Аналітична довідка про результати оцінки результативності діяльності районних державних адміністрацій та виконкомів рад міст обласного значення за 2018 рік

Оцінка результативності діяльності районних державних адміністрацій та виконкомів рад міст обласного значення Житомирської області за 2018 рік здійснена відповідно до доручення голови облдержадміністрації від 24.02.2016 №0931/42/2-16 «Щодо проведення моніторингу та оцінки результативності діяльності районних державних адміністрацій та виконкомів рад міст обласного значення» (далі – доручення).

Оцінка здійснена за 38 показниками, визначеними у додатку 2 до доручення, що характеризують ситуацію у соціально-економічному розвитку районів та міст обласного значення за 11 напрямами (економічна та соціальна згуртованість, економічна ефективність, інвестиційний розвиток та зовнішньоекономічна співпраця, фінансова самодостатність, розвиток малого та середнього підприємництва, ефективність ринку праці, розвиток інфраструктури, доступність та якість послуг у сфері охорони здоров’я, доступність та якість послуг у сфері охорони освіти, соціальний захист населення та безпека, раціональне природокористування та якість довкілля).

За результатами оцінки за 2018 рік визначено 3 групи районів та міст обласного значення:

І група – райони і міста обласного значення, які посідають 1-5 місця;

ІІ група – 18 районів та міст обласного значення, що посіли з 6 по 23 місце;

ІІІ група – райони, що посіли п’ять останніх (24-28) місць.

Аналітична довідка містить три розділи: «Результати моніторингу та оцінки за напрямами», «Результати моніторингу і оцінки по групах», «Висновки і пропозиції».

Довідково: для міст обласного значення та Житомирського району використовувався показник «Частка оснащення багатоквартирних будинків побудинковими приладами обліку теплової енергії, відсотків до загальної кількості багатоквартирних будинків, які підлягають оснащенню».

І. Результати моніторингу та оцінки за напрямами

Напрям «Економічна та соціальна згуртованість» включає 1 показник, який характеризує вибуття сільського населення.

Загальний коефіцієнт вибуття сільського населення, у розрахунку на 10 тис. осіб наявного сільського населення загалом по області у 2018 році (попередні дані) склав 188,4‰. У 10 районах цей показник більший, ніж середній по області, у тому числі найбільший – у Бердичівському (274,9‰), Коростенському (252,4‰), Романівському (242,3‰), Народицькому (234,6‰) та Баранівському (228,6‰) районах. У 13 районах цей показник менший, ніж середній по області, у тому числі найменший – у Малинському (136,1‰), Олевському (145,6‰), Пулинському (152,2‰), Любарському (154,8‰) та Ружинському (157,2‰) районах.

Напрям «Економічна ефективність» включає 2 показники, які характеризують стан розвитку основних галузей реального сектору економіки (промисловість та сільське господарство).

Обсяг реалізованої промислової продукції у розрахунку на одну особу за підсумками 2018 року по області склав 36223,9 гривень. У 17 районах та місті Новоград-Волинському цей показник менший, ніж середній по області, у тому числі найменший у Олевському (3330,6 грн), Бердичівському (3769,6 грн), Народицькому (4089,6 грн), Лугинському (6259,5 грн) та Чуднівському (9019,6 грн) районах. Показник вищий, ніж середній по області, зафіксований у 5 районах та 4 містах, у тому числі найбільший – у Малинському (62293,0 грн), Хорошівському (57648,2 грн) районах та у містах Малині (67636,0 грн), Житомирі (64199,0 грн) і Коростені (63274,1 грн).

Збільшення обсягів сільгосподарського виробництва за 2017 рік до 2016 року загалом по області склало 3,4%. Збільшення обсягів зафіксовано у 16 районах, яке варіювало від 3,1% у Бердичівському до у 7,1 раза у Олевському районах. Зменшення обсягів відбулося 7 районах, яке варіювало від 1,1% у Новоград-Волинському до 58,8% у Народицькому районах.

Напрям «Інвестиційний розвиток та зовнішньоекономічна співпраця» включає 5 показників, які характеризують ситуацію із залученням у розвиток районів і міст обласного значення інвестиційних ресурсів та стан зовнішньої торгівлі товарами (експорт).

У січні-грудні 2018 року обсяг капітальних інвестицій (крім інвестицій з державного бюджету) у розрахунку на одну особу населення наростаючим підсумком з початку року в цілому по області склав 5715,9 грн, у тому числі найбільший – у Попільнянському (32583,3 грн), Малинському (12786,6 грн), Житомирському (10469,3 грн), Коростенському (9773,7 грн) та Хорошівському (7901,5 грн) районах, найменший – у Лугинському (801,0 грн), Овруцькому (1779,7 грн), Баранівському (1855,7 грн), Ємільчинському (1858,7 грн) районах та місті Бердичеві (1747,4 грн).

За станом на 01.01.2019 зростання обсягу прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу) до обсягу на початок 2018 року в цілому по області склало 4,7%, у тому числі у 8 районах та 2 містах, яке варіювало від 0,1% у Андрушівському районі до 49,0% у Житомирському. Зменшення обсягу зафіксовано у 7 районах та 3 містах, яке варіювало від 0,8% у Хорошівському до 28,4% у Коростенському районах.

У Ружинському районі відсутній обсяг прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу).

По Брусилівському, Ємільчинському, Лугинському, Любарському, Народицькому та Попільнянському районах інформація конфіденційна.

Обсяг прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу) у розрахунку на одиницю населення наростаючим підсумком з початку інвестування за станом на 01.10.2018 в цілому по області склав 193,6 дол. США, у тому числі найбільший – у Новоград-Волинському (1190,5 дол. США), Радомишльському (342,5 дол. США), Романівському (261,3 дол. США) районах та у містах Житомирі (359,4 дол. США) і Малині (287,6 дол. США), найменший – у Коростишівському (18,0 дол. США), Андрушівському (18,5 дол. США), Чуднівському (19,3 дол. США), Пулинському (28,3 дол. США) районах та місті Коростені (8,2 дол. США).

У Ружинському районі відсутній обсяг прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу).

По Брусилівському, Ємільчинському, Лугинському, Любарському, Народицькому та Попільнянському районах інформація конфіденційна.

