені (128,5). У 21 районі цей показник нижчий, ніж середній по області, у тому числі найменший – у Новоград-Волинському (96,01), Коростенському (98,65), Черняхівському (101,75), Попільнянському (102,62) та Пулинському (103,28) районах.

Напрям«Соціальний захист населення та безпека» включає 4 показники, які характеризують соціальний захист осіб, які перебувають у складних життєвих ситуаціях, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування та кримінальні правопорушення в області.

Рівень охоплення соціальними послугами осіб, які перебувають у складних життєвих ситуаціях, територіальними центрами соціального обслуговування загалом по області за 2016 рік складає 94,3% та варіював від 85,00% у місті Новограді-Волинському до 100% у Новоград-Волинському, Радомишльському, Черняхівському районах та місті Бердичеві.

У 2016 році кількість дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, відповідно до первинного обліку на 10 тис. осіб дитячого населення в цілому по області становить 128,14 осіб. Найбільший цей показникзафіксовано у Брусилівському (269,56 осіб), Малинському (247,91), Пулинському (212,97), Народицькому (211,23) та Коростенському (199,73) районах, найменший – у містах Житомирі (71,52), Новоград-Волинському (88,77), Бердичеві (90,38), Малині (91,55) та Коростені (92,73).

Питома вага дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які виховуються у сімейних формах виховання у загальній кількості дітей даної категорії у 2016 році в цілому по області становить 89,13%. Найбільшу питому вагу таких дітей зафіксовано у Романівському (96,55%), Черняхівському (96,04%), Олевському (95,45%), Ружинському (95,38%) районах та місті Малині (95,92%), найменшу – у Радомишльському (75,63%), Коростенському (83,33%), Хорошівському (85,05%) районах та містах Новоград-Волинському (81,25%) і Житомирі (84,16%).

Кількість кримінальних правопорушень, вчинених проти життя та здоров’я особи, на 10 тис. осіб населення за 2016 рік в цілому по області становить 12 одиниць. У 13 районах та 2 містах цей показник більший, ніж середній по області, у тому числі найбільший – у Брусилівському (23 од.), Олевському (20 од.), Черняхівському (17 од.), Коростенському, Лугинському, Любарському та Романівському (по 16 од.) районах. У 7 районах та 2 містах цей показник менший, ніж середній по області, у тому числі найменший – у Бердичівському і Попільнянському (по 8 од.), Новоград-Волинському і Овруцькому (по 9 од.) районах та місті Бердичеві (96 од.).

Напрям«Раціональне природокористування та якість довкілля» включає 3 показники, які характеризують ситуацію в області щодо викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами забруднення та видалення у спеціально відведені місця відходів.

Темп зростання викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення у розрахунку на одиницю населення за 2016 рік (попередні дані) в цілому по області становить 103,5%, у тому числі у 8 районах та 2 містах, із яких найбільше уБаранівському – у 3,7 рази, Новоград-Волинському – у 1,7 рази, Олевському – на 16% та Овруцькому – 10,1% районах. Зменшення зафіксовано у 15 районах та 3 містах, у тому числі найбільше у Народицькому – на 99,2%, Черняхівському – 54,9%, Лугинському – на 40,5%, Хорошівському – на 40,4% та Ємільчинському – на 36,2% районах.

Темп зменшення викидів забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення у розрахунку на одиницю населення за 2015 рік в цілому по області становить 91,9%. Темп зменшення викидів забруднюючих речовин зафіксовано у 21 районі та усіх містах, із яких у Хорошівському – 81,0%, Житомирському – 85,9%, Брусилівському – 86,1%, Коростенському – 88,1% районах та місті Малині – 83,4%. Темп зростання зафіксовано у Овруцькому – 109,6%, Любарському – 102,8% районах.

Частка відходів, видалених у спеціально відведені місця чи об’єкти або спалених (без отримання енергії), у загальному обсязі утворених відходів, у 2015 році в цілому по області становить 37,1%. Найбільшу частку відходів зафіксовано у Ємільчинському (284,5%), Брусилівському (184,4%), Пулинському (181,2%) районах та містах Житомирі (118,9%), Новоград-Волинському (116,9%) і Малині (114,9%), найменшу – у Коростенському (0,1%), Бердичівському (0,9%), Андрушівському (1,1%), Ружинському (2,0%) та Житомирському (2,2%) районах.

