Аналітична довідка про результати оцінки результативності діяльності районних державних адміністрацій та виконкомів рад міст обласного значення за січень-грудень 2019 року

Оцінка результативності діяльності районних державних адміністрацій та виконкомів рад міст обласного значення Житомирської області за 2019 рік здійснена відповідно до доручення голови облдержадміністрації від 24.02.2016 №0931/42/2-16 «Щодо проведення моніторингу та оцінки результативності діяльності районних державних адміністрацій та виконкомів рад міст обласного значення» (далі – Доручення).

Оцінка проведена за 26 показниками, визначеними у додатку 1 до Доручення, що характеризують ситуацію у соціально-економічному розвитку районів та міст обласного значення (далі – міста) за 5 напрямами (економічна ефективність, інвестиційний розвиток та зовнішньоекономічна співпраця, фінансова самодостатність, ефективність ринку праці, розвиток інфраструктури).

За результатами оцінки за 2019 рік визначено 3 групи районів та міст:

І група – райони і міста, які посіли 1-5 місця;

ІІ група – райони та міста, що посіли з 6 по 23 місце;

ІІІ група – райони, що посіли п’ять останніх місць (24-28).

Аналітична довідка містить три розділи: «Результати моніторингу та оцінки за напрямами», «Результати моніторингу та оцінки по групах», «Висновки і пропозиції».

Довідково: окремо для міст та Житомирського району використовувався показник «Частка оснащення багатоквартирних будинків побудинковими приладами обліку теплової енергії, відсотків до загальної кількості багатоквартирних будинків, які підлягають оснащенню», який не враховано при визначенні загального місця.

І. Результати моніторингу та оцінки за напрямами

Напрям «Економічна ефективність» включає 9 показників, які характеризують стан розвитку основних галузей реального сектору економіки (промисловість, сільське господарство).

Обсяг реалізованої промислової продукції у розрахунку на одну особу за 2019 рік (попередні дані) в цілому по області склав 37035,2 гривень. У 15 районах та у місті Новограді-Волинському цей показник менший, ніж середній по області, у тому числі найменший – у Народицькому (2992,1 грн), Олевському (4880,6 грн), Бердичівському (5816,1 грн), Лугинському (6273,6 грн) та Овруцькому (6667,69 грн) районах. Вищий, ніж середній по області цей показник зафіксований у 5 районах та 4 містах, у тому числі найвищий у Малинському (59453,6 грн), Радомишльському (50933,7 грн) районах та у містах Малині (79491,8 грн), Коростені (69269,7 грн) і Житомирі (68045,0 грн).

Обсяг реалізації на забій худоби та птиці в живій вазі в підприємствах в цілому по області за 2019 рік (попередні дані) до 2018 року збільшився на 28,2%. Зростання обсягу зафіксовано в 11 районах, яке варіювало від 4,2% у Новоград-Волинському до у 3,3 раза у Народицькому, зменшення – в решті 11 районів, яке варіювало від по 10,9% в Ємільчинському та Ружинському до 32,0% у Лугинському.

По Малинському району інформація конфіденційна.

Станом на 01.01.2020 (попередні дані) у порівнянні з 01.01.2019:

зменшення поголів’я великої рогатої худоби в підприємствах в цілому по області склало 4,4%. Зменшення відбулося у 15 районах, яке варіювало від 1,6% у Коростишівському районі до 61,5% в Андрушівському. Зростання поголів’я великої рогатої худоби зафіксовано у 7 районах, яке варіювало від 0,7% у Народицькому районі до 46,0% у Бердичівському.

По Малинському району інформація конфіденційна.

зменшення поголів’я корів у підприємствах склало в цілому по області 7,7%. Зростання поголів’я зафіксовано у 7 районах, яке коливалося від 0,7% у Попільнянському до 25,0% у Народицькому, зменшення – у 15 районах, яке коливалося від 3,3% у Романівському до 66,4% в Андрушівському.

По Малинському району інформація конфіденційна.