Частка реалізованої інноваційної продукції у загальному обсязі реалізованої промислової продукції загалом по області у 2017 році склала 0,5%. У 4 районах зафіксовано частку реалізованої інноваційної продукції, яка є вищою, ніж середня по області, а саме: у Житомирському – 1,2%, Баранівському – 3,5%, Овруцькому – 5,8% та Ружинському – 14,2%, а у 3 містах нижчою, а саме: у Житомирі та Бердичеві – по 0,1%, Коростені – 0,4%. У місті Новоград-Волинському показник відповідає середньообласному.

По Андрушівському, Бердичівському, Брусилівському, Ємільчинському, Коростенському, Коростишівському, Лугинському, Любарському, Малинському, Народицькому, Новоград-Волинському, Олевському, Попільнянському, Пулинському, Радомишльському, Романівському, Хорошівському, Черняхівському та Чуднівському районах та місті Малині інформація конфіденційна.

В цілому по області за 2018 рік обсяг експорту товарів у розрахунку на одиницю населення становив 540,0 доларів США, у тому числі найбільший – у Житомирському (1599,0 дол. США), Черняхівському (835,9 дол. США) районах та в містах Малині (1323,0 дол. США), Новограді-Волинському (705,3 дол. США) і Житомирі (663,7 дол. США), найменший – у Пулинському (67,8 дол. США), Радомишльському (107,8 дол. США), Бердичівському (135,4 дол. США), Баранівському (156,3 дол. США) та Лугинському (163,7 дол. США) районах.

Напрям «Фінансова самодостатність» включає 3 показники, які характеризують динаміку росту доходів місцевих бюджетів та стан погашення податкового боргу.

У 2018 році зростання доходів місцевих бюджетів (без трансфертів) в цілому по області у порівнянні з 2017 роком склало 16,3%, яке зафіксоване в усіх районах та містах і варіювало від 9,8% у Коростишівському до 38,5% у Народицькому районах.

Доходи місцевих бюджетів (без трансфертів) у розрахунку на одну особу населення в цілому по області за 2018 рік склали 4,978 тис. гривень. У 22 районах та 4 містах цей показник менший, ніж середній по області, у тому числі найменший – у Пулинському (2,019 тис. грн), Баранівському (2,216 тис. грн), Лугинському (2,331 тис. грн), Ємільчинському (2,357 тис. грн) і Олевському (2,415 тис. грн) районах, вищий – у Коростенському районі (5,548 тис. грн) та місті Житомирі (5,897 тис. грн).

Зростання податкового боргу за грошовими зобов’язаннями платників податків без урахування податкового боргу платників податків, які перебувають у процедурах банкрутства або щодо яких судом прийнято рішення (постанову) про зупинення провадження у справі (далі – податковий борг) у 2018 році проти 2017 року загалом по області склало 31,3%, у тому числі у 14 районах та усіх містах і варіювало від 7,0% у Олевському районі до у 1,9 раза у Черняхівському. Зменшення податкового боргу зафіксовано у 9 районах, яке варіювало від 2,1% у Хорошівському та Чуднівському районах до 50,3% у Любарському.

Напрям «Розвиток малого та середнього підприємництва» включає 4 показники, які характеризують кількість середніх підприємств і малих та частку обсягу реалізованої продукції цими підприємствами.

У 2017 році кількість середніх підприємств у розрахунку на 10 тис. осіб наявного населення загалом по області склала 3 од., а також у Брусилівському, Ємільчинському, Коростенському, Любарському, Новоград-Волинському, Овруцькому, Романівському, Ружинському районах та містах Бердичеві і Новоград-Волинському.

У 6 районах, а саме: Андрушівському, Бердичівському, Лугинському, Народицькому, Олевському, Радомишльському кількість таких підприємств склала 1 од. на 1 тис осіб населення, у 5 районах, а саме: Баранівському, Коростишівському, Хорошівському, Черняхівському, Чуднівському – 2, у Житомирському, Попільнянському районах та містах Житомирі, Коростені і Малині – 4, у Малинському районі – 5. У Пулинському районі даний показник складав 0 одиниць.

Кількість малих підприємств (з урахуванням мікропідприємств) у розрахунку на 10 тис. осіб наявного населення загалом по області у 2017 році склала 50 од. У 20 районах та 3 містах цей показник менший, ніж середній по області, у тому числі найменший – у Овруцькому (21 од.), Ємільчинському (22), Баранівському, Народицькому і Новоград-Волинському (по 27) та Чуднівському (30) районах. Вищий, ніж середній по області, показник зафіксований у 2 районах та 2 містах: Брусилівському(57 од.), Коростишівському (60) районах та містах Житомирі (89) і Малині (54).

Частка обсягу реалізованої продукції (товарів, послуг) середніх підприємств у загальному обсязі реалізованої продукції (товарів, послуг) підприємствами загалом по області у 2017 році склала 52,2% та варіювала від 12,4% у Бердичівському районі до 90,6% у Малинському.

По Коростенському, Лугинському, Народицькому, Новоград-Волинському, Пулинському, Радомишльському районах та місті Житомирі інформація конфіденційна.

Частка обсягу реалізованої продукції (товарів, послуг) малих підприємств (з урахуванням мікропідприємств) у загальному обсязі реалізованої продукції (товарів, послуг) підприємствами загалом по області у 2017 році склала 26,4% та варіювала від 5,6% у Новоград-Волинському районі до 97,6% у Бердичівському.

По Коростенському, Лугинському, Народицькому та Пулинському районах інформація конфіденційна.

Напрям «Ефективність ринку праці» включає 7 показників, які характеризують ситуацію щодо безробіття та зайнятості населення, динаміку росту середньомісячної заробітної плати штатних працівників та стан погашення заборгованості з її виплати, зростання (зменшення) населення та ефективність діяльності робочих груп з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення.

У 2018 році зменшення населення до початку року в цілому по області склало 0,90%, яке зафіксоване у 22 районах та усіх містах, у тому числі найбільше – у Ружинському (2,25%), Лугинському (1,95%), Коростенському (1,74%), Чуднівському (1,73%), Новоград-Волинському (1,65%) та Попільнянському (1,62%) районах. У Житомирському районі зафіксовано зростання населення на 0,60%.

