Аналітична довідка про результати оцінки результативності діяльності районних державних адміністрацій та виконкомів рад міст обласного значення за січень-червень 2019 року

Вступ

Оцінка результативності діяльності районних державних адміністрацій та виконкомів рад міст обласного значення Житомирської області за січень-червень 2019 року здійснена відповідно до доручення голови облдержадміністрації від 24.02.2016 №0931/42/2-16 «Щодо проведення моніторингу та оцінки результативності діяльності районних державних адміністрацій та виконкомів рад міст обласного значення» (далі – Доручення).

Оцінка проведена за 23 показниками, визначеними у додатку 1 до Доручення, що характеризують ситуацію у соціально-економічному розвитку районів та міст обласного значення (далі – міста) за 5 напрямами (економічна ефективність, інвестиційний розвиток та зовнішньоекономічна співпраця, фінансова самодостатність, ефективність ринку праці, розвиток інфраструктури).

За результатами оцінки за січень-червень 2019 року визначено 3 групи районів та міст:

І група – райони і міста обласного значення, які посіли 1-5 місця;

ІІ група – райони та міста обласного значення, що посіли з 6 по 23 місце;

ІІІ група – райони, що посіли п’ять останніх місць (24-28).

Аналітична довідка містить три розділи: «Результати моніторингу та оцінки за напрямами», «Результати моніторингу та оцінки по групах», «Висновки і пропозиції».

Довідково: окремо для міст обласного значення та Житомирського району використовувався показник «Частка оснащення багатоквартирних будинків побудинковими приладами обліку теплової енергії, відсотків до загальної кількості багатоквартирних будинків, які підлягають оснащенню», який не враховано при визначенні загального місця.

І. Результати моніторингу та оцінки за напрямами

Напрям «Економічна ефективність» включає 6 показників, які характеризують стан розвитку основних галузей реального сектору економіки (промисловість, сільське господарство).

Обсяг реалізованої промислової продукції у розрахунку на одну особу за січень-червень 2019 року в цілому по області склав 18871,8 гривень. У 15 районах та у місті Новоград-Волинському цей показник менший, ніж середній по області, у тому числі найменший у Народицькому (1620,5 грн), Олевському (2393,9 грн), Бердичівському (2428,8 грн), Лугинському (2521,7 грн), та Овруцькому (3669,7 грн) районах. Вищий, ніж середній по області цей показник зафіксований у 5 районах та 4 містах, у тому числі найвищий у Малинському (27765,1 грн), Хорошівському (25810,4 грн) районах та у містах Малині (43871,5 грн), Житомирі (35402,8 грн) і Коростені (34587,7 грн).

Обсяг реалізації на забій худоби та птиці в живій вазі в сільгосппідприємствах в цілому по області за січень-червень 2019 року до січня-червня 2018 року збільшився на 32,6%. Зростання обсягу зафіксовано у сільгосппідприємствах 14 районів, яке варіювало від 19,7% у Любарському до у 6,9 раза у Коростишівському, зменшення – у сільгосппідприємствах 6 районів, а саме: у Ружинському на 4,4%, Овруцькому на 5,5%, Попільнянському на 6,1%, Хорошівському на 9,6%, Черняхівському на 13,3%, Новоград-Волинському на 19,1%.

По Малинському, Олевському, Романівському районах дані не оприлюднені з метою забезпечення виконання вимог Закону України «Про державну статистику» щодо конфіденційної інформації (далі – інформація конфіденційна).

Станом на 01.07.2019 у порівнянні з 01.07.2018:

зменшення поголів’я великої рогатої худоби в підприємствах в цілому по області склало 0,3%. Зростання поголів’я великої рогатої худоби в сільгосппідприємствах зафіксовано у 10 районах, яке варіювало від 2,1% у Новоград-Волинському районі до 10,0% у Чуднівському. Зменшення відбулося у 12 районах, яке варіювало від 0,9% у Любарському районі до 33,8% у Олевському.

По Малинському району інформація конфіденційна.