зростання поголів’я свиней у підприємствах склало в цілому по області 2,3%. Зростання поголів’я відбулося у 4 районах, а саме: у Бердичівському – на 15,9%, Хорошівському – в 1,6 раза, Черняхівському – в 3,1 раза, Любарському– в 3,9 раза, зменшення – у 3 районах, а саме: у Ружинському – на 7,9%, Коростишівському – на 22,0%, Попільнянському – на 49,2%.

У Лугинському, Малинському, Народицькому, Новоград-Волинському та Романівському районах поголів’я свиней відсутнє.

По Андрушівському, Баранівському, Брусилівському, Ємільчинському, Житомирському, Коростенському, Овруцькому, Олевському, Пулинському, Радомишльському та Чуднівському районах інформація конфіденційна.

виробництво молока в підприємствах за 2019 рік (попередні дані) до 2018 року в цілому по області зменшилося на 2,2%. Зменшення виробництва молока відбулося у 15 районах, яке коливалося від 2,1% у Новоград-Волинському до 59,0% у Хорошівському, збільшення – у 5 районах, яке варіювало від 0,9% у Житомирському до на 25,2% у Бердичівському.

У Малинському районі виробництво молока в підприємствах відсутнє.

По Лугинському району інформація конфіденційна.

Валовий збір зернових і зернобобових культур у підприємствах, % до відповідної дати попереднього року за 2019 рік (попередні дані) в цілому по області збільшився на 14,2%, у тому числі у 15 районах, у яких збільшення варіювало від 5,0% у Черняхівському до у 2,2 раза у Радомишльському. Одночасно у 15 районах зафіксовано його зменшення, яке варіювало від 3,4% у Новоград-Волинському до на 40,5% у Баранівському.

Валовий збір картоплі у підприємствах, % до відповідної дати попереднього року за 2019 рік (попередні дані) в цілому по області зменшився на 23,2%, у тому числі в Андрушівському, Коростишівському районах – на 60,0%, у Чуднівському – на 55,2%, Черняхівському – на 14,5%, Радомишльському – на 6,3%.

У Баранівському, Лугинському, Народицькому, Попільнянському, Романівському, Ружинському районах валовий збір картоплі у підприємствах відсутній.

По Бердичівському, Брусилівському, Ємільчинському, Коростенському, Любарському, Малинському, Новоград-Волинському, Овруцькому, Олевському, Пулинському та Хорошівському районах інформація конфіденційна.

Валовий збір овочів у підприємствах, % до відповідної дати попереднього року за 2019 рік (попередні дані) в цілому по області зменшився на 16,0%, у тому числі у Житомирському районі – на 35,3%.

У Баранівському, Бердичівському, Брусилівському, Коростенському, Лугинському, Народицькому, Овруцькому, Попільнянському, Романівському та Ружинському районах валовий збір овочів у підприємствах відсутній.

По Андрушівському, Ємільчинському, Коростишівському, Любарському, Малинському, Новоград-Волинському, Олевському, Пулинському, Радомишльському, Хорошівському, Чуднівському та Черняхівському районах інформація конфіденційна.

Напрям «Інвестиційний розвиток та зовнішньоекономічна співпраця» включає 4 показники, які характеризують стан із залучення інвестиційних ресурсів у розвиток районів і міст та зовнішньої торгівлі товарами (експорт).

Обсяг капітальних інвестицій (крім інвестицій з державного бюджету) у розрахунку на одну особу населення наростаючим підсумком з початку року в цілому по області у 2019 році склав 6095,3 грн, у тому числі найбільший – у Малинському (20751,1 грн), Попільнянському (18177,3 грн), Житомирському (10258,9 грн), Коростенському (7412,8 грн) районах та місті Житомирі (10544,4 грн), найменший – у Лугинському (623,6 грн), Коростишівському (1630,8 грн), Олевському (1891,7 грн), Ємільчинському (2006,4 грн) районах та місті Бердичеві (1718,8 грн).

Показники зростання обсягу прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу) до обсягу на початок 2019 року та обсяг прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу) у розрахунку на одиницю населення наростаючим підсумком з початку інвестування будуть оприлюднені 18.03.2020.