II. Результати моніторингу і оцінки по групах

За результатами оцінки результативності діяльності районних державних адміністрацій та виконкомів рад міст обласного значення за 2016 рік з 1 по 5 місця посіли місто Житомир (1), місто Малин (2), Житомирський район (3), місто Бердичів (4) та місто Коростень (5).

Перше місце міста Житомиразабезпечено тим, що за 17 показниками місто зайняло з 1 по 5 місце, за 4 показниками – 6-9 місця. Місто увійшло до п’ятірки лідерів за напрямами «Розвиток малого та середнього підприємництва» (1 місце), «Економічна ефективність» (2), «Фінансова самодостатність» (3), «Соціальний захист населення та безпека» (3), «Розвиток інфраструктури» (4) та «Доступність та якість послуг у сфері охорони здоров’я» (5).

Проте за напрямом «Раціональне природокористування та якість довкілля» місто посіло 20 місце, що обумовлено темпом зростання викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення у розрахунку на одну особу (101,0%, 20 місце) та значною часткою відходів, видалених у спеціально відведені місця чи об’єкти або спалених (без отримання енергії) у загальному обсязі утворених відходів (118,9%, 25 місце).

Друге місце міста Малина забезпечено тим, що за 13 показниками, місто зайняло з 1 по 5 місце, за 7 показниками – 6-9 місця. Місто увійшло до п’ятірки лідерів за напрямами «Економічна ефективність» (1 місце), «Доступність та якість послуг у сфері освіти» (1), «Розвиток малого та середнього підприємництва» (2), «Інвестиційний розвиток та зовнішньоекономічна співпраця» (3) та «Соціальний захист населення та безпека» (4).

Проте за напрямом «Розвиток інфраструктури»місто посіло 28 місце, що обумовлено незначною загальною площею житлового фонду у розрахунку на одну особу населення (22,1 кв. м., 26 місце).

Третє місце Житомирського району забезпечено тим, що за 12 показниками район зайняв з 1 по 5 місця, за 6 показниками – 6-9 місця. Район увійшов до п’ятірки лідерів за напрямами «Фінансова самодостатність» (2 місце), «Раціональне природокористування та якість довкілля» (2), «Ефективність ринку праці» (3) та «Економічна ефективність» (4).

Четверте місце міста Бердичевазабезпечено тим, що за 11 показниками місто зайняло з 1 по 5 місце, за 6 показниками – 6-9 місця. Місто увійшло до п’ятірки лідерів за напрямами «Соціальний захист та безпека населення» (1 місце), «Доступність та якість послуг у сфері охорони здоров’я» (2), «Інвестиційний розвиток та зовнішньоекономічна співпраця» (5), «Розвиток інфраструктури» (5), «Доступність та якість послуг у сфері освіти» (5).

За напрямом «Раціональне природокористування та якість довкілля» місто посіло 23 місце у зв’язку із одним з найменших у порівнянні з іншими районами і містами обласного значення темпом зменшення викидів забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення у розрахунку на одну особу (95,8%, 23 місце) та значною часткою відходів, видалених у спеціально відведені місця чи об’єкти або спалених (без отримання енергії) у загальному обсязі утворених відходів (106,2%, 20 місце).

П’яте місце міста Коростенязабезпечено тим, що за 7 показниками місто зайняло з 1 по 5 місце, за 10 показниками – 6-9 місця. Місто увійшло до п’ятірки лідерів за напрямами «Економічна ефективність» (3 місце), «Розвиток малого та середнього підприємництва» (3), «Доступність та якість послуг у сфері освіти» (3), «Соціальний захист населення та безпека» (5).

Місто посіло 21 місце за напрямом «Розвиток інфраструктури», що обумовлено незначною загальною площею житлового фонду у розрахунку на одну особу населення (24,0 кв. м., 24 місце).

Для районів і міст, що посіли з 6 по 23 місця, а саме: Попільнянський, Коростенський, Хорошівський, Ружинський райони, місто Новоград-Волинський, Радомишльський, Романівський, Бердичівський, Любарський, Черняхівський, Овруцький, Малинський, Народицький, Новоград-Волинський, Андрушівський, Чуднівський, Коростишівський, Олевський райони, місця у першій п’ятірці за напрямами розподілилися наступним чином:

• за напрямом «Економічна та соціальна згуртованість» Любарський район посів 1 місце, Овруцький – 2, Ружинський – 3, Коростенський – 4, Бердичівський – 5;
• за напрямом «Економічна ефективність» Новоград-Волинський район посів 5 місце;
• за напрямом «Інвестиційний розвиток та зовнішньоекономічна співпраця» Попільнянський район посів 1 місце,  Новоград-Волинський – 2, Романівський – 4;
• за напрямом «Фінансова самодостатність» Коростенський район посів 1 місце, Попільнянський – 4, Андрушівський – 5;
• за напрямом «Розвиток малого та середнього підприємництва» Ружинський район посів 4 місце, Малинський – 5;
• за напрямом «Ефективність ринку праці» Народицький район посів 1 місце, місто Новоград-Волинський – 2, Малинський район 4, Новоград-Волинський – 5; 
• за напрямом «Розвиток інфраструктури» Радомишльський район посів 1 місце;
• за напрямом «Доступність та якість послуг у сфері охорони здоров’я» Олевський район посів 1 місце, Хорошівський – 3, місто Новоград-Волинський – 4;
• за напрямом «Доступність та якість послуг у сфері освіти» місто Новоград-Волинський посів 4 місце;
• за напрямом «Соціальний захист населення та безпека» Новоград-Волинський район посів 2 місце;
• за напрямом «Раціональне природокористування та якість довкілля» Хорошівський район посів 1 місце, Черняхівський – 3, Коростенський – 4, Чуднівський – 5.

П’ять останніх місць зайняли Лугинський район (24), Пулинський (25), Баранівський (26), Ємільчинський (27) та Брусилівський (28).

24 місце Лугинського району зумовлено тим, що за 16 показниками район посів з 20 по 28 місця. Найгірша ситуація у районі склалася за напрямами: «Інвестиційний розвиток та зовнішньоекономічна співпраця» (26 місце), «Розвиток інфраструктури» (26), «Економічна ефективність» (24), «Розвиток малого та середнього підприємництва» (24), «Соціальний захист населення та безпека» (24) та «Фінансова самодостатність» (21).

26 місце району за напрямом «Інвестиційний розвиток та зовнішньоекономічна співпраця» обумовлено найнижчим серед районів та міст обсягом капітальних інвестицій(крім інвестицій з державного бюджету) у розрахунку на одну особу (інформація конфіденційна, 28 місце), незначним обсягом прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу) у розрахунку на одну особу (інформація конфіденційна, 26 місце) та низьким обсягом експорту товарів у розрахунку на одну особу населення (105,5 дол. США, 25 місце).

За напрямом «Розвиток інфраструктури»район посів 26 місце, що обумовлено відсутністю обсягу прийнятого в експлуатацію житла (–, 27 місце).

За напрямом «Економічна ефективність» район посів 24 місце, у зв’язку з одним з найнижчих обсягів реалізованої промислової продукції у розрахунку на одну особу (1312,5 грн., 26 місце) та низьким обсягом виробництва продукції сільського господарства на 100 гектарів сільськогосподарських угідь (405,6 тис. грн., 19 місце).

24 місце району за напрямом «Розвиток малого та середнього підприємництва»обумовлено малою кількістю середніх підприємств у розрахунку на 10 тис. осіб наявного населення (1 од., 23-27 місце), порівняно незначною кількістю малих підприємств (з урахуванням мікропідприємств) у розрахунку на 10 тис. осіб наявного населення (32 од., 21-22 місце) та низькою часткою обсягу реалізованої продукції (товарів, послуг) малих підприємств у загальному обсязі реалізованої продукції (товарів, послуг) підприємствами (конфіденційна інформація, 20 місце).

За напрямом «Соціальний захист населення та безпека» район посів 24 місце обумовлено великою кількістю кримінальних правопорушень, вчинених проти життя та здоров’я особи, на 10 тис. осіб населення (16 одиниць, 22-25 місце) та значною кількістю дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, відповідно до первинного обліку на 10 тис. дитячого населення (172,04 осіб, 21 місце).

21 місце за напрямом «Фінансова самодостатність»обумовлене незначним у порівнянні з іншими районами та містами обласного значення рівнем доходів місцевих бюджетів (без трансфертів) у розрахунку на одну особу населення (1,345 тис. грн., 25 місце) та темпом зростання доходів місцевих бюджетів (без трансфертів) (147,0%, 23 місце).