зменшення поголів’я корів в підприємствах склало в цілому по області 2,6%. Зростання поголів’я зафіксовано у 8 районах, яке коливалося від 0,2% у Попільнянському районі до 17,5% у Ємільчинському, зменшення – у 14 районах, яке коливалося від 2,3% у Любарському районі до 32,2% у Лугинському.

По Малинському районі інформація конфіденційна.

зростання поголів’я свиней в підприємствах склало в цілому по області 10,1%. Зростання поголів’я відбулося у Черняхівському районі (в 3 рази) та Любарському (у 2,4 раза).

У Ємільчинському, Коростишівському, Лугинському, Малинському, Народицькому, Пулинському, Радомишльському, Романівському та Чуднівському районах поголів’я свиней в підприємствах відсутнє.

По Андрушівському, Баранівському, Бердичівському, Брусилівському, Житомирському, Коростенському, Новоград-Волинському, Овруцькому, Олевському та Хорошівському районах інформація конфіденційна.

виробництво молока в підприємствах за січень-червень 2019 року до січня-червня 2018 року в цілому по області збільшилося на 0,1%. Збільшення виробництва молока зафіксовано у 9 районах, яке варіювало від 1,4% у Андрушівському районі до у 1,3 раза у Народицькому. Зменшення виробництва молока відбулося у 13 районах, яке коливалося від 0,9% у Баранівському районі до 24,2% у Романівському.

По Малинському районі інформація конфіденційна.

Напрям «Інвестиційний розвиток та зовнішньоекономічна співпраця» включає 4 показники, які характеризують ситуацію із залученням у розвиток районів і міст обласного значення інвестиційних ресурсів та стан зовнішньої торгівлі товарами (експорт).

У січні-червні 2019 року обсяг капітальних інвестицій (крім інвестицій з державного бюджету) у розрахунку на одну особу населення наростаючим підсумком з початку року в цілому по області склав 2102,7 грн, у тому числі найбільший – у Малинському (5934,5 грн), Попільнянському (5891,2 грн), Житомирському (4447,4 грн) районах та місті Житомирі (3444,4 грн), найменший – у Лугинському (143,4 грн), Ємільчинському (547,9 грн), Баранівському (675,3 грн), Коростишівському (768,7 грн) районах.

За станом на 01.07.2019 зростання обсягу прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу) до обсягу на початок 2019 року в цілому по області склало 4,4%, у тому числі у 11 районах та 5 містах, яке варіювало від 0,1% Баранівському районі до 42,6% у Хорошівському районі. Зменшення обсягу зафіксовано у 5 районах, яке варіювало від 0,1% у Житомирському районі до 30,1% у Черняхівському.

У Ружинському районі відсутній обсяг прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу).

По Брусилівському, Ємільчинському, Лугинському, Любарському, Народицькому та Попільнянському районах інформація конфіденційна.

Обсяг прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу) у розрахунку на одиницю населення наростаючим підсумком з початку інвестування за станом на 01.07.2019 в цілому по області склав 199,3 дол. США, у тому числі найбільший – у Новоград-Волинському (1168,2 дол. США), Радомишльському (362,3 дол. США), Романівському (259,8 дол. США) районах та у містах Житомирі (383,5 дол. США) і Малині (300,1 дол. США), найменший – у Коростишівському (18,4 дол. США), Чуднівському (18,8 дол. США), Андрушівському (23,0 дол. США), Олевському (30,2 дол. США) районах та місті Коростені (9,8 дол. США).

У Ружинському районі відсутній обсяг прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу).

По Брусилівському, Ємільчинському, Лугинському, Любарському, Народицькому та Попільнянському районах інформація конфіденційна.

В цілому по області за січень-червень 2019 року обсяг експорту товарів у розрахунку на одиницю населення становив 299,2 доларів США, у тому числі найбільший – у Житомирському (1061,8 дол. США), Попільнянському (891,7 дол. США), Черняхівському (430,2 дол. США) районах та в містах Малині (656,3 дол. США) і Житомирі (371,4 дол. США), найменший – у Радомишльському (42,9 дол. США), Бердичівському (49,1 дол. США), Народицькому (60,0 дол. США), Пулинському (62,7 дол. США), Баранівському (64,5 дол. США) та Лугинському (92,7 дол. США) районах.