Обсяг експорту товарів у розрахунку на одиницю населення в цілому по області за 2019 рік (попередні дані) становив 592,3 дол. США, у тому числі найбільший – у Житомирському (1963,1 дол. США), Попільнянському (1614,1 дол. США), Черняхівському (916,4 дол. США) районах та в містах Малині (1225,2 дол. США) і Новоград-Волинському (704,0 дол. США), найменший – у Пулинському (81,1 дол. США), Радомишльському (83,9 дол. США), Народицькому (111,4 дол. США), Баранівському (119,3 дол. США) та Брусилівському (158,8 дол. США) районах.

Напрям «Фінансова самодостатність» включає 3 показники, які характеризують динаміку росту доходів місцевих бюджетів та стан погашення податкового боргу.

Зростання доходів місцевих бюджетів (без трансфертів) в цілому по області у 2019 році у порівнянні з 2018 роком склало 17,4%, яке зафіксоване в усіх районах та містах і варіювало від 7,3% у Любарському до 41,9% у Хорошівському районі.

Доходи місцевих бюджетів (без трансфертів) у розрахунку на одну особу населення в цілому по області за 2019 рік склали 5,897 тис. гривень. У 22 районах та 4 містах цей показник менший, ніж середній по області, у тому числі найменший – у Пулинському (2,480 тис. грн), Баранівському (2,585 тис. грн), Ємільчинському (2,964 тис. грн), Олевському (3,009 тис. грн) та Лугинському (3,212 тис. грн) районах, вищий – у Коростенському районі (7,222 тис. грн) та місті Житомирі (7,324 тис. гривень).

Зростання податкового боргу за грошовими зобов’язаннями платників податків без урахування податкового боргу платників податків, які перебувають у процедурах банкрутства або щодо яких судом прийнято рішення (постанову) про зупинення провадження у справі (далі – податковий борг) загалом по області у 2019 році проти 2018 року склало 47,5%, у тому числі у 21 районі та усіх містах і варіювало від 1,0% у місті Житомирі до у 2,5 раза у місті Коростені. Зменшення податкового боргу зафіксовано у Любарському і у Лугинському районах на 4,8% та на 23,4% відповідно.

Напрям «Ефективність ринку праці» включає 8 показників, які характеризують ситуацію щодо безробіття та зайнятості населення, динаміку росту середньомісячної заробітної плати штатних працівників та стан погашення заборгованості з її виплати, зростання (зменшення) населення та ефективність діяльності робочих груп з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення.

Зменшення населення до початку року у 2019 році в цілому по області склало 0,98%, яке зафіксоване у 22 районах та усіх містах, у тому числі найбільше – у Ружинському (2,12%), Малинському (1,96%), Лугинському (1,94%), Ємільчинському (1,83%) та Андрушівському (1,68%) районах. У Житомирському районі зафіксовано зростання населення на 0,35%.

Заборгованість із виплати заробітної плати у % до початку року в цілому по області станом на 01.01.2020 збільшилась у 1,8 раза, у тому числі у містах Житомирі і Коростені на 18,4% та на 25,6% відповідно. У місті Новограді-Волинському зафіксовано зростання заборгованості у 3,2 раза.

По всіх районах та решті міст заборгованість відсутня.

Середньомісячна заробітна плата штатного працівника в цілому по області У ІV кварталі 2019 року склала 9076 гривень. У 18 районах та 2 містах цей показник менший, ніж середній по області, у тому числі найменший – у Пулинському (6761 грн), Народицькому (6857 грн), Романівському (6879 грн), Брусилівському (7150 грн) та Олевському (7270 грн) районах, вищий, ніж середній по області – у решті районів та міст, у тому числі найбільший – у Попільнянському (10516 грн), Коростенському (10342 грн), Житомирському (9989 грн), Малинському (9975 грн) районах та у місті Малині (10330 грн).

Зростання заробітної плати штатних працівників у ІV кварталі 2019 року до ІV кварталу 2018 року в цілому по області склало 14,2 %, яке зафіксовано у 21 районах та всіх містах і коливалося від 0,4% у Пулинському районі до 32,3% у Ємільчинському. У Малинському і Народицькому районах зафіксовано зменшення заробітної плати штатних працівників на 1,3% та на 1,0% відповідно.