В цілому по області станом на 01.01.2019 заборгованість із виплати заробітної плати до 01.01.2018 зросла на 17,5%, у тому числі у містах Коростені і Новоград-Волинському в 1,6 раза та 3,2 раза відповідно. У місті Житомирі зафіксовано зменшення заборгованості на 11,4%.

У всіх районах та решті міст така заборгованість відсутня.

У 2018 році середньомісячна номінальна заробітна плата штатного працівника в цілому по області склала 7372 гривень. У 17 районах та 2 містах цей показник менший, ніж середній по області, у тому числі найменший – у Ружинському (5792 грн), Романівському (5866 грн), Брусилівському (5940 грн), Любарському (6190 грн) та Коростишівському (6203 грн) районах, вищий, ніж середній по області – у решті районів та міст, у тому числі найбільший у Малинському (9417 грн), Коростенському (8350 грн), Житомирському (7963 грн), Радомишльському (7961 грн) районах та у місті Коростені (8016 грн).

У 2018 році зростання заробітної плати штатних працівників до 2017 року в цілому по області склало 26,3 %, яке зафіксоване в усіх районах і містах та коливалося від 13,4% у Брусилівському районі до 34,9% у Малинському.

Темп зростання зареєстрованих безробітних у 2018 році до 2017 року загалом по області склав 102,9%, який зафіксований у 14 районах та 3 містах і варіював від 100,4% у місті Малині до 146,3% у Народицькому районі. Одночасно темп зменшення зареєстрованих безробітних зафіксоване у 9 районах та 2 містах, який варіював від 99,6% місті Коростені до 82,9% у Коростенському районі.

У 2018 році співвідношення чисельності безробітних громадян до кількості вакансій загалом по області становило 6 осіб. Вищий, ніж середній по області, цей показник зафіксований у 20 районах та 2 містах, у тому числі найбільший – у Народицькому (60 осіб), Ружинському (53 особи), Брусилівському (51 особа), Бердичівському (47 осіб) та Чуднівському (40 осіб), нижчий, ніж середній по області – у Новоград-Волинському районі і місті Новоград-Волинському (по 1 особі), Житомирському районі і містах Житомирі та Бердичеві (по 2 особи). У місті Коростені показник відповідав середньому по області.

Показник «Ефективність діяльності робочих груп з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення (кількість виявлених працівників без належного оформлення трудових відносин за результатами обстежень у співвідношенні до кількості суб’єктів господарювання – платників ЄСВ та з урахуванням кількості осіб, працю яких легалізовано)» загалом по області станом на 01.01.2019 склав 10,6 особи. У 20 районах та 2 містах цей показник вищий, ніж середній по області, у тому числі найбільший – у Ємільчинському (24,8 особи), Коростишівському (24,6 особи), Олевському (24,0 особи), Коростенському (22,9 особи) та Хорошівському (20,7 особи) районах, нижчий, ніж середній по області – у Черняхівському (6,4 особи), Житомирському (9,1 особи), Ружинському (10,1 особи) районах, містах Бердичеві (9,7 особи), Новоград-Волинському (7,5 особи) та Житомирі (2,4 особи).

Напрям «Розвиток інфраструктури» включає 2 показники, які характеризують темпи зростання (зменшення) обсягів прийнятого в експлуатацію житла та загальну площу житлового фонду у розрахунку на одну особу населення.

Обсяг прийнятого в експлуатацію житла за 2018 рік порівняно з 2017 роком збільшився загалом по області на 17,7%. У 15 районах та 4 містах зафіксовано його зростання, у тому числі найбільше – у Любарському (у 17,8 раза), Баранівському (у 7,2 раза), Ружинському (у 7,0 разів), Брусилівському (у 3,2 раза) районах та місті Малині (у 2,4 раза). У 5 районах та місті Бердичеві зафіксовано його зменшення, а саме: у Андрушівському (на 57,3%), у Ємільчинському (на 30,4%), у Хорошівському (на 24,7%), Чуднівський (на 7,8%), Житомирському (на 5,9%) та Черняхівському (на 5,6%) районах.

Загальна площа житлового фонду у розрахунку на одну особу населення за 2017 рік в цілому по області становить 27,4 кв. м. У 18 районах цей показник більший, ніж середній по області, у тому числі найбільший у Брусилівському (50,7 кв. м), Народицькому (41,6 кв. м), Ружинському (39,8 кв. м), Попільнянському (38,9 кв. м) та Малинському (36,2 кв. м) районах. У 5 районах та усіх містах цей показник менший, ніж середній по області, у тому числі найменший – у містах Житомирі (20,3 кв. м),  Новограді-Волинському (21,3 кв. м), Малині (21,7 кв. м), Бердичеві (23,5 кв. м) та Коростені (24,4 кв. м).

Напрям «Доступність та якість послуг у сфері охорони здоров’я» включає 4 показники, які характеризують рівень смертність населення області, кількість живонароджених, планову ємність амбулаторно-поліклінічних закладів та ситуацію з хворими на туберкульоз.

Загальний коефіцієнт смертності на 1 тис. осіб наявного населення за 2018 рік (попередні дані) в цілому по області становив 16,5‰. У 19 районах цей показник більший, ніж середній по області, у тому числі найбільший – у Коростенському (22,7‰), Попільнянському (22,6‰), Малинському (22,1‰), Ружинському (21,9‰) та Брусилівському (21,7‰) районах, а у 4 районах та 5 містах менший, у тому числі найменший – у містах Житомирі (12,3‰), Новоград-Волинському (12,6‰), Малині (13,0‰), Коростені (15,0‰) та Бердичеві (15,2‰).

Кількість живонароджених на 1 тис. осіб наявного населення за 2018 рік (попередні дані) в цілому по області становить 8,7‰. У 13 районах та 2 містах цей показник більший, ніж середній по області, у тому числі найбільший – у Черняхівському (11,0‰), Олевському (10,9‰), Бердичівському (10,4‰), Романівському (9,8‰) та Любарському (9,7‰) районах. У 7 районах та 3 містах цей показник менший, ніж середній по області, у тому числі найменший – Ружинському (6,5‰), Народицькому (6,6‰), Радомишльському (7,6‰) та Овруцькому (7,7‰) районах та місті Коростені (7,6‰). У Андрушівському, Попільнянському та Пулинському районах показник відповідає середньообласному.