Напрям «Фінансова самодостатність» включає 3 показники, які характеризують динаміку росту доходів місцевих бюджетів та стан погашення податкового боргу.

У січні-червні 2019 року зростання доходів місцевих бюджетів (без трансфертів) в цілому по області у порівнянні з січнем-червнем 2018 року склало 17,6%, яке зафіксоване в усіх районах та містах і варіювало від 6,2% у Андрушівському до у 1,4 раза у Хорошівському районі.

Доходи місцевих бюджетів (без трансфертів) у розрахунку на одну особу населення в цілому по області за січень-червень 2019 року склали 2,712 тис. гривень. У 22 районах та 4 містах цей показник менший, ніж середній по області, у тому числі найменший – у Пулинському (1,078 тис. грн), Баранівському (1,239 тис. грн), Ємільчинському (1,392 тис. грн), Бердичівському (1,405 тис. грн) та Олевському (1,458 тис. грн) районах, вищий – у Коростенському районі (3,386 тис. грн) та місті Житомирі (3,349 тис. гривень).

Зростання податкового боргу за грошовими зобов’язаннями платників податків без урахування податкового боргу платників податків, які перебувають у процедурах банкрутства або щодо яких судом прийнято рішення (постанову) про зупинення провадження у справі (далі – податковий борг) загалом по області у січні-червні 2019 року проти січня-червня 2018 року склало 14,8%, у тому числі у 17 районах та 5 містах і варіювало від 0,3% у місті Житомирі до у 2,4 раза у Брусилівському районі. Зменшення податкового боргу зафіксовано у 6 районах, яке варіювало від 2,1% у Андрушівському районі до 35,8% у Любарському.

Напрям «Ефективність ринку праці» включає 8 показників, які характеризують ситуацію щодо безробіття та зайнятості населення, динаміку росту середньомісячної заробітної плати штатних працівників та стан погашення заборгованості з її виплати, зростання (зменшення) населення та ефективність діяльності робочих груп з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення.

У січні-червні 2019 року зменшення населення до початку року в цілому по області склало 0,50%, яке зафіксоване у 22 районах та усіх містах, у тому числі найбільше – у Малинському (1,05%), Ружинському (1,00%), Ємільчинському (0,92%), Брусилівському (0,90%), Бердичівському (0,88%) та Пулинському (0,83%) районах. У Житомирському районі зафіксовано зростання населення на 0,07%.

В цілому по області станом на 01.07.2019 заборгованість із виплати заробітної плати до початку року зменшилась на 18,4%, у тому числі у містах Житомирі і Коростені на 49,8% і на 17,7% відповідно. У місті Новограді-Волинському зафіксовано зростання заборгованості у 2,5 раза.

По всіх районах та решті міст заборгованість відсутня.

У ІI кварталі 2019 року середньомісячна заробітна плата штатного працівника в цілому по області склала 8526 гривень. У 17 районах та 2 містах цей показник менший, ніж середній по області, у тому числі найменший – у Романівському (6750 грн), Пулинському (6812 грн), Народицькому (6892 грн), Лугинському (7031 грн) та Ємільчинському (7041 грн) районах, вищий, ніж середній по області – у решті районів та міст, у тому числі найбільший у Коростенському (9821 грн), Бердичівському (9481 грн), Малинському (9464 грн), Радомишльському(9199 грн) районах та у місті Малині (9626 грн).

У IІ кварталі 2019 року зростання заробітної плати штатних працівників до ІI кварталу 2018 року в цілому по області склало 15,5 %, яке зафіксовано в усіх районах і містах та коливалося від 2,0% у Народицькому районі до 32,6% у Овруцькому.