25 місце Пулинського району обумовлено тим, що за 19 показниками район посів з 20 по 28 місця. Найгірша ситуація у районі склалася за напрямами: «Інвестиційний розвиток та зовнішньоекономічна співпраця» (27 місце), «Розвиток малого та середнього підприємництва» (26), «Соціальний захист населення та безпека» (25), «Раціональне природокористування та якість довкілля» (25), «Фінансова самодостатність» (23), «Ефективність ринку праці» (22), «Доступність та якість послуг у сфері охорони здоров’я» (22) та «Економічна ефективність» (21).

27 місце району за напрямом «Інвестиційний розвиток та зовнішньоекономічна співпраця» обумовлено одним з найнижчих обсягів експорту товарів у розрахунку на одну особу населення (33,3 дол. США, 27 місце), низьким обсягом капітальних інвестицій(крім інвестицій з державного бюджету) у розрахунку на одну особу (650,2 грн., 26 місце), темпом зменшення обсягу прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу) (87,3%, 24 місце) та незначним обсягом прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу) у розрахунку на одну особу (25,8 дол. США, 20 місце).

За напрямом «Розвиток малого та середнього підприємництва»район посідає 26 місце, що обумовлено відсутністю середніх підприємств у розрахунку на 10 тис. осіб наявного населення (0 од., 28 місце) та низькою часткою обсягу реалізованої продукції (товарів, послуг) малих підприємств у загальному обсязі реалізованої продукції (товарів, послуг) підприємствами (конфіденційна інформація, 27 місце).

25 місце за напрямом «Соціальний захист населення та безпека»обумовлено одним з найнижчих рівнів охоплення соціальними послугами осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах, територіальними центрами соціального обслуговування (88,4%, 26 місце), значною кількістю дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, відповідно до первинного обліку на 10 тис. дитячого населення (212,97 осіб, 26 місце) та незначною в порівнянні з іншими районами та містами питомою вагою дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування, які виховуються у сімейних формах виховання у загальній кількості таких дітей (87,27%, 20 місце).

За напрямом «Раціональне природокористування та якість довкілля» 25 місце району, що обумовлено значною часткою відходів, видалених у спеціально відведені місця чи об’єкти або спалених (без отримання енергії) у загальному обсязі утворених відходів (181,2%, 26 місце) та незначним темпом зменшення викидів забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення (93,8%, 21 місце).

23 місце району за напрямом «Фінансова самодостатність»обумовлене найнижчим у порівнянні з іншими районами та містами обласного значення рівнем доходів місцевих бюджетів (без трансфертів) у розрахунку на одну особу населення (1,143 тис. грн., 28 місце).

За напрямом «Ефективність ринку праці»район посів22 місце, що найнижчим розміром середньомісячної заробітної плати штатного працівника (2892 грн., 28 місце), низьким у порівнянні з іншими районами та містами темпом зростання заробітної плати штатних працівників (108,4%, 27 місце) та низькою ефективністю діяльності робочих груп з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення (5,8 осіб, 20 місце).

22 місце за напрямом «Доступність та якість послуг у сфері охорони здоров’я» район посів у зв’язку з найбільшою кількістю хворих з уперше в житті встановленим діагнозом активного туберкульозу на 100 тис. осіб населення (134,0 осіб, 28 місце).

За напрямом «Економічна ефективність» район посів 21 місце, у зв’язку з відсутнім обсягом реалізованої промислової продукції у розрахунку на одну особу (–, 28 місце).

26 місце Баранівського району визначене 12 показниками, по яких район зайняв з 20 по 28 місця. Найгірша ситуація у районі склалася за напрямами: «Раціональне природокористування та якість довкілля» (28 місце), «Розвиток інфраструктури» (25), «Фінансова самодостатність» (22), «Розвиток малого та середнього підприємництва» (22).

За напрямом «Раціональне природокористування та якість довкілля» 28 місце району, що обумовлено найбільшим у порівнянні з іншими районами і містами обласного значення темпом зростання викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення у розрахунку на одну особу (368,3%, 28 місце) та значною часткою відходів, видалених у спеціально відведені місця чи об’єкти або спалених (без отримання енергії) у загальному обсязі утворених відходів (111,9%, 22 місце).

25 місце за напрямом «Розвиток інфраструктури»район посів у зв’язку з темпом зменшення обсягу прийнятого в експлуатацію житла (32,6%, 19 місце) та незначною загальною площею житлового фонду у розрахунку на одну особу населення (26,6 м², 19 місце).