Планова ємність амбулаторно-поліклінічних закладів на 10 тис. осіб населення за 2018 рік загалом по області склала 258,18 тис. відвідувань на зміну. Найбільша така ємність зафіксована у Народицькому (475,94 тис. відвідувань на зміну), Лугинському (363,47), Хорошівському (329,27), Ружинському (306,39) та Попільнянському (302,81) районах та містах Коростені (335,59) і Бердичеві (259,63), найменша – у Житомирському (162,75), Олевському (177,85) Андрушівському (205,41), Малинському (214,09), та містах Житомирі (167,34) і Малині (228,30).

Кількість хворих з уперше встановленим діагнозом активного туберкульозу на 100 тис. осіб населення за 2018 рік загалом по області склала 59,7 осіб. Найбільша кількість таких хворих зареєстрована у Чуднівському (98,0 осіб), Бердичівському (94,8), Пулинському (92,0), Коростенському (90,7), та Брусилівському (86,8) районах, найменша – у місті Малині (33,7), Овруцькому (35,9) районі, місті Бердичеві (42,2) та Коростені (43,9), Ружинському (44,8) та Хорошівському (46,0) районах.

Напрям «Доступність та якість послуг у сфері освіти» включає 4 показники, які характеризують питому вагу дітей, охоплених позашкільною освітою, охоплення дітей дошкільними навчальними закладами, кількість дітей у дошкільних навчальних закладах на 100 місць та результати ЗНО.

Питома вага дітей, охоплених позашкільною освітою, за станом на 01.01.2019 в цілому по області становила 25,6%. У 9 районах та 4 містах цей показник більший, ніж середній по області, у тому числі найбільший – у містах Малині (57,6%) і Коростені (44,2%), Лугинському (44,2) районі, а 14 районах та 1 місті – менший, у тому числі найменший – у Олевському (6,1%), Любарському та Коростенському (по 8,0%), Овруцькому (10,4%) та Малинському (11,0%) районах.

Охоплення дітей дошкільними навчальними закладами загалом по області за 2018 рік становила 90,2%. Найбільший відсоток охоплення дітей дошкільними навчальними закладами зафіксовано у Черняхівському (99,4%), Лугинському (98,9%) районах та містах Житомирі (98,8%) і Малині (97,7%), найменший – у Коростенському (70,0%), Ємільчинському (76,0%), Коростишівському (76,5%), Новоград-Волинському та Бердичівському
(по 78,1%) районах.

Кількість дітей у дошкільних навчальних закладах на 100 місць загалом по області за 2018 рік склала 113 осіб та варіювала від 81 особи у Коростенському районі до 139 осіб у містах Житомирі та Бердичеві.

Середній бал за результатами ЗНО за 2018 загалом по області склав 124,94 бала. У 2 районах та усіх містах цей показник вищий від середнього по області, у тому числі найбільший – у містах Малині (147,46 бал), Житомирі (145,19), Бердичів (142,02), Новоград-Волинському (135,27) та Коростишівському районі (129,10). У 21 районі цей показник нижчий, ніж середній по області, у тому числі найменший – у Новоград-Волинському (97,23), Народицькому (98,79), Попільнянському (100,50), Бердичівському (104,27), Лугинському (106,04) та Коростенському (107,64) районах.

Напрям «Соціальний захист населення та безпека» включає 4 показники, які характеризують соціальний захист осіб, які перебувають у складних життєвих ситуаціях, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування та кримінальні правопорушення в області.

Рівень охоплення соціальними послугами осіб, які перебувають у складних життєвих ситуаціях, територіальними центрами соціального обслуговування загалом по області за 2018 рік складав 96,0% та варіював від 81,76% у Олевському районі до 100% у 8 районах та 3 містах, а саме: у Баранівському, Житомирському, Новоград-Волинському, Попільнянському, Радомишльському, Ружинському, Хорошівському, Черняхівському районах та містах Житомирі, Бердичеві і Коростені.

У 2018 році кількість дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, відповідно до первинного обліку на 10 тис. осіб дитячого населення в цілому по області становила 124,34 особи. Найбільший цей показник зафіксований у Народицькому (275,33 особи), Брусилівському (263,07), Пулинському (256,66), Малинському (211,73) та Лугинському (191,75) районах, найменший – у містах Малині (72,95), Житомирі (73,23), Новоград-Волинському (82,47), Коростені (89,10) та Бердичеві (90,17).

Питома вага дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які виховуються у сімейних формах виховання у загальній кількості дітей даної категорії у 2018 році в цілому по області склав 92,05%. Найбільшу питому вагу таких дітей зафіксовано у Любарському (100,00%) районі, місті Коростені (99,05%), Бердичівському (98,89%) районі та місті Малині (97,44%), найменшу – у Радомишльському (84,11%), Народицькому (86,00%), Лугинському (86,67%) районах та місті Бердичеві (87,50%).

Кількість кримінальних правопорушень, вчинених проти життя та здоров’я особи, на 10 тис. осіб населення за 2018 рік в цілому по області становив 11 одиниць. У 11 районах та місті Малині цей показник більший, ніж середній по області, у тому числі найбільший – у Народицькому (43 од.), Ружинському (23), Лугинському (21), Брусилівському (20) районах. У 10 районах та 3 містах цей показник менший, ніж середній по області, у тому числі найменший – у місті Беричеві (5), Бердичівському, Ємільчинському районах та місті Коростені (по 7), Попільнянському і Хорошівському (по 8) районах. У Новоград-Волинському, Радомишльському районах та місті Новограді-Волинському відповідає середньообласному показнику (11).

Напрям «Раціональне природокористування та якість довкілля» включає 2 показники, які характеризують ситуацію в області щодо викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення та видалення у спеціально відведені місця відходів.

Темп зростання викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення у розрахунку на одиницю населення за 2018 рік в цілому по області становив 126,5%, у тому числі у 8 районах та 2 містах, із яких найбільший у Народицькому – у 7,8 раза, Любарському – у 2,7 раза, Чуднівському – у 2,37 раза, Коростенському– у 2,36 раза та Бердичівському – в 1,88 рази районах. Зменшення зафіксовано у 15 районах та 3 містах, у тому числі найбільше у містах Новоград-Волинському – на 125,4% та Житомирі – 108,8%, Ємільчинському – на 103,3%, Андрушівському – 103,0%, Попільнянському – на 101,7% районах.

