Аналітична довідка про результати оцінки результативності діяльності районних державних адміністрацій та виконкомів рад міст обласного значення за січень-грудень 2017 року
20 Березня 2018 • 09:19
Кіл-сть переглядів: 303
Вступ
Оцінка результативності діяльності районних державних адміністрацій та виконкомів рад міст обласного значення Житомирської області за січень-грудень 2017 року здійснена відповідно до доручення голови облдержадміністрації від 24.02.2016 №0931/42/2-16 «Щодо проведення моніторингу та оцінки результативності діяльності районних державних адміністрацій та виконкомів рад міст обласного значення» (далі – Доручення).
Оцінка проведена за 26 показниками, визначеними у додатку 1 до Доручення, що характеризують ситуацію у соціально-економічному розвитку районів та міст обласного значення (далі – міста) за 5 напрямами (економічна ефективність, інвестиційний розвиток та зовнішньоекономічна співпраця, фінансова самодостатність, ефективність ринку праці, розвиток інфраструктури).
За результатами оцінки за січень-грудень 2017 року визначено 3 групи районів та міст:
І група – райони і міста обласного значення, які посіли 1-5 місця;
ІІ група – райони та міста обласного значення, що посіли з 6 по 23 місце;
ІІІ група – райони, що посіли п’ять останніх місць (24-28).
Аналітична довідка містить три розділи: «Результати моніторингу та оцінки за напрямами», «Результати моніторингу та оцінки по групах», «Висновки і пропозиції».
Довідково: для міст обласного значення та Житомирського району використовувався показник «Частка оснащення багатоквартирних будинків побудинковими приладами обліку теплової енергії, відсотків до загальної кількості багатоквартирних будинків, які підлягають оснащенню».
І. Результати моніторингу та оцінки за напрямами
Напрям«Економічна ефективність» включає 6 показників, які характеризують стан розвитку основних галузей реального сектору економіки (промисловість та сільське господарство).
Обсяг реалізованої промислової продукції у розрахунку на одну особу за січень-грудень 2017 року по області склав 30061,9 грн. (попередні дані). У 15 районах та 2 містах цей показник менший, ніж середній по області, у тому числі найменший у Олевському (3010,2 грн.), Лугинському (4802,1 грн.), Овруцькому (6490,0 грн.), Черняхівському (7292,8 грн.) та Попільнянському (9019,6 грн.) районах.
Вищий, ніж середній по області, цей показник зафіксований у Малинському (55447,6 грн.), Хорошівському (41796,0 грн.), Новоград-Волинському (38351,7 грн.), Радомишльському (33833,8 грн.), Житомирському (30146,7 грн.) районах та у містах Малині (63463,1 грн.), Житомирі (56656,9 грн.) і Коростені (51712,8 грн.).
По Бердичівському та Народицькому районах дані не оприлюднені з метою забезпечення виконання вимог Закону України «Про державну статистику» щодо конфіденційної інформації (далі – інформація конфіденційна).
Обсяг реалізації на забій худоби та птиці в живій вазі в сільгосппідприємствах в цілому по області за січень-грудень 2017 року до січня-грудня 2016 року зменшився на 3,7% (попередні дані). Зменшення обсягу зафіксовано у сільгосппідприємствах 10 районів, яке варіювало від 0,3% у Ружинському до 66,8% у Хорошівському, зростання – у сільгосппідприємствах 9 районів, яке коливалося від 7,7% у Овруцькому до 2,3 раза у Коростенському.
По Малинському району інформація конфіденційна.
За станом на 01.01.2018 у порівнянні з 01.01.2017:
зменшення поголів’я великої рогатої худоби в сільгосппідприємствах в цілому по області склало2,5% (попередні дані). Зменшення поголів’я відбулося у 15 районах та варіювало від 0,4% у Ємільчинському до 25,9% у Коростишівському, зростання – у 6 районах, а саме: у Народицькому – на 27,5%, Радомишльському – на 24,8%, Баранівському– на 5,7%, Брусилівському – на 4,5%, Лугинському – на 3,0%.
По Малинському та Олевському районах інформація конфіденційна.
зменшення поголів’я корів в сільгосппідприємствах склало в цілому по області 0,6% (попередні дані). Зростанняпоголів’я зафіксовано у 11 районах та коливалося від 0,2% у Попільнянському до 36,4% у Бердичівському, зменшення – у 10 районах, яке варіювало від 2,2% у Коростенському до 37,8% у Коростишівському. У Ружинському районі поголів’я залишилося без змін.