Темп зростання зареєстрованих безробітних у січні-червні 2019 року до січня-червня 2018 року загалом по області склав 100,6%, який зафіксований у 16 районах та місті Коростені і варіював від 100,7% у Коростишівському районі до 129,3% у Народицькому. Одночасно темп зниження зареєстрованих безробітних зафіксовано у 7 районах та 4 містах, який варіював від 88,6% у місті Новограді-Волинському до 99,3% місті Малині.

У січні-червні 2019 року співвідношення чисельності безробітних громадян до кількості вакансій загалом по області становило 4 особи. Вищий, ніж середній по області, цей показник зафіксований у 21 районі, у тому числі найбільший – у Лугинському (96 осіб), Ємільчинському (90 осіб), Брусилівському (64 особи) та Народицькому (22 особи), нижчий, ніж середній по області – у місті Малині (3 особи), у Новоград-Волинському районі, містах Бердичеві і Коростені (по 2 особи), містах Житомирі і  Новоград-Волинському (по 1 особі).

Показник «Ефективність діяльності робочих груп з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення (кількість виявлених працівників без належного оформлення трудових відносин за результатами обстежень у співвідношенні до кількості суб’єктів господарювання – платників ЄСВ та з урахуванням кількості осіб, працю яких легалізовано)» загалом по області станом на 01.07.2019 склав 6,9 особи. У 20 районах та 3 містах цей показник вищий, ніж середній по області, у тому числі найбільший – у Романівському (15,9 особи), Попільнянському (15,5 особи), Новоград-Волинському (15,0 осіб) та Коростенському (14,0 осіб) районах, нижчий, ніж середній по області – у Житомирському (6,0 осіб), Любарському (5,7 особи), Ружинському (4,8 особи) районах, містах Житомирі (2,1 особи) і Бердичеві (3,4 особи).

Темп зменшення заборгованості населення з оплати житлово-комунальних послуг у січні-червні 2019 року до січня-червня 2018 року загалом по області склав 81,2%, який зафіксований у 15 районах та 5 містах і варіював від 35,5% у Ружинському районі до 94,3% у місті Коростені. Одночасно темп зростання заборгованості населення з оплати житлово-комунальних послуг зафіксовано у 8 районах, який варіював від 104,0% у Ємільчинському районі до 180,4% у Новоград-Волинському.

Напрям «Розвиток інфраструктури» включає 2 показники, які характеризують темпи зростання (зменшення) обсягів прийнятого в експлуатацію житла.

Обсяг прийнятого в експлуатацію житла за січень-червень 2019 року порівняно з січнем-червнем  2018 року збільшився загалом по області в 2,3 раза. У 17 районах та усіх містах зафіксовано його зростання, у тому числі найбільше – у Баранівському (у 13,4 раза), Пулинському (у 8,5 раза), Бердичівському (у 7,8 раза), Брусилівському (у 10,5 раза) районах та місті Бердичеві (у 12,5 раза). У Олевському районі зафіксовано його зменшення на 40,0%, а у Ружинському – на 52,0%.

У Коростенському, Лугинському та Народицькому районах житло в експлуатацію не вводилося.

Обсяг прийнятого в експлуатацію житла у розрахунку на 10 тис. осіб населення за січень-червень 2019 року в цілому по області становив 774,3 кв. м. У 17 районах та 3 містах цей показник менший, ніж середній по області, у тому числі найменший у Ружинському (166,6 кв. м), Романівському (203,3 кв. м), Андрушівському (214,4 кв. м), Чуднівському (252,4 кв. м) та Малинському (285,1 кв. м) районах, більший, ніж середній по області – у 4 районах і 2 містах, у тому числі найбільший у Житомирському (3842,0 кв. м), Коростишівському (1266,2 кв. м), Бердичівському (1243,8 кв. м), Пулинському (692,6 кв. м) районах та місті Новоград-Волинському (977,7 кв. м. ).

II. Результати моніторингу та оцінки по групах

І група

З 1 по 5 місце посіли: місто Малин (1), Житомирський район (2), місто Житомир (3), Попільнянський (4) та Хорошівський (5) райони.