Темп зростання зареєстрованих безробітних у 2019 році до 2018 року загалом по області склав по 101,1%, який зафіксований у 12 районах та 3 містах і варіював від 101,2% у містах Житомирі та Малині до 139,3% у Житомирському районі. Одночасно темп зменшення зареєстрованих безробітних зафіксовано у 10 районах та 2 містах, який варіював від 99,8% у Коростишівському районі до 79,0% Брусилівському.

Співвідношення чисельності безробітних громадян до кількості вакансій у 2019 році загалом по області становило 7 осіб, Вищий, ніж середній по області, цей показник зафіксований у 15 районах, у тому числі найбільший – у Лугинському (75 осіб), Любарському (27 осіб), Коростенському (37 осіб), Баранівському (35 осіб) та Радомишльському (31 особа), нижчий, ніж середній по області – у Житомирському районі та місті Коростені (по 3 особи), у Новоград-Волинському районі, містах Житомирі, Бердичеві, Новоград-Волинському (по 2 особи).

Показник «Ефективність діяльності робочих груп з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення (кількість виявлених працівників без належного оформлення трудових відносин за результатами обстежень у співвідношенні до кількості суб’єктів господарювання – платників ЄСВ та з урахуванням кількості осіб, працю яких легалізовано)» загалом по області станом на 01.01.2020 склав 14,3 особи. У 19 районах та 3 містах цей показник вищий, ніж середній по області, у тому числі найбільший – у Коростенському (32,4 особи), Романівському (30,7 особи), Ємільчинському (29,4 особи), Попільнянському (29,2 особи) та Новоград-Волинському (27,7 осіб) районах, нижчий, ніж середній по області – у Ружинському (6,6 особи), Житомирському (11,1 осіб), Черняхівському (13,5 осіб) районах, містах Житомирі (4,3 особи) і Бердичеві (7,4 особи).

Темп зростання заборгованості населення з оплати житлово-комунальних послуг у 2019 році до 2018 року загалом по області склав 18,5%, який зафіксований у 19 районах та всіх містах і варіював від 3,1% у Малинському районі до у 5,1 раза у Новоград-Волинському. Одночасно темп зменшення зафіксовано у 4 районах, а саме: у Попільнянському – на 2,2%, Брусилівському – на 4,0%, Бердичівському – на 8,1%, Житомирському – на 10,9%.

Напрям «Розвиток інфраструктури» включає 2 показники, які характеризують темпи зростання (зменшення) обсягів прийнятого в експлуатацію житла.

Обсяг прийнятого в експлуатацію житла за 2019 рік порівняно з 2018 роком збільшився загалом по області на 33,8%. У 19 районах та 3 містах зафіксовано його зростання, у тому числі найбільше – у Андрушівському (у 5,7 раза), Новоград-Волинському (у 3,7 раза), Пулинському (у 3,7 раза), Ємільчинському (у 3,6 раза) районах та місті Бердичеві (у 6,1 раза). У 2 районах та 2 містах зафіксовано зменшення обсягу, а саме: у Ружинському – на 48,4%, Малинському – на 22,1% районах та містах Малині і Житомирі на 23,7% та на 11,1% відповідно. У Лугинському та Народицькому районах житло в експлуатацію не вводилося.

Обсяг прийнятого в експлуатацію житла у розрахунку на 10 тис. осіб населення за 2019 рік в цілому по області становив 1611,0 кв. м. У 15 районах та 4 містах цей показник менший, ніж середній по області, у тому числі найменший у Ружинському (363,5 кв. м), Андрушівському (487,1 кв. м), Чуднівському (500,4 кв. м), Ємільчинському (504,0 кв. м) та Коростенському (529,7 кв. м) районах, більший, ніж середній по області, – у 6 районах і місті Новограді-Волинському, у тому числі найбільший – у Житомирському (8273,8 кв. м), Брусилівському (2401,2 кв. м), Коростишівському (2018,1 кв. м), Бердичівському (1935,8 кв. м) районах та місті Новограді-Волинському (2726,4 кв. м. ).

1. Результати моніторингу та оцінки по групах

І група

З 1 по 5 місця посіли: Житомирський район (1), місто Житомир (2), місто Малин (3), Попільнянський район (4) та місто Коростень (5).