По Малинському району інформація конфіденційна.
зменшення поголів’я свиней в сільгосппідприємствах склало в цілому по області 34,1% (попередні дані). Зменшення поголів’я зафіксовано у 5 районах, а саме: у Любарському – на 94,2%, Чуднівському – на 36,4%, Хорошівському – на 30,9%, Коростишівському – на 30,4% та Ружинському – на 4,6%, зростання – у Черняхівському та Попільнянському районах на 58,7% та на 19,1% відповідно.
По Баранівському, Бердичівському, Брусилівському, Ємільчинському, Житомирському, Коростенському, Малинському, Новоград-Волинському, Овруцькому, Олевському та Радомишльському районах інформація конфіденційна.
Виробництво молока в сільгосппідприємствах за січень-грудень 2017 року до січня-грудня 2016 року по області збільшилося на 5,9% (попередні дані). Зростання виробництва зафіксовано у 13 районах, яке варіювало від 0,6% у Коростенському до 2,2 раза у Радомишльському, зменшення – у 9 районах, яке коливалося від 2,1% у Любарському до 34,9% у Хорошівському.
Валовий збір зернових і зернобобових культур у сільгосппідприємствах, % до відповідної дати попереднього року за станом на 01.01.2018 до 01.01.2017 в цілому по області зменшився на 6,9% (попередні дані),у тому числі у 9 районах, у яких варіювало від 0,2% у Бердичівському до 46,5% у Чуднівському районах. У 14 районах даний показник вищий, ніж на аналогічну дату минулого року та варіював від 7,9% у Новоград-Волинському до 4,5 раза у Олевському районах.
Валовий збір картоплі у сільгосппідприємствах, % до відповідної дати попереднього року за станом на 01.01.2018 до 01.01.2017 по області зменшився на 15,8% (попередні дані), у тому числі у 7 районах, у яких зменшення варіювало від 2,2% у Житомирському до 62,2% у Любарському районах. У 6 районах даний показник вищий, ніж на аналогічну дату минулого року та варіював від 8,0% у Чуднівському до 3,4 раза у Коростишівському районах.
По Баранівському, Коростенському, Народицькому, Олевському, Попільнянському, Пулинському, Ружинському та Хорошівському районах інформація
конфіденційна.
Валовий збір овочів у сільгосппідприємствах у % до відповідної дати попереднього року за станом на 01.01.2018 до 01.01.2017 по області зріс на 10,7% (попередні дані).У 2 районах валовий збір зріс, а саме: у Житомирському – на 31,2%, Коростишівському – в 3,1 раза, зменшився – у Черняхівському – на 58,9%.
По Андрушівському, Бердичівському, Любарському, Новоград-Волинському, Олевському, Пулинському, Радомишльському, Хорошівському та Чуднівському районах інформація конфіденційна.
Напрям«Інвестиційний розвиток та зовнішньоекономічна співпраця» включає 4 показники, які характеризують ситуацію із залученням у розвиток районів і міст обласного значення інвестиційних ресурсів та стан зовнішньої торгівлі товарами (експорт).
У січні-грудні 2017 року обсяг капітальних інвестицій (крім інвестицій з державного бюджету) у розрахунку на одну особу населення наростаючим підсумком з початку року в цілому по області склав 5345,9 грн., у тому числі найбільший обсяг– зафіксовано у Попільнянському (38729,8 грн.), Коростенському (9846,7 грн.), Житомирському (8558,7 грн.), Радомишльському (7759,0 грн.) районах та місті Житомирі (6344,1 грн.), найменший – у Лугинському (692,0 грн.), Пулинському (1326,4 грн.), Баранівському (1804,7 грн.), Коростишівському (2060,3 грн.), Народицькому (2097,1 грн.) районах та місті Бердичеві (1777,6 грн.).
За станом на 01.01.2018 зростання обсягу прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу) до обсягу на початок 2017 року в цілому по області склало 6,3%, у тому числі у 10 районах та 3 містах, яке варіювало від 1,1% у Овруцькому районі до 29,2% у Коростенському. Зменшення обсягу зафіксовано у 9 районах та 2 містах, яке варіювало від 0,1% у Попільнянському районі до 2,8% у Малинському.