За напрямом «Фінансова самодостатність» район посів22 місце, що обумовлене одним з найнижчих у порівнянні з іншими районами та містами обласного значення рівнем доходів місцевих бюджетів (без трансфертів) у розрахунку на одну особу населення (1,195 тис. грн., 27 місце) та високим темпом зростання податкового боргу за грошовими зобов’язаннями платників податків без урахування податкового боргу платників податків, які перебувають у процедурах банкрутства або щодо яких судом прийнято рішення (постанову) про зупинення провадження у справі (175,7%, 20 місце).

22 місце за напрямом «Розвиток малого та середнього підприємництва»район посідає, у зв’язку низькою кількістю малих підприємств у розрахунку на 10 тис. осіб наявного населення (25 од., 26 місце) та незначною часткою обсягу реалізованої продукції (товарів, послуг) середніх підприємств у загальному обсязі реалізованої продукції (товарів, послуг) підприємствами (55,3%, 21 місце).

27 місце Ємільчинського району визначене 12 показниками, по яких район зайняв з 20 по 28 місця. Найгірша ситуація у районі склалася за напрямами: «Доступність та якість послуг у сфері освіти» (28 місце), «Раціональне природокористування та якість довкілля» (26), «Фінансова самодостатність» (24), «Економічна та соціальна згуртованість» (21), «Інвестиційний розвиток та зовнішньоекономічна співпраця» (21), «Економічна ефективність» (20) та «Ефективність ринку праці» (20).

За напрямом «Доступність та якість послуг у сфері освіти» районпосів 28 місце у зв’язку із низькою питомою вагою дітей, охоплених позашкільною освітою (11,1 осіб, 27 місце), одним з найнижчих серед інших районів і міст обласного значення охопленням дітей дошкільними навчальними закладами (67,5%, 28 місце) та великою кількістю дітей у дошкільних навчальних закладах на 100 місць (126 осіб, 24 місце).

26 місце за напрямом «Раціональне природокористування та якість довкілля» обумовлено найбільшою у порівнянні з іншими районами і містами обласного значення часткою відходів, видалених у спеціально відведені місця чи об’єкти або спалених (без отримання енергії) у загальному обсязі утворених відходів (284,5%, 28 місце).

За напрямом «Фінансова самодостатність» район посів24 місце, що обумовлене одним з найнижчих у порівнянні з іншими районами та містами обласного значення рівнем доходів місцевих бюджетів (без трансфертів) у розрахунку на одну особу населення (1,343 тис. грн., 26 місце) та високим темпом зростання податкового боргу за грошовими зобов’язаннями платників податків без урахування податкового боргу платників податків, які перебувають у процедурах банкрутства або щодо яких судом прийнято рішення (постанову) про зупинення провадження у справі (237,2%, 25 місце).

21 місце за напрямом «Економічна та соціальна згуртованість» район посів, у зв’язку високим у порівнянні з іншими районами та містами обласного значення коефіцієнтом вибуття сільського населення, у розрахунку на 10 тис. осіб наявного сільського населення (126,3‰, 21 місце).

За напрямом «Інвестиційний розвиток та зовнішньоекономічна співпраця» район посів 21 місце, що обумовлено низьким обсягом капітальних інвестицій (крім інвестицій з державного бюджету) у розрахунку на одну особу (1301,2 грн., 22 місце).

20 місце за напрямом «Економічна ефективність» район посів, у зв’язку з низьким обсягом виробництва продукції сільського господарства на 100 гектарів сільськогосподарських угідь (444,8 тис. грн., 17 місце) та незначним обсягом реалізованої промислової продукції у розрахунку на одну особу (10303,5 грн., 16 місце).

За напрямом «Ефективність ринку праці»район посів20 місце незначним у порівнянні з іншими районами та містами темпом зменшення зареєстрованих безробітних (93,5%, 26 місце) та співвідношення чисельності безробітних громадян до кількості вакансій (53 особи, 21 місце).

Останнє 28 місце Брусилівського району визначене 22 показниками, по яких район зайняв з 20 по 28 місця. Найгірша ситуація у районі склалася за напрямами: «Інвестиційний розвиток та зовнішньоекономічна співпраця» (28 місце), «Соціальний захист населення та безпека» (28), Доступність та якість послуг у сфері охорони здоров’я» (27), «Економічна ефективність» (26), «Доступність та якість послуг у сфері освіти» (26), «Економічна та соціальна згуртованість» (22) та «Раціональне природокористування та якість довкілля» (22).