Перше місце міста Малина забезпечено тим, що за 6 показниками місто зайняло з 1 по 5 місця, за 3 показниками – з 6 по 9. Місто увійшло до п’ятірки лідерів за напрямами «Економічна ефективність» (1 місце), «Ефективність ринку праці» (1).

Друге місце Житомирського району забезпечено тим, що за 7 показниками район зайняв з 1 по 5 місця, за 5 показниками – з 6 по 9. Район увійшов до п’ятірки лідерів за напрямами «Розвиток інфраструктури» (1 місце), «Інвестиційний розвиток та зовнішньоекономічна співпраця» (2).

Третє місце міста Житомира забезпечено тим, що за 6 показниками місто зайняло з 1 по 5 місця, за 5 показниками – з 6 по 9. Місто увійшло до п’ятірки лідерів за напрямами «Фінансова самодостатність» (1 місце), «Економічна ефективність» (2), та «Інвестиційний розвиток та зовнішньоекономічна співпраця» (5).

Проте за напрямом «Розвиток інфраструктури» місто посіло 20 місце, що обумовлено незначним у порівнянні з іншими районами і містами темпом зростання обсягу прийнятого в експлуатацію житла (167,5%, 20 місце).

Четверте місце Попільнянського району забезпечено тим, що за 7 показниками район зайняв з 1 по 5 місця, за 4 показниками – з 6 по 9. Район увійшов до п’ятірки лідерів за напрямом «Інвестиційний розвиток та зовнішньоекономічна співпраця» (1 місце), «Ефективність ринку праці» (3).

Проте за напрямом «Розвиток інфраструктури» район посів 22 місце, що обумовлено незначним темпом зростання обсягу прийнятого в експлуатацію житла (132,4%, 23 місце).

П’яте місце Хорошівського району забезпечено тим, що за 3 показниками район зайняв з 1 по 5 місця, за 9 показниками – з 6 по 9. Район увійшов до п’ятірки лідерів за напрямами «Фінансова самодостатність» (3 місце) та «Ефективність ринку праці» (5).

ІІ група

З 6 по 23 місце посіли: Бердичівський район, місто Бердичів, Новоград-Волинський район, Коростенський район, місто Коростень, Коростишівський, Любарський, Баранівський, Малинський, Радомишльський і Черняхівський райони, місто Новоград-Волинський, Андрушівський, Брусилівський, Овруцький, Народицький, Пулинський і Чуднівський райони.

Слід зазначити, що за окремими напрямами вищезазначені райони та міста посіли з 1 по 5 місця, а саме:

за напрямом «Економічна ефективність» місто Коростень – 3, Бердичівський – 4, Народицький – 5;

за напрямом «Інвестиційний розвиток та зовнішньоекономічна співпраця» Новоград-Волинський район – 3, Малинський – 4;

за напрямом «Фінансова самодостатність» Коростенський район – 2, Малинський – 4, Народицький – 5;

за напрямом «Ефективність ринку праці» Коростенський район – 2, Овруцький – 4;

за напрямом «Розвиток інфраструктури» Баранівський район – 2, місто Бердичів – 3, Брусилівський – 4, Бердичівський район – 5.

ІІІ група

З 24 по 28 місце зайняли: Романівський (24), Лугинський (25), Ємільчинський (26), Олевський (27) та Ружинський (28) райони.

24 місце Романівського району обумовлене тим, що за 10 показниками район посів з 20 по 28 місця. Найгірша ситуація в районі склалася за напрямами «Економічна ефективність» (26 місце) та «Фінансова самодостатність» (24).

26 місце району за напрямом «Економічна ефективність» обумовлене темпом зменшення виробництва молока у сільгосппідприємствах (23 місце), відсутністю поголів’я свиней у сільгосппідприємствах (19-23 місце), темпом зменшення обсягів реалізації на забій худоби та птиці в живій вазі у сільгосппідприємствах (22 місце).

За напрямом «Фінансова самодостатність» район посів 24 місце у зв’язку з низьким обсягом доходів місцевих бюджетів (без трансфертів) у розрахунку на одну особу населення (22 місце) та темпом зменшення доходів місцевих бюджетів (без трансфертів) (20-21 місце).