По Брусилівському, Лугинському та Любарському районах інформація конфіденційна.
Обсяг прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу) у розрахунку на одиницю населення наростаючим підсумком з початку інвестування за станом на 31.12.2017 в цілому по області склав 186,0 дол. США, у тому числі найбільший – у Новоград-Волинському (1224,3 дол. США), Радомишльському (316,5 дол. США), Романівському (266,6 дол. США) районах та у містах Житомирі (319,5 дол. США) і Малині (282,9 дол. США), найменший – у Чуднівському (16,2 дол. США), Андрушівському (18,3 дол. США), Коростишівському (23,0 дол. США), Народицькому (25,3 дол. США) районах та місті Коростені (8,2 дол. США).
По Брусилівському, Лугинському та Любарському районах інформація конфіденційна.
В цілому по області за січень-грудень 2017 року обсяг експорту товарів у розрахунку на одиницю населення становив 477,2 доларів США (попередні дані), у тому числі найбільший – у Житомирському (1164,5 дол. США), Черняхівському (740,3 дол. США) районах і в містах Малині (1293,6 дол. США), Новограді-Волинському (618,5 дол. США), Житомирі (584,4 дол. США), найменший – у Пулинському (36,5 дол. США), Лугинському (78,3 дол. США), Радомишльському (123,8 дол. США), Баранівському (137,6 дол. США) та Брусилівському (140,3 дол. США.) районах.
Напрям«Фінансова самодостатність» включає 3 показники, які характеризують динаміку росту доходів місцевих бюджетів та стан погашення податкового боргу.
У січні-грудні 2017 року зростання доходів місцевих бюджетів (без трансфертів) в цілому по області у порівнянні з січнем-груднем 2016 року склало 43,9%, яке зафіксоване в усіх районах та містах і варіювало від 17,6% у Народицькому до 56,0% у Черняхівському районі.
Доходи місцевих бюджетів (без трансфертів) у розрахунку на одну особу населення в цілому по області у січні-грудні 2017 року склали 4,249 тис. грн. У 22 районах та 4 містах цей показник менший, ніж середній по області, у тому числі найменший – у Пулинському (1,657 тис. грн.), Баранівському (1,768 тис. грн.), Ємільчинському (1,902 тис. грн.), Лугинському (1,938 тис. грн.) і Олевському (2,055 тис. грн.) районах, вищий – у Коростенському (4,397 тис. грн.), Житомирському (3,968 тис. грн.) районах та містах Житомирі (4,918 тис. грн.), Коростені (3,893 тис. грн.) і Новограді-Волинському (3,761 тис. грн.).
Зростання податкового боргу за грошовими зобов’язаннями платників податків без урахування податкового боргу платників податків, які перебувають у процедурах банкрутства або щодо яких судом прийнято рішення (постанову) про зупинення провадження у справі (далі – податковий борг) у січні-грудні 2017 року проти січня-грудня 2016 року загалом по області склало 12,1%, у тому числі у 19 районах та 3 містах і варіювало від 0,5% у Олевському районі до у 1,7 раза у Новоград-Волинському. Зменшення податкового боргу зафіксовано у 4 районах та 2 містах, а саме у Попільнянському (на 41,0%), Черняхівському (на 32,8%), Ружинському (на 14,8%) та Любарському (на 7,6%) районах і містах Малині (на 17,7%), Житомирі (на 2,7%).
Напрям«Ефективність ринку праці» включає 7 показників, які характеризують ситуацію щодо безробіття та зайнятості населення, динаміку росту середньомісячної заробітної плати штатних працівників та стан погашення заборгованості з її виплати, зростання (зменшення) населення та ефективність діяльності робочих груп з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення.
У січні-грудні 2017 року зменшення населення до початку року в цілому по області склало 0,75%, яке зафіксоване у 21 районі та усіх містах, у тому числі найбільше – у Чуднівському (1,77%), Ємільчинському (1,51%), Черняхівському (1,45%), Ружинському (1,41%) та Коростенському (1,35%) районах. Приріст населення до початку року спостерігався у Бердичівському (0,05%) та Народицькому (0,58%) районах.
В цілому по області за станом на 01.10.2017 заборгованість із виплати заробітної плати до 01.01.2018 зменшилася на 3,0%. Зменшення заборгованості зафіксоване у Коростишівському районі (на 26,5 %) та у місті Коростені (на 1,1 %). Зростання заборгованості зафіксоване у місті Житомирі (на 32,3%).