28 місце району за напрямом «Інвестиційний розвиток та зовнішньоекономічна співпраця» обумовлено найнижчим обсягом експорту товарів у розрахунку на одну особу населення (2,8 дол. США, 28 місце), незначним обсягом прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу) у розрахунку на одну особу (інформація конфіденційна, 25 місце), темпом зменшення обсягу прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу) (інформація конфіденційна, 23 місце) та низьким обсягом капітальних інвестицій(крім інвестицій з державного бюджету) у розрахунку на одну особу (1435,7 грн., 21 місце).

За напрямом «Соціальний захист населення та безпека»28 місце району обумовлено найбільшою кількістю дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, відповідно до первинного обліку на 10 тис. дитячого населення (269,56 осіб, 28 місце), найбільшою кількістю кримінальних правопорушень, вчинених проти життя та здоров’я особи, на 10 тис. осіб населення (23 одиниці, 28 місце) та  низьким рівнем охоплення соціальними послугами осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах, територіальними центрами соціального обслуговування (91,0%, 20 місце).

27 місце за напрямом «Доступність та якість послуг у сфері охорони здоров’я» район посів у зв’язку з загальним коефіцієнтом смертності на 1 тис. осіб наявного населення (21,8‰, 26-27 місце) та значною кількістю хворих з уперше в житті встановленим діагнозом активного туберкульозу на 100 тис. осіб населення (112 осіб, 25 місце).

За напрямом «Економічна ефективність» район посів 26 місце у зв’язку з індексом обсягу сільськогосподарського виробництва (76,6%, 22 місце) та незначним обсягом реалізованої промислової продукції у розрахунку на одну особу (7387,8 тис. грн., 21 місце).

26 місце за напрямом «Доступність та якість послуг у сфері освіти» районпосів у зв’язку з одним з найнижчих серед інших районів і міст обласного значення рівнем охоплення дітей дошкільними навчальними закладами (69,3%, 26 місце), результатами ЗНО (107,55 середніх бали, 22 місце) та кількістю дітей у дошкільних навчальних закладах на 100 місць (110 осіб, 20 місце).

За напрямом «Економічна та соціальна згуртованість» район посів 21 місце, у зв’язку високим у порівнянні з іншими районами та містами обласного значення коефіцієнтом вибуття сільського населення, у розрахунку на 10 тис. осіб наявного сільського населення (132,4‰, 22 місце).

22 місце за напрямом «Раціональне природокористування та якість довкілля» обумовлено однією з найбільших у порівнянні з іншими районами і містами обласного значення часткою відходів, видалених у спеціально відведені місця чи об’єкти або спалених (без отримання енергії) у загальному обсязі утворених відходів (184,4%, 27 місце).

IIІ. Висновки і пропозиції

Висновки

У 2016 році основними проблемами розвитку районів і міст обласного значення було:

у сфері економічної та соціальної згуртованості – загальний коефіцієнт вибуття сільського населення, у розрахунку на 10 тис. осіб наявного сільського населення за 2016 рік у 10 районах більший, ніж середній по області;

у сфері економічного розвитку – обсяг реалізованої промислової продукції у розрахунку на одну особу за 2016 рік у 16 районах та 2 містах менший, ніж середній по області;

зменшення обсягу сільськогосподарського виробництва у 2015 році у 17 районах;

обсяг виробництва продукції сільського господарства на 100 гектарів сільськогосподарських угідь  у 12 районах менший, ніж середній по області;

у сфері інвестиційної та зовнішньоекономічної співпраці – обсяг капітальних інвестицій (крім інвестицій з державного бюджету) у розрахунку на одну особу наростаючим підсумком з початку року у 15 районах та 3 містах менший, ніж середній по області;

зменшення у 14 районах і 4 містах обсягу прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу);

обсяг прямих інвестицій (акціонерного капіталу) у розрахунку на одну особу наростаючим підсумком з початку року у 14 районах та 2 містах менший, ніж середній по області;

частка реалізованої інноваційної продукції у загальному обсязі реалізованої промислової продукції у 3 районах та 2 містах менша, ніж середня по області;

обсяг експорту товарів у розрахунку на одну особу у 16 районах та 2 містах менший, ніж середній по області;

у фінансовій сфері– обсяги доходів місцевих бюджетів (без трансфертів) у розрахунку на одну особу населення у 22 районах та 3 містах менші, ніж середні по області;