1 місце Житомирського району забезпечено тим, що за 12 показниками район зайняв з 1 по 5 місця, за 2 показниками – з 6 по 9. Район увійшов до п’ятірки лідерів за напрямами «Розвиток інфраструктури» (1 місце), «Інвестиційний розвиток та зовнішньоекономічна співпраця» (2).

2 місце міста Житомира забезпечено тим, що за 6 показниками місто зайняло з 1 по 5 місця, за 4 показниками – з 6 по 9. Місто увійшло до п’ятірки лідерів за напрямами «Фінансова самодостатність» (1 місце), «Економічна ефективність» (3), «Інвестиційний розвиток та зовнішньоекономічна співпраця» (4).

Проте за напрямом «Розвиток інфраструктури» місто посіло 23 місце, що обумовлено незначним у порівнянні з іншими районами і містами темпом зростання обсягу прийнятого в експлуатацію житла (88,9%, 23 місце).

3 місце міста Малина забезпечено тим, що за 5 показниками місто зайняло з 1 по 5 місця, за 4 показниками – з 6 по 9. Місто увійшло до п’ятірки лідерів за напрямами «Економічна ефективність» (1 місце), «Ефективність ринку праці» (2), «Інвестиційний розвиток та зовнішньоекономічна співпраця» (5).

Проте за напрямом «Розвиток інфраструктури» місто посіло 24 місце, що обумовлено незначним у порівнянні з іншими районами і містами темпом зростання обсягу прийнятого в експлуатацію житла (76,3%, 25 місце).

4 місце Попільнянського району забезпечено тим, що за 9 показниками район зайняв з 1 по 5 місця, за 4 показниками – з 6 по 9. Район увійшов до п’ятірки лідерів за напрямами «Інвестиційний розвиток та зовнішньоекономічна співпраця» (1 місце), «Ефективність ринку праці» (1).

Проте за напрямом «Економічна ефективність» район посів 24 місце через незначний обсяг реалізованої продукції у розрахунку на одну особу населення (21 місце), за напрямом «Розвиток інфраструктури» – 20 місце, що обумовлено незначним у порівнянні з іншими районами і містами темпом зростання обсягу прийнятого в експлуатацію житла (137,5%, 18 місце).

5 місце міста Коростеня забезпечено тим, що за 4 показниками місто зайняло з 1 по 5 місця, за 3 показниками – з 6 по 9. Місто увійшло до п’ятірки лідерів за напрямами «Економічна ефективність» (2 місце) та «Ефективність ринку праці» (3).

ІІ група

З 6 по 23 місце посіли: Хорошівський, Радомишльський, Малинський райони, міста Новоград-Волинський і Бердичів, Черняхівський, Коростенський, Новоград-Волинський, Коростишівський, Андрушівський, Овруцький, Ємільчинський, Бердичівський, Любарський, Чуднівський, Романівський, Народицький, Брусилівський райони.

За окремими напрямами вищезазначені райони та міста посіли з 1 по 5 місця, а саме:

за напрямом «Економічна ефективність» Радомишльський район – 4, Чуднівський – 5;

за напрямом «Інвестиційний розвиток та зовнішньоекономічна співпраця» Малинський район – 3;

за напрямом «Фінансова самодостатність» місто Новоград-Волинський – 3, Малинський район – 4, Народицький – 5;

за напрямом «Ефективність ринку праці» Ємільчинський район – 4, Коростенський – 5;

за напрямом «Розвиток інфраструктури» місто Бердичів – 2, Андрушівський район – 3, Новоград-Волинський – 5.

ІІІ група

З 24 по 28 місце зайняли: Пулинський (24), Олевський (25), Баранівський (26), Ружинський (27) та Лугинський (28) райони.

24 місце Пулинського району обумовлене тим, що за 8 показниками район посів з 20 по 28 місця. Найгірша ситуація в районі склалася за напрямами «Інвестиційний розвиток та зовнішньоекономічна співпраця» (27 місце), «Ефективність ринку праці» (25) та «Фінансова самодостатність» (23).