Частка відходів, видалених у спеціально відведені місця чи об’єкти або спалених (без отримання енергії), у загальному обсязі утворених відходів, у 2017 році в цілому по області становила 31,6%. Найбільшу частку відходів зафіксовано у Пулинському (164,9%), Овруцькому (130,2%), Баранівському (129,5%) районах та місті Бердичеві (105,0%), найменшу – у Радомишльському (0,2%), Бердичівському (0,4%) районах, місті Новоград-Волинському (1,7%) і Ружинському (2,5%) та Олевському (2,8%) районах.

II. Результати моніторингу і оцінки по групах

За результатами оцінки результативності діяльності районних державних адміністрацій та виконкомів рад міст обласного значення за 2018 рік з 1 по 5 місця посіли місто Малин (1), Любарський район (2), Малинський район (3), місто Коростень (4) та місто Житомир (5).

Перше місце міста Малина забезпечено тим, що за 15 показниками, місто зайняло з 1 по 5 місце, за 3 показниками – 6-9 місця. Місто увійшло до п’ятірки лідерів за напрямами «Економічна ефективність» (1 місце), «Доступність та якість послуг у сфері охорони здоров’я» (1), «Доступність та якість послуг у сфері освіти» (1), «Розвиток малого та середнього підприємництва» (2), «Соціальний захист населення та безпека» (3) та «Інвестиційний розвиток та зовнішньоекономічна співпраця» (4).

Проте за напрямом «Розвиток інфраструктури» місто посіло 25 місце, що обумовлено незначною загальною площею житлового фонду у розрахунку на одну особу населення (21,7 кв. м., 26 місце).

Друге місце Любарського району забезпечено тим, що за 8 показниками район зайняв з 1 по 5 місце, за 7 показниками – 6-9 місця. Місто увійшло до п’ятірки лідерів за напрямами «Розвиток інфраструктури» (1), «Соціальний захист населення та безпека» (2), «Фінансова самодостатність» (2), «Економічна та соціальна згуртованість» (4) та «Доступність та якість послуг у сфері охорони здоров’я» (4).

Третє місце Малинського району забезпечено тим, що за 14 показниками місто зайняло з 1 по 5 місце, за 4 показниками – 6-9 місця. Район увійшов до п’ятірки лідерів за напрямами «Економічна та соціальна згуртованість» (1), «Ефективність ринку праці» (1), «Фінансова самодостатність» (3), «Розвиток малого та середнього підприємництва» (3), «Економічна ефективність» (5), «Інвестиційний розвиток та зовнішньоекономічна співпраця» (5).

Проте за напрямом «Доступність та якість послуг у сфері охорони здоров’я» район посів 25 місце, що обумовлено високим загальним коефіцієнтом смертності на 1 тис осіб (22,1‰, 26 місце), а також низькою плановою ємністю амбулаторно-поліклінічних закладів на 10 тис осіб населення (214,09, 24 місце). Також за напрямом «Доступність та якість послуг у сфері освіти» район посів 23 місце, що обумовлено незначною питомою вагою дітей, охоплених позашкільною освітою (11%, 24 місце). За напрямом «Соціальний захист населення та безпека» район посів 20 місце, що обумовлено значною кількістю дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування на 10 тис дитячого населення (211,73 осіб, 25 місце).

Четверте місце міста Коростеня забезпечено тим, що за 14 показниками місто зайняло з 1 по 5 місце, за 3 показниками – 6-9 місця. Місто увійшло до п’ятірки лідерів за напрямами «Соціальний захист населення та безпека» (1 місце), «Економічна ефективність» (3), «Ефективність ринку праці» (3), «Доступність та якість послуг у сфері освіти» (4).

Проте за напрямом «Розвиток інфраструктури» місто посіло 24 місце, що обумовлено незначною загальною площею житлового фонду у розрахунку на одну особу населення (24,4 кв. м., 24 місце), за напрямом «Раціональне природокористування та якість довкілля» – 23 місце, що обумовлено незначною часткою відходів, видалених у спеціально відведені місця чи об’єкти або спалені (91,8%, 24 місце) та темпом зростання викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення у розрахунку на одиницю населення (140,4%, 20 місце).

П’яте місце міста Житомира забезпечено тим, що за 12 показниками район зайняв з 1 по 5 місця, за 5 показниками – 6-9 місця. Місто увійшло до п’ятірки лідерів за напрямами «Розвиток малого та середнього підприємництва» (1), «Економічна ефективність» (2).

Проте за напрямом «Розвиток інфраструктури» місто посіло 28 місце, що обумовлено незначною загальною площею житлового фонду у розрахунку на одну особу населення (20,3 кв. м., 28 місце), за напрямом «Раціональне природокористування та якість довкілля» – 20 місце, що обумовлено незначною часткою відходів, видалених у спеціально відведені місця чи об’єкти або спалені (69,2%, 22 місце).

Для районів і міст, що посіли з 6 по 23 місця, а саме: Хорошівський, Житомирський, Попільнянський, Ружинський, Олевський райони, місто Новоград-Волинський, Черняхівський район, місто Бердичів, Коростишівський, Андрушівський, Новоград-Волинський, Радомишльський, Романівський, Ємільчинський, Овруцький, Брусилівський, Коростенський, Баранівський райони, місця у першій п’ятірці за напрямами розподілилися наступним чином:

за напрямом «Економічна та соціальна згуртованість» Олевський район посів 2 місце, Ружинський – 5;

за напрямом «Економічна ефективність» місто Бердичів посіло 4 місце;

за напрямом «Інвестиційний розвиток та зовнішньоекономічна співпраця» Житомирський район посів 1 місце, Новоград-Волинський – 2, Попільнянський – 3;

за напрямом «Фінансова самодостатність» Коростенський район посів 1 місце, Попільнянський – 5;

за напрямом «Розвиток малого та середнього підприємництва» Житомирський район посів 4 місце, Попільнянський – 5;

за напрямом «Ефективність ринку праці» Коростенський район посів 2 місце, Житомирський – 4;

за напрямом «Розвиток інфраструктури» Брусилівський район посів 2 місце, Ружинський -3, Попільнянський – 5;

за напрямом «Доступність та якість послуг у сфері охорони здоров’я» Хорошівський район посів 2 місце, міста Бердичів і Новоград-Волинський – 3 і 5 відповідно;

за напрямом «Доступність та якість послуг у сфері освіти» Черняхівський район посів 5 місце;

за напрямом «Соціальний захист населення та безпека» Новоград-Волинський район посів 4 місце, Хорошівський – 4;

за напрямом «Раціональне природокористування та якість довкілля» Хорошівський район посів 1 місце, Олевський – 2, Ружинський – 3, Житомирський – 4, Радомишльський – 5.