У 22 районах та 3 містах заборгованість відсутня.
У IV кварталі 2017 року середньомісячна заробітна плата штатного працівника в ціломупо області склала 6456 грн. У 18 районах та 2 містах цей показник менший, ніж середній по області, у тому числі найменший – у Ємільчинському (5009 грн.), Романівському (5061 грн.), Пулинському (5190 грн.), Ружинському (5216 грн.) та Лугинському (5308 грн.) районах, вищий, ніж середній по області, – у решті районів та міст, у тому числі найбільший у Малинському (8012 грн.), Коростенському (7312 грн.) і Житомирському (7185 грн.) районах та у містах Малині (6931 грн.) і Житомирі (6980 грн.).
У IV кварталі 2017 року зростання заробітної плати штатних працівників до IV кварталу 2016 рокув ціломупо області склало 46,6 %, яке зафіксовано в усіх районах і міста та коливалося від 26,8% у Лугинському до 1,8 раза у Брусилівському районах.
Темп зменшення зареєстрованих безробітних у січні-грудні 2017 року до січня-грудня 2016 року загалом по області склав 81,4%, який зафіксований у 22 районах та всіх містах і варіював від 95,7% у місті Коростені до 65,0% у Ружинському районі. Одночасно темп зростання зареєстрованих безробітних 103,5% зафіксовано у Малинському районі.
У січні-грудні 2017 року співвідношення чисельності безробітних громадян до кількості вакансій загалом по області становило 7 осіб. Вищий, ніж середній по області, цей показник зафіксований у 21 районі, у тому числі найбільший – у Брусилівському (125 особи), Ружинському (103 особи), Чуднівському (68 осіб), Любарському (47 осіб) та Олевському (45 осіб) районах, нижчий,ніж середній по областіу Новоград-Волинському районі, містах Житомирі та Новоград-Волинському (по 2 особи), Житомирському районі, містах Бердичеві і Малині (по 3 особи).
Показник «Ефективність діяльності робочих груп з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення (кількість виявлених працівників без належного оформлення трудових відносин за результатами обстежень у співвідношенні до кількості суб’єктів господарювання – платників ЄСВ та з урахуванням кількості осіб, працю яких легалізовано)» загалом по області за станом на 01.01.2018 склав 7,7 осіб. У 21 районах та місті Малині цей показник вищий, ніж середній по області, у тому числі найбільший – у Народицькому (22,8 особи), Олевському (19,5 особи), Новоград-Волинському (19,4 особи), Брусилівському (18,6 особи) та Баранівському (17,4 особи) районах. Нижчий, ніж середній по області, цей показник зафіксований у містах Житомирі (1,7 особи), Бердичеві (5,1 особи), Новоград-Волинському (5,7 особи), Коростені (6,3 особи) та Андрушівському районі (6,8 особи). На рівні обласного значення показник зафіксовано у Бердичівському районі (7,7 особи).
Напрям«Розвиток інфраструктури» включає 2 показники, які характеризують темпи зростання (зменшення) обсягів прийнятого в експлуатацію житла.
Обсяг прийнятого в експлуатацію житла у січні-грудні 2017 року порівняно з січнем-груднем 2016 року зменшився загалом по області на 1,7%. У 9 районах та 3 містах зафіксовано зменшення обсягу, яке варіювало від 1,4% у Коростенському до 76,8% у Любарському районі. У 12 районах та 2 містах обсяг зріс, у тому числі найбільше – у Малинському (у 2,7 раза), Черняхівському (у 2,1 раза), Чуднівському (у 2,0 раза), Овруцькому (у 2,0 раза) та Олевському (у 1,5 раза), районах.
Обсяг прийнятого в експлуатацію житла у розрахунку на 10 тис. осіб населення за січень-грудень 2017 року в цілому по області становив 1318,9 кв. м. У 19 районах та 4 містах цей показник менший, ніж середній по області, у тому числі найменший у Любарському (30,1 кв. м), Ружинському (97,6 кв. м), Романівському (183,1 кв. м), Коростенському (235,0 кв. м) та Новоград-Волинському (253,3 кв. м.) районах, більший, ніж середній по області, а саме: у Житомирському (7690,6 кв. м), Коростишівському (1667,0 кв. м. ) районах та місті Житомирі (1695,8 кв. м.).