За напрямом «Інвестиційний розвиток та зовнішньоекономічна співпраця» 27 місце району обумовлене незначним обсягом капітальних інвестицій (крім інвестицій з державного бюджету) у розрахунку на одну особу (22 місце), незначним обсягом прямих іноземних інвестицій у розрахунку на одну особу (акціонерного капіталу) (22), найнижчим обсягом експорту товарів у розрахунку на одну особу населення (28).

25 місце району за напрямом «Ефективність ринку праці» обумовлене найнижчим розміром середньомісячної заробітної плати штатного працівника (28 місце), низькими темпами зростання заробітної плати штатних працівників (26), одним з найбільших темпів зростання заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг (26) та зменшенням населення (21).

За напрямом «Фінансова самодостатність» район посів 23 місце у зв’язку з найнижчим обсягом доходів місцевих бюджетів (без трансфертів) у розрахунку на одну особу населення (28 місце).

25 місце Олевського району обумовлене тим, що за 8 показниками район посів з 20 по 28 місця. Найгірша ситуація в районі склалася за напрямами «Інвестиційний розвиток та зовнішньоекономічна співпраця» (24 місце) та «Економічна ефективність» (21).

За напрямом «Інвестиційний розвиток та зовнішньоекономічна співпраця» 24 місце району обумовлене незначними обсягами капітальних інвестицій (крім інвестицій з державного бюджету) у розрахунку на одну особу (25 місце) та експорту товарів у розрахунку на одну особу населення (20).

21 місце району за напрямом «Економічна ефективність» обумовлене незначним обсягом реалізованої продукції у розрахунку на одну особу населення (26 місце) та значним темпом зменшення поголів’я великої рогатої худоби в підприємствах (21).

26 місце Баранівського району обумовлене тим, що за 10 показниками район посів з 20 по 28 місця. Найгірша ситуація в районі склалася за напрямами «Інвестиційний розвиток та зовнішньоекономічна співпраця» (26 місце), «Фінансова самодостатність» (24) та «Ефективність ринку праці» (22).

За напрямом «Інвестиційний розвиток та зовнішньоекономічна співпраця» 26 місце району обумовлене найнижчим обсягом експорту товарів у розрахунку на одну особу населення (25 місце), незначним обсягом капітальних інвестицій (крім інвестицій з державного бюджету) у розрахунку на одну особу (23).

24 місце району за напрямом «Фінансова самодостатність» обумовлене одним з найменших обсягів доходів місцевих бюджетів (без трансфертів) у розрахунку на одну особу населення (27 місце) та незначним темпом зростання доходів місцевих бюджетів (без трансфертів) (21).

За напрямом «Ефективність ринку праці» 22 місце району обумовлене темпом зростання заборгованості із виплати заробітної плати (25 місце), співвідношенням чисельності безробітних громадян до кількості вакансій (25), низьким темпом зростання заробітної плати штатних працівників (22) та значним темпом зростання заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг (20).

27 місце Ружинського району обумовлене тим, що за 6 показниками район посів з 20 по 28 місця. Найгірша ситуація в районі склалася за напрямами «Розвиток інфраструктури» (26 місце), «Економічна ефективність» (23) та «Фінансова самодостатність» (21).

26 місце району за напрямом «Розвиток інфраструктури» обумовлено одним з найменших обсягів прийнятого в експлуатацію житла у розрахунку на 10 тис. осіб населення (27 місце) та значним темпом зменшення обсягу прийнятого в експлуатацію житла (26).

За напрямом «Економічна ефективність» 23 місце району обумовлене значним темпом зменшення обсягів реалізації на забій худоби та птиці в живій вазі в підприємствах (20-21 місце).

26 місце району за напрямом «Фінансова самодостатність» обумовлене незначним у порівнянні з іншими районами та містами темпом зростання доходів місцевих бюджетів (без трансфертів) (26).

28 місце Лугинського району обумовлене тим, що за 14 показниками район посів з 20 по 28 місця. Найгірша ситуація в районі склалася за напрямами «Інвестиційний розвиток та зовнішньоекономічна співпраця» (28 місце), «Ефективність ринку праці» (28), «Розвиток інфраструктури» (28) та «Економічна ефективність» (27).