П’ять останніх місць зайняли Чуднівський (24), Лугнський (25), Бердичівський (26), Пулинський (27) та Народицький (28).

24 місце Чуднівського району зумовлено тим, що за 16 показниками район посів з 20 по 28 місця. Найгірша ситуація у районі склалася за напрямами: «Доступність та якість послуг у сфері охорони здоров’я» (28 місце), «Економічна ефективність» (25), «Ефективність ринку праці» (24), «Інвестиційний розвиток та зовнішньоекономічна співпраця» (22), «Раціональне природокористування та якість довкілля» (21).

За напрямом «Доступність та якість послуг у сфері охорони здоров’я» район посів 28 місце у зв’язку з найвищою серед районів та міст обласного значення кількістю хворих з уперше в житті встановленим діагнозом активного туберкульозу на 100 тис. осіб населення (98,0, 28 місце) та низькою кількістю живонароджених на 1 тис. осіб наявного населення (8,0‰, 23 місце).

За напрямом «Економічна ефективність» район посів 25 місце, у зв’язку з одними з найменших обсягом реалізованої промислової продукції у розрахунку на одну особу (7282,1 грн, 23 місце) та індексом обсягу сільськогосподарського виробництва (87,3%, 21 місце).

24 місце району за напрямом «Ефективність ринку праці» обумовлене 25 місцем по зменшенню населення, (-1,73%), та 24 місцем співвідношенням чисельності безробітних громадян до кількості вакансій (40 осіб).

За напрямом «Інвестиційний розвиток та зовнішньоекономічна співпраця» район посів 22 місце, що обумовлено незначним обсягом капітальних інвестицій(крім інвестицій з державного бюджету) у розрахунку на одну особу (2262,5 грн, 21 місце) та незначним обсягом прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу) у розрахунку на одну особу (19,3 дол. США, 21 місце).

21 місце району за напрямом «Раціональне природокористування та якість довкілля» міста обумовлене високим темпом зростання викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення у розрахунку на одиницю населення у % до попереднього року (у 2,37 раза, 26 місце) та значною часткою відходів, видалених у спеціально відведені місця чи об’єкти або спалених (без отримання енергії) у загальному обсязі утворених відходів (54,0%, 21 місце).

Проте за напрямом «Доступність та якість послуг у сфері освіти» район посів 2 місце, що обумовлено високою питомою вагою дітей, охоплених позашкільною освітою (40,4%, 5 місце) та охопленням дітей дошкільними навчальними закладами (95,7%, 5 місце).

25 місце Лугинського району зумовлено тим, що за 20 показниками район посів з 20 по 28 місця. Найгірша ситуація у районі склалася за напрямами «Інвестиційний розвиток та зовнішньоекономічна співпраця» (28), «Фінансова самодостатність» (27 місце), «Соціальний захист населення та безпека» (26), «Ефективність ринку праці» (25), «Розвиток малого та середнього підприємництва» (22).

За напрямом «Інвестиційний розвиток та зовнішньоекономічна співпраця» район посів 28 місце, що обумовлене найменшим обсягом капітальних інвестицій (крім інвестицій з державного бюджету) у розрахунку на одну особу (801,0 грн, 28 місце), темпом зменшення обсягу прямих іноземних інвестицій акціонерного капіталу (дані конфіденційні, 27 місце), низькою позицією серед районів і міст по показнику обсягу прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу) у розрахунку на одиницю населення (дані конфіденційні, 27 місце), одним з найнижчих обсягів експорту товарів у розрахунку на одну особу населення (163,7 дол. США, 23 місце).

27 місце району за напрямом «Фінансова самодостатність» обумовлене високим темпом зростання податкового боргу (171,0%, 27 місце) та одним з найнижчих у порівнянні з іншими районами та містами обласного значення рівнем доходів місцевих бюджетів (без трансфертів) у розрахунку на одну особу населення (2,331 тис грн, 26 місце) та низьким темпом зростання доходів місцевих бюджетів (без трансфертів) (119,0%, 22 місце).

26 місце району за напрямом «Соціальний захист населення та безпека» обумовлене одною з найвищих серед районів та міст обласного значення кількістю кримінальних правопорушень, вчинених проти життя та здоров’я особи на 10 тис осіб (21 од., 26 місце), незначною питомою вагою дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування, які виховуються у сімейних формах виховання у загальній кількості таких дітей (86,67%, 26 місце), низьким рівнем охоплення соціальними послугами осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах (90,50%, 25 місце) та значною кількістю дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, відповідно до первинного обліку на 10 тис. дитячого населення (191,75 особа, 24 місце).

25 місце району за напрямом «Ефективність ринку праці» обумовлене 27 місцем по зменшенню населення, (-1,95%), низьким розміром середньомісячної заробітної плати штатного працівника (6273 грн, 22 місце), співвідношенням чисельності безробітних громадян до кількості вакансій (38 осіб, 23 місце), незначним темпом зростання заробітної плати штатних працівників (123,7%, 21 місце).

За напрямом «Розвиток малого та середнього підприємництва» район посідав 22 місце, що обумовлено низькою кількістю середніх підприємств у розрахунку на 10 тис. осіб наявного населення (1 од., 22-27 місце).

26 місце Бердичівського району визначене 14 показниками, по яких район зайняв з 20 по 28 місця. Найгірша ситуація у районі склалася за напрямами «Економічна ефективність» (26), «Фінансова самодостатність» (25), «Економічна та соціальна згуртованість» (23), «Розвиток малого та середнього підприємництва» (20).

26 місце район посів за напрямом «Економічна ефективність» у зв’язку з незначним обсягом реалізованої промислової продукції у розрахунку на одну особу (3769,6 грн, 26 місце).