II. Результати моніторингу та оцінка по групах
І група
За результатами оцінки результативності діяльності районних державних адміністрацій та виконкомів рад міст обласного значення за січень-вересень 2017 року з 1 по 5 місця посіли місто Малин (1), Житомирський район (2), місто Житомир (3), Черняхівський район (4) та Коростенський район (5).
Перше місце міста Малина забезпечено тим, що за 6 показниками місто зайняло з 1 по 5 місця, за 2 показниками – з 6 по 9. Місто увійшло до п’ятірки лідерів за напрямами «Економічна ефективність» (1 місце) та «Інвестиційний розвиток та зовнішньоекономічна співпраця» (3).
Друге місце Житомирського району забезпечено тим, що за 7 показниками район зайняв з 1 по 5 місця, за 7 показниками – з 6 по 9. Район увійшов до п’ятірки лідерів за напрямами «Розвиток інфраструктури» (1 місце), «Ефективність ринку праці» (2) та «Інвестиційний розвиток та зовнішньоекономічна співпраця» (4).
Третє місце міста Житомира забезпечено тим, що за 9 показниками місто зайняло з 1 по 5 місця, за 2 показниками – з 6 по 9. Місто увійшло до п’ятірки лідерів за напрямами «Фінансова самодостатність» (1 місце) та «Економічна ефективність» (2).
Четверте місце Черняхівського району забезпечено тим, що за 8 показниками район зайняв з 1 по 5 місця, за 5 показниками – з 6 по 9. Район увійшов до п’ятірки лідерів за напрямами «Фінансова самодостатність» (2 місце), «Розвиток інфраструктури» (3) та «Ефективність ринку праці» (5).
П’яте місце Коростенського району забезпечено тим, що за 8 показниками район зайняв з 1 по 5 місця, за 2 показниками – з 6 по 9. Район увійшов до п’ятірки лідерів за напрямами «Ефективність ринку праці» (3 місце), «Фінансова самодостатність» (4) та «Інвестиційний розвиток та зовнішньоекономічна співпраця» (5).
ІІ група
Для районів і міст, що посіли з 6 по 23 місця, а саме: місто Коростень, Малинський, Попільнянський, Коростишівський, Брусилівський, Бердичівський, Новоград-Волинський райони, місто Бердичів, Андрушівський, Чуднівський, Овруцький, Радомишльський, Баранівський, Романівський, Олевський, Хорошівський, Любарський та Ємільчинський райони.
Проте за окремими напрямами вищезазначені райони та міста посіли з 1 по 5 місце, а саме:
за напрямом «Економічна ефективність» місто Коростень посіло 3 місце, Бердичів – 5;
за напрямом «Інвестиційний розвиток та зовнішньоекономічна співпраця» Новоград-Волинський район посів 1 місце, Попільнянський – 2;
за напрямом «Фінансова самодостатність» Попільнянський район посів 3 місце, Любарський – 5;
за напрямом «Ефективність ринку праці» Новоград-Волинський район посів 1 місце;
за напрямом «Розвиток інфраструктури» Малинський район посів 2 місце, Овруцький – 4, Чуднівський – 5.
ІІІ група
П’ять останніх місць зайняли місто Новоград-Волинський (24), Ружинський(25), Пулинський (26), Народицький (27) та Лугинський (28) райони.
24 місце міста Новоград-Волинського визначене 6 показниками, по яких місто зайняло з 20 по 28 місця. Найгірша ситуація у місті склалася за напрямами «Розвиток інфраструктури» (23 місце), «Фінансова самодостатність» (25) та «Ефективність ринку праці» (26).
23 місце району за напрямом «Розвиток інфраструктури»обумовлено зафіксованим темпом зменшення обсягу прийнятого в експлуатацію житла (41,1%, 25 місце).
За напрямом «Фінансова самодостатність»район посів 25 місце, що обумовлено темпом зростання податкового боргу (154,6%, 26 місце) та меншим у порівнянні з іншими районами та містами темпом зростання доходів місцевих бюджетів (без трансфертів) (118,7%, 26 місце).
26 місце району за напрямом «Ефективність ринку праці» обумовлене 28 місцем по заборгованості із виплати заробітної плати (за станом на 01.01.2018 – 158,5 тис. грн.) та незначним темпом зростанням заробітної плати штатних працівників (133,7%, 25 місце).