зростання в усіх районах та містах обласного значення податкового боргу за грошовими зобов’язаннями платників податків без урахування податкового боргу платників податків, які перебувають у процедурах банкрутства або щодо яких судом прийнято рішення (постанову) про зупинення провадження у справі;

у сфері підприємництва – кількість середніх підприємств у розрахунку на 10 тис. осіб. наявного населення у 13 районах менша, ніж середня по області;

кількість малих підприємств (з урахуванням мікропідприємств) у розрахунку на 10 тис. осіб. наявного населення у 20 районах та 4 містах менша, ніж середня по області;

частка обсягу реалізованої продукції (товарів, послуг) середніх підприємств у загальному обсязі реалізованої продукції (товарів, послуг) у 7 районах менша, ніж середня по області;

частка обсягу реалізованої продукції (товарів, послуг) малих підприємств (з урахуванням мікропідприємств) у загальному обсязі реалізованої продукції (товарів, послуг) у 7 районах та 2 містах менша, ніж середня по області;

у сфері населення та ринку праці – зменшення населення мало місце у 21 районі та 4 містах;

зростання заборгованості із виплати заробітної плати в 1 районі та 1 місті;

у 18 районах та 1 місті середньомісячна заробітна плата штатного працівника менша, ніж середня по області;

у 1 районі зменшення заробітної плати штатних працівників;

співвідношення чисельності безробітних громадян до кількості вакансійвище, ніж середнє по області у 19 районах та 1 місті;

у житлово-комунальній сфері – зменшення темпу обсягу прийнятого в експлуатацію житла, до попереднього року у 19 районах та 2 містах, у 2 районах житло не приймалося в експлуатацію;

у 5 районах та 5 містах загальна площа житлового фонду у розрахунку на особу населення менша, ніж середня по області;

у сфері охорони здоров’я – загальний коефіцієнт смертності на 1 тис. осіб наявного населення у 21 районі вищий, ніж середній по області;

у 9 районах та 4 містах кількість живонароджених на 1 тис. осіб наявного населення нижча, ніж середня по області;

у 14 районах та 4 містах планова-ємність амбулаторно-поліклінічних закладів на 10 тис. осіб населення менша, ніж середня по області;

у 14 районах кількість хворих з уперше в житті встановленим діагнозом активного туберкульозу на 100 тис. осіб населення більша, ніж середня по області;

у сфері освіти – питома вага дітей, охоплених позашкільною освітою у 13 районах та 2 містах нижча, ніж середня по області; 

у 22 районах та усіх містах неповністю охоплено дітей дошкільними навчальними закладами;

у 14 районах та 4 містах кількість дітей у дошкільних навчальних закладах на 100 місць перевищує норму;

у 21 районі середній бал по результатах ЗНО нижчий, ніж середній по області;

у сфері соціального захисту населення та безпеки – у 20 районах та 4 містах неповністю охоплено соціальними послугами осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах;

у 19 районах кількість дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування, відповідно до первинного обліку на 10 тис. дитячого населення більша, ніж середня по області;

у 7 районах та 3 містах питома вага  дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування, які виховуються у сімейних формах виховання у загальній кількості дітей даної категорії менша, ніж середня по області;

кількість кримінальних правопорушень, вчинених проти життя та здоров’я особи, на 10 тис. осіб населення у 13 районах та 2 містах вища, ніж середня по області;

у сфері раціонального природокористування та якості довкілля – у 8 районах та 2 містах зафіксовано темп зростання викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення у розрахунку на одиницю населення;

у 2 районах зафіксовано темп зростання викидів забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення у розрахунку на одиницю населення;

у 8 районах та усіх містах частка відходів, видалених у спеціально відведені місця чи об’єкти або спалених (без отримання енергії), у загальному обсязі утворених відходів більша, ніж середня по області.

Пропозиції

З метою покращення ситуації у відповідних сферах рекомендувати:

• райдержадміністраціям та виконкомам рад міст обласного значення забезпечити розгляд результатів оцінки за 2016 рік та вжити заходи, спрямовані на вирішення питань, що спричинили негативні тенденції розвитку районів та міст обласного значення;
• структурним підрозділам облдержадміністрації, Головному управлінню ДФС у Житомирській області та Прокуратурі Житомирської області забезпечити ефективну координацію роботи райдержадміністрацій та виконкомів рад міст обласного значення по відповідних напрямах щодо вжиття заходів, спрямованих на вирішення питань, що спричинили негативні тенденції розвитку районів та міст обласного значення.