За напрямом «Фінансова самодостатність» район посів 25 місце, що обумовлено високим темпом зростання податкового боргу (167,1%, 26 місце) та низьким рівнем доходів місцевих бюджетів (без трансфертів) у розрахунку на одну особу населення (2,963 тис грн, 20 місце).

За напрямом «Економічна та соціальна згуртованість» район посів 23 місце, у зв’язку високим у порівнянні з іншими районами коефіцієнтом вибуття сільського населення, у розрахунку на 10 тис. осіб наявного сільського населення (274,9‰, 23 місце).

20 місце району за напрямом «Розвиток малого та середнього підприємництва» обумовлене низькою кількістю середніх підприємств у розрахунку на 10 тис. осіб наявного населення (1 од., 22-27 місце) та незначною часткою обсягу реалізованої продукції середніх підприємств у загальному обсязі реалізованої продукції (12,4%, 25 місце).

27 місце Пулинського району обумовлене тим, що за 17 показниками район посів з 20 по 28 місця. Найгірша ситуація у районі склалася за напрямами «Економічна ефективність» (27), «Соціальний захист населення та безпека» (27), «Раціональне природокористування та якість довкілля» (27), «Інвестиційний розвиток та зовнішньоекономічна співпраця» (26 місце), «Розвиток малого та середнього підприємництва» (24), «Ефективність ринку праці» (22).

27 місце район посів за напрямом «Економічна ефективність» у зв’язку з відсутнім обсягом реалізованої промислової продукції у розрахунку на одну особу (–, 28 місце).

27 місце за напрямом «Соціальний захист населення та безпека» обумовлено одним з найнижчих рівнем охоплення соціальними послугами осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах, територіальними центрами соціального обслуговування (85,00%, 27 місце), значною кількістю                        дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, відповідно до первинного обліку на 10 тис. дитячого населення (256,66 особи, 26 місце) та великою кількістю кримінальних правопорушень, вчинених проти життя та здоров’я особи на 10 тис осіб (15 од., 22 місце).

За напрямом «Раціональне природокористування та якість довкілля» 27 місце район посів у зв’язку з найбільшою часткою відходів, видалених у спеціально відведені місця чи об’єкти або спалених (без отримання енергії) у загальному обсязі утворених відходів (164,9%, 28 місце).

За напрямом «Інвестиційний розвиток та зовнішньоекономічна співпраця» район посів 26 місце, що обумовлено незначним обсягом експорту товарів у розрахунку на одну особу (67,8 грн, 28 місце).

За напрямом «Розвиток малого та середнього підприємництва» район посідав 24 місце, що обумовлено відсутністю середніх підприємств у розрахунку на 10 тис. осіб наявного населення (0 од., 28 місце) та часткою обсягу реалізованої продукції середніх підприємств у загальному обсязі реалізованої продукції (інформація конфіденційна, 28 місце).

22 місце району за напрямом «Ефективність ринку праці» обумовлене низьким розміром середньомісячної заробітної плати штатного працівника (6254 грн, 23 місце) та темпом зростання зареєстрованих безробітних (119,0%, 22 місце) та низькою ефективністю діяльності робочих груп з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення (11,5 осіб, 22 місце).

Проте район посів 3 місце по напряму «Економічна та соціальна згуртованість», що обумовлено низьким коефіцієнтом вибуття сільського населення (152,2‰, 3 місце)

Останнє 28 Народицького району визначене 22 показниками, по яких район зайняв з 20 по 28 місця. Найгірша ситуація у районі склалася за напрямами «Економічна ефективність» (28 місце), «Соціальний захист населення та безпека» (28), «Раціональне природокористування та якість довкілля» (28), «Розвиток малого та середнього підприємництва» (26), «Ефективність ринку праці» (26), «Інвестиційний розвиток та зовнішньоекономічна співпраця» (25), «Доступність та якість послуг у сфері охорони здоров’я» (21) та «Економічна та соціальна згуртованість» (20).

28 місце район посів за напрямом «Економічна ефективність» у зв’язку з незначними обсягами реалізованої промислової продукції у розрахунку на одну особу (4089,6 грн, 25 місце) та індексом сільськогосподарського виробництва, порівняно з іншими районами (41,2%, 23 місце).

28 місце за напрямом «Соціальний захист населення та безпека» обумовлено значною кількістю дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, відповідно до первинного обліку на 10 тис. дитячого населення (275,33 осіб, 28 місце), найбільшою кількістю кримінальних правопорушень, вчинених проти життя та здоров’я особи, на 10 тис. осіб населення (43 одиниці, 28 місце), одною з найменших в порівнянні з іншими районами та містами питомою вагою дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування, які виховуються у сімейних формах виховання у загальній кількості таких дітей (86,00%, 27 місце) та низьким рівнем охоплення соціальними послугами осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах, територіальними центрами соціального обслуговування (92,00%, 24 місце).

28 місце за напрямом «Раціональне природокористування та якість довкілля» міста обумовлено найвищим темпом зростання викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення у розрахунку на одиницю населення у % до попереднього року (у 7,8 раза, 28 місце).

Низьке 26 місце району за напрямом «Розвиток малого та середнього підприємництва» обумовлено малою кількістю середніх підприємств у розрахунку на 10 тис. осіб наявного населення (1 од., 22-27 місце), кількістю малих підприємств у розрахунку на 10 тис осіб наявного населення (27 од., 24-26) та часткою обсягу реалізованої продукції середніх підприємств у загальному обсязі реалізованої продукції (інформація конфіденційна, 23 місце).

26 місце району за напрямом «Ефективність ринку праці» обумовлено найгіршим співвідношенням чисельності безробітних громадян до кількості вакансій (60 осіб, 28 місце), найвищим темпом зростання зареєстрованих безробітних (146,3%, 28 місце) та низьким темпом зростання заробітної плати (122,3%, 24 місце).

За напрямом «Інвестиційний розвиток та зовнішньоекономічна співпраця» район посів 25 місце, що обумовлено незначним обсягом капітальних інвестицій (крім інвестицій з державного бюджету) у розрахунку на одну особу (2231,5 грн, 22 місце) та незначним обсягом експорту товарів у розрахунку на одну особу (227,7 грн, 22 місце) та низькою позицією серед районів і міст по показнику обсягу прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу) у розрахунку на одиницю населення (25,3 дол. США, 20 місце).