28 місце району за напрямом «Інвестиційний розвиток та зовнішньоекономічна співпраця» обумовлене найменшим обсягом капітальних інвестицій (крім інвестицій з державного бюджету) у розрахунку на одну особу (28 місце) та незначним обсягом експорту товарів у розрахунку на одну особу населення (23).

За напрямом «Ефективність ринку праці» 28 місце району обумовлене найгіршим співвідношенням чисельності безробітних громадян до кількості вакансій (28 місце), одним з найбільших темпів зростання заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг (27), зменшенням населення (26), низьким темпом зростання заробітної плати штатних працівників (23) та незначним розміром середньомісячної заробітної плати штатного працівника (22).

28 місце району за напрямом «Розвиток інфраструктури» обумовлене найменшим обсягом прийнятого в експлуатацію житла у розрахунку на 10 тис. осіб населення (28 місце).

За напрямом «Економічна ефективність» 27 місце району обумовлене незначним обсягом реалізованої продукції у розрахунку на одну особу населення (23 місце), темпом зменшення обсягів реалізації на забій худоби та птиці в живій вазі у підприємствах (22), зменшенням валового збору зернових і зернобобових культур у підприємствах (22) та відсутністю поголів’я свиней у підприємствах (20-23).

IIІ. Висновки і пропозиції

Висновки

У 2019 році проблеми розвитку районів і міст обласного значення були такими:

у сфері економічного розвитку:

обсяг реалізованої промислової продукції у розрахунку на одну особу у 15 районах та 1 місті менший, ніж середній по області;

зменшення обсягів реалізації на забій худоби та птиці в живій вазі в підприємствах в 11 районах;

зменшення поголів’я великої рогатої худоби в підприємствах у 15 районах;

зменшення поголів’я корів в підприємствах у 15 районах;

зменшення поголів’я свиней в підприємствах у 3 районах;

зменшення виробництва молока в підприємствах у 15 районах;

зменшення валового збору зернових і зернобобових культур у підприємствах у 8 районах;

зменшення валового збору картоплі у підприємствах у 5 районах;

зменшення валового збору овочів у підприємствах у 1 районі;

у сфері інвестиційної та зовнішньоекономічної співпраці:

обсяг капітальних інвестицій (крім інвестицій з державного бюджету) у розрахунку на одну особу наростаючим підсумком з початку року у 17 районах та 4 містах менший, ніж середній по області;

обсяг експорту товарів у розрахунку на одну особу населення у 19 районах та 2 містах менший, ніж середній по області;

у фінансовій сфері:

темпи зростання доходів місцевих бюджетів (без трансфертів) у 10 районах та 1 місті менші, ніж середній по області;

обсяги доходів місцевих бюджетів (без трансфертів) у розрахунку на одну особу населення у 22 районах та 4 містах менші, ніж середній по області;

у 21 районі та усіх містах зафіксовано зростання податкового боргу;

у сфері населення та ринку праці:

зменшення населення у 22 районах та усіх містах;

зростання заборгованості із виплати заробітної плати у 1 місті;

середньомісячна заробітна плата штатного працівника менша, ніж середня по області у 18 районах та 2 містах;

зменшення заробітної плати штатних працівників у 2 районах;

зростання темпу зареєстрованих безробітних у 12 районах та 3 містах;

співвідношення чисельності безробітних громадян до кількості вакансій вище, ніж середнє по області у 15 районах;

показник ефективності діяльності робочих груп з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення нижчий, ніж середній по області у 3 районах та 2 містах;

зростання заборгованості населення з оплати житлово-комунальних послуг у 19 районах та усіх містах;

у житлово-комунальній сфері:

зменшення темпу обсягу прийнятого в експлуатацію житла до відповідного періоду попереднього року у 2 районах та 2 містах;

обсяг прийнятого в експлуатацію житла у розрахунку на 10 тис. осіб населення менший, ніж середній по області у 15 районах та 4 містах.

Пропозиції

Доручити головам райдержадміністрацій, рекомендувати міським головам міст обласного значення розглянути результати проведеної оцінки та вжити заходів, спрямованих на покращення показників на відповідних напрямах роботи.