25 місце Ружинського району обумовлене тим, що за7 показниками район посів з 20 по 28 місця. Найгірша ситуація в районі склалася за напрямами «Інвестиційний розвиток та зовнішньоекономічна співпраця» (28 місце), «Економічна ефективність» (23) та «Ефективність ринку праці» (21).
28 місце району за напрямом «Інвестиційний розвиток та зовнішньоекономічна співпраця» обумовлене відсутністю прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу) (28 місце).
За напрямом «Економічна ефективність» район посів 23 місце у зв’язку з зафіксованим темпом зменшення валового збору і зернобобових культур у сільгосппідприємствах (82,3%, 19 місце) та відсутністю валового збору овочів у сільгосппідприємствах (13-23 місце).
21 місце району за напрямом «Ефективність ринку праці» обумовлене значним у порівнянні з іншими районами і містами співвідношенням чисельності безробітних громадян до кількості вакансій (103 особи, 27 місце), зменшенням населення (1,41%, 25 місце) та розміром середньомісячної заробітної плати штатного працівника (5216 грн., 25 місце).
26 місце Пулинського району обумовлене тим, що за9 показниками район посів з 20 по 28 місця. Найгірша ситуація в районі склалася за напрямами «Інвестиційний розвиток та зовнішньоекономічна співпраця» (24 місце), «Розвиток інфраструктури» (24), «Фінансова самодостатність» (24) та «Економічна ефективність» (21).
За напрямом «Інвестиційний розвиток та зовнішньоекономічна співпраця» 24 місце район посів у зв’язку з найменшим обсягом експорту товарів у розрахунку на одну особу населення (36,5 дол. США, 28 місце) та одним з найменших обсягів капітальних інвестицій (крім інвестицій з державного бюджету) у розрахунку на одну особу (1326,4 грн., 27 місце).
24 місце району за напрямом «Розвиток інфраструктури»обумовлене одним з найменших темпів зменшення обсягу прийнятого в експлуатацію житла (63,5%, 24 місце).
За напрямом «Фінансова самодостатність»район посів 24 місце, яке обумовлене найменшим у порівнянні з іншими районами та містами обсягом доходів місцевих бюджетів (без трансфертів) у розрахунку на одну особу населення (1,657 тис. грн., 28 місце) та значним темпом зростання податкового боргу (156,0%, 27 місце).
21 місце за напрямом «Економічна ефективність» району обумовлене відсутністю обсягу реалізованої промислової продукції у розрахунку на одну особу (28 місце) та відсутністю поголів’я свиней у сільгосппідприємствах (20-23 місце).
27 місце Народицького району визначене 10 показниками, по яких район зайняв з 20 по 28 місця. Найгірша ситуація у районі склалася за напрямами Фінансова самодостатність» (28 місце) та «Розвиток інфраструктури» (27-28).
28 місце району за напрямом «Фінансова самодостатність»обумовлене найменшим у порівнянні з іншими районами та містами темпом зростання доходів місцевих бюджетів (без трансфертів) (117,6%, 28 місце) та темпом зростання податкового боргу (143,8%, 22 місце).
За напрямом «Розвиток інфраструктури»район посів 27-28 місце, що обумовлено відсутністю обсягу прийнятого в експлуатацію житла.
Останнє 28 місце Лугинського району визначене 14 показниками, по яких район зайняв з 20 по 28 місця. Найгірша ситуація у районі склалася за напрямами «Розвиток інфраструктури» (27-28 місце), «Інвестиційний розвиток та зовнішньоекономічна співпраця» (26), «Ефективність ринку праці» (25) та «Економічна ефективність» (24).
За напрямом «Розвиток інфраструктури»район посів 27-28 місце, що обумовлено відсутністю обсягу прийнятого в експлуатацію житла.
26 місце район посів за напрямом «Інвестиційний розвиток та зовнішньоекономічна співпраця» у зв’язку з найменшим обсягом капітальних інвестицій (крім інвестицій з державного бюджету) у розрахунку на одну особу (692,0 грн., 28 місце), низьким обсягом експорту товарів у розрахунку на одну особу населення (78,3 дол. США, 27 місце) та низькою позицією серед районів і міст по показнику обсягу прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу) у розрахунку на одиницю населення (дані конфіденційні, 26 місце).