За напрямом «Доступність та якість послуг у сфері охорони здоров’я» район посів 21 місце у зв’язку з одною з найменших серед районів та міст обласного значення кількістю живонароджених на 1 тис. осіб наявного населення (6,6‰, 27 місце), значною кількістю хворих з уперше в житті встановленим діагнозом активного туберкульозу на 100 тис. осіб населення (84,6 осіб, 21 місце) та загальним коефіцієнтом смертності на 1 тис. осіб наявного населення (20,1‰, 21-22 місце).

За напрямом «Економічна та соціальна згуртованість» район посів 20 місце, у зв’язку високим у порівнянні з іншими районами та містами обласного значення коефіцієнтом вибуття сільського населення, у розрахунку на 10 тис. осіб наявного сільського населення (234,6‰, 20 місце).

Проте Народицький район по напряму «Фінансова самодостатність» посів 4 місце за рахунок високому темпу зростання доходів місцевих бюджетів (138,5%, 1 місце).

IIІ. Висновки і пропозиції

Висновки

У 2018 році основними проблемами розвитку районів і міст обласного значення було:

у сфері економічної та соціальної згуртованості:

загальний коефіцієнт вибуття сільського населення, у розрахунку на 10 тис. осіб наявного сільського населення за 2017 рік у 10 районах більший, ніж середній по області;

у сфері економічного розвитку:

обсяг реалізованої промислової продукції у розрахунку на одну особу за 2018 рік у 17 районах та 1 місті менший, ніж середній по області;

зменшення обсягу сільськогосподарського виробництва у 2018 році у 7 районах;

у сфері інвестиційної та зовнішньоекономічної співпраці:

обсяг капітальних інвестицій (крім інвестицій з державного бюджету) у розрахунку на одну особу наростаючим підсумком з початку року у 17 районах та 4 містах менший, ніж середній по області;

зменшення у 9 районах і 2 містах обсягу прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу);

обсяг прямих інвестицій (акціонерного капіталу) у розрахунку на одну особу наростаючим підсумком з початку року у 16 районах та 2 містах менший, ніж середній по області;

обсяг експорту товарів у розрахунку на одну особу у 16 районах та 1 місті менший, ніж середній по області;

частка реалізованої інноваційної продукції у загальному обсязі реалізованої промислової продукції у 3 районах менша, ніж середня по області;

у фінансовій сфері:

темпи зростання місцевих бюджетів (без трансфертів) у 17 районах та 4 містах менші, ніж середній по області;

обсяги доходів місцевих бюджетів (без трансфертів) у розрахунку на одну особу населення у 17 районах та 4 містах менші, ніж середні по області;

зростання в 19 районах та 3 містах податкового боргу;

у сфері підприємництва:

кількість середніх підприємств у розрахунку на 10 тис. осіб. наявного населення у 12 районах менша, ніж середня по області;

кількість малих підприємств (з урахуванням мікропідприємств) у розрахунку на 10 тис. осіб. наявного населення у 20 районах та 3 містах менша, ніж середня по області;

частка обсягу реалізованої продукції (товарів, послуг) малих підприємств (з урахуванням мікропідприємств) у загальному обсязі реалізованої продукції (товарів, послуг) у 4 районах менша, ніж середня по області;

у сфері населення та ринку праці:

зменшення населення зафіксоване у 22 районах та усіх містах;

зростання заборгованості із виплати заробітної плати у 2 містах;

у 17 районах та 2 містах середньомісячна заробітна плата штатного працівника менша, ніж середня по області;

співвідношення чисельності безробітних громадян до кількості вакансій вище, ніж середнє по області у 21 районі;

ефективність діяльності робочих груп з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення нижча, ніж середня по області в 1 районі та 4 містах;

у житлово-комунальній сфері:

зменшення темпу обсягу прийнятого в експлуатацію житла у 6 районах та 1 місті;

у 5 районах та усіх містах загальна площа житлового фонду у розрахунку на 10 тисяч осіб населення менша, ніж середня по області;

у сфері охорони здоров’я:

загальний коефіцієнт смертності на 1 тис. осіб наявного населення у 19 районах вищий, ніж середній по області;

у 7 районах та 3 містах кількість живонароджених на 1 тис. осіб наявного населення нижча, ніж середня по області;

у 16 районах та 3 містах планова ємність амбулаторно-поліклінічних закладів на 10 тис. осіб населення менша, ніж середня по області;

у 15 районах кількість хворих з уперше в житті встановленим діагнозом активного туберкульозу на 100 тис. осіб населення більша, ніж середня по області;

у сфері освіти:

питома вага дітей, охоплених позашкільною освітою, у 14 районах та 1 місті нижча, ніж середня по області;

у 16 районах та 1 місті неповністю охоплено дітей дошкільними навчальними закладами;

у 10 районах та 3 містах кількість дітей у дошкільних навчальних закладах на 100 місць перевищує норму;

у 21 районі середній бал за результатами ЗНО нижчий, ніж середній по області;

у сфері соціального захисту населення та безпеки:

у 15 районах та 2 містах неповністю охоплено соціальними послугами осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах;

у 19 районах кількість дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування, відповідно до первинного обліку на 10 тис. дитячого населення більша, ніж середня по області;

у 10 районах та 3 містах питома вага дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування, які виховуються у сімейних формах виховання у загальній кількості дітей даної категорії менша, ніж середня по області;

кількість кримінальних правопорушень, вчинених проти життя та здоров’я особи, на 10 тис. осіб населення у 11 районах та 1 місті вища, ніж середня по області;

у сфері раціонального природокористування та якості довкілля:

у 12 районах та 4 містах зафіксоване зростання викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення у розрахунку на одиницю населення;

у 9 районах та 4 містах частка відходів, видалених у спеціально відведені місця чи об’єкти або спалених (без отримання енергії), у загальному обсязі утворених відходів більша, ніж середня по області.

Пропозиції

З метою покращення ситуації у відповідних сферах доручити головам райдержадміністрацій та рекомендувати міським головам міст обласного значення забезпечити розгляд результатів оцінки за 2018 рік та вжити заходів щодо поліпшення ситуації на окремих напрямах роботи.