За напрямом «Ефективність ринку праці» район посів 25 місце, яке обумовлене найменшим темпом зростання заробітної плати штатних працівників (126,8%, 28 місце), одним з найменших розміром середньомісячної заробітної плати штатного працівника (5308 грн., 24 місце),одним з найвищих співвідношенням чисельності безробітних громадян до кількості вакансій (31 особа, 21-22 місце) та зменшенням зареєстрованих безробітних (85,5%, 20 місце).
24 місце за напрямом «Економічна ефективність» район посів у зв’язку з зафіксованим низьким обсягом реалізованої промислової продукції у розрахунку на одну особу (4802,1 грн., 26 місце), темпом зменшення виробництва молока в сільгосппідприємствах (92,8%, 20-21 місце), відсутністю поголів’я свиней у сільгосппідприємствах (20-23 місце) та темпом зменшення поголів’я корів у сільгосппідприємствах (80,9%, 20 місце).
IIІ. Висновки і пропозиції
Висновки
У січні-грудні 2017 року основні проблеми розвитку районів і міст обласного значення були такими:
у сфері економічного розвитку :
обсяг реалізованої промислової продукції у розрахунку на одну особу у 15 районах та 2 містах менший, ніж середній по області;
зменшення обсягів реалізації на забій худоби та птиці в живій вазі в сільгосппідприємствах у 13 районах;
зменшення поголів’я великої рогатої худоби в сільгосппідприємствах у 15 районах;
зменшення поголів’я корів в сільгосппідприємствах у 10 районах;
зменшення поголів’я свиней в сільгосппідприємствах у 5 районах;
зменшення виробництва молока в сільгосппідприємствах у 9 районах;
зменшення валового збору зернових і зернобобових культур у сільгосппідприємствах у 9 районах;
зменшення валового збору картоплі у сільгосппідприємствах у 7 районах;
зменшення валового збору овочів у сільгосппідприємствах у 1 районі;
у сфері інвестиційної та зовнішньоекономічної співпраці:
обсяг капітальних інвестицій (крім інвестицій з державного бюджету) у розрахунку на одну особу наростаючим підсумком з початку року у 17 районах та 4 містах менший, ніж середній по області;
зменшення обсягу прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу) у 9 районах та 2 містах;
обсяг прямих інвестицій (акціонерного капіталу) у розрахунку на одну особу наростаючим підсумком з початку року у 16 районах та 2 містах менший, ніж середній по області;
обсяг експорту товарів у розрахунку на одну особу населення у 16 районах та 1 місті менший, ніж середній по області;
у фінансовій сфері:
темпи зростання доходів місцевих бюджетів (без трансфертів) у 17 районах та 4 містах менші, ніж середній по області;
обсяги доходів місцевих бюджетів (без трансфертів) у розрахунку на одну особу населення у 22 районах та 4 містах менші, ніж середні по області;
зростання у 19 районах та 3 містах обласного значення податкового боргу за грошовими зобов’язаннями платників податків без урахування податкового боргу платників податків, які перебувають у процедурах банкрутства або щодо яких судом прийнято рішення (постанову) про зупинення провадження у справі;
у сфері населення та ринку праці:
зменшення населення у 21 районі та 5 містах;
зростання заборгованості із виплати заробітної плати на 32,3% у місті Житомирі та виникнення заборгованості за станом на 01.01.2018 у місті Новоград-Волинському;
у 18 районах та 2 містах середньомісячна заробітна плата штатного працівника менша, ніж середня по області;
зростання у Малинському районі темпу зареєстрованих безробітних;
співвідношення чисельності безробітних громадян до кількості вакансійвище, ніж середнє по області у 21 районі;
ефективність діяльності робочих груп з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення нижча, ніж середня по області у 1 районі та 4 містах;
у житлово-комунальній сфері:
зменшення темпу обсягу прийнятого в експлуатацію житла до відповідного періоду попереднього року у 9 районах та 3 містах;
у 19 районах та 4 містах обсяг прийнятого в експлуатацію житла у розрахунку на 10 тис. осіб населення менший, ніж середній по області.
Пропозиції
З метою покращення ситуації у відповідних сферах доручити головам райдержадміністрацій та рекомендувати міським головам міст обласного значення забезпечити розгляд результатів оцінки за січень-грудень 2017 року та вжити заходів щодо поліпшення ситуації по окремих напрямах роботи.