25 місце Лугинського району обумовлене тим, що за 13 показниками район посів з 20 по 28 місця. Найгірша ситуація в районі склалася за напрямами «Ефективність ринку праці» (27 місце), «Економічна ефективність» (27) та «Розвиток інфраструктури» (28 місце).

27 місце району за напрямом «Економічна ефективність» обумовлене невеликим обсягом реалізованої промислової продукції у розрахунку на одну особу (24 місце), темпами зменшення поголів’я великої рогатої худоби у сільгосппідприємствах (22 місце) та поголів’я корів у сільгосппідприємствах (22 місце).

За напрямом «Ефективність ринку праці» 27 місце району обумовлене найгіршим співвідношенням чисельності безробітних громадян до кількості вакансій (28 місце), темпом зростання заборгованості населення з оплати житлово-комунальних послуг (25 місце).

28 місце району за напрямом «Розвиток інфраструктури» обумовлено найменшим у порівнянні з іншими районами і містами обсягом прийнятого в експлуатацію житла у розрахунку на 10 тис. осіб населення (28 місце) та відсутністю прийнятого в експлуатацію житла (26-28 місце).

26 місце Ємільчинського району обумовлене тим, що за 11 показниками район посів з 20 по 28 місця. Найгірша ситуація в районі склалася за напрямами «Ефективність ринку праці» (28 місце), «Інвестиційний розвиток та зовнішньоекономічна співпраця» (26 місце) та «Економічна ефективність» (21).

28 місце району за напрямом «Ефективність ринку праці» обумовлене низьким темпом зростання у порівнянні з іншими районами та містами заробітної плати штатних працівників (27 місце), зменшенням населення (26 місце), низьким розміром середньомісячної заробітної плати штатного працівника (24 місце).

26 місце району за напрямом «Інвестиційний розвиток та зовнішньоекономічна співпраця» обумовлене незначним обсягом капітальних інвестицій (крім інвестицій з державного бюджету) у розрахунку на одну особу (27 місце) та темпом зменшення обсягу прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу) (25 місце).

21 місце району за напрямом «Економічна ефективність» обумовлене темпами зменшення виробництва молока у сільгосппідприємствах (20 місце).

27 місце Олевського району обумовлене тим, що за 12 показниками район посів з 20 по 28 місця. Найгірша ситуація в районі склалася за напрямами «Інвестиційний розвиток та зовнішньоекономічна співпраця» (27), «Економічна ефективність» (25) та «Розвиток інфраструктури» (24 місце).

27 місце району за напрямом «Інвестиційний розвиток та зовнішньоекономічна співпраця» обумовлене незначними: обсягом капітальних інвестицій (крім інвестицій з державного бюджету) у розрахунку на одну особу (26 місце) та обсягом експорту товарів у розрахунку на одну особу населення (20 місце).

25 місце за напрямом «Економічна ефективність» район посів у зв’язку з відносно невеликим обсягом реалізованої промислової продукції у розрахунку на одну особу (26 місце), темпами зменшення поголів’я великої рогатої худоби у сільгосппідприємствах (23 місце) та поголів’я корів у сільгосппідприємствах (20 місце).

24 місце району за напрямом «Розвиток інфраструктури» обумовлено та темпом зменшення обсягу прийнятого в експлуатацію житла (24 місце).

28 місце Ружинського району обумовлене тим, що за 9 показниками район посів з 20 по 28 місця. Найгірша ситуація в районі склалася за напрямами «Розвиток інфраструктури» (25-26 місця), «Інвестиційний розвиток та зовнішньоекономічна співпраця» (24), «Економічна ефективність» (22) та «Ефективність ринку праці» (22).

25-26 місця району за напрямом «Розвиток інфраструктури» обумовлене одним з найменших у порівнянні з іншими районами і містами обсягом прийнятого в експлуатацію житла у розрахунку на 10 тис. осіб населення (27 місце), темпом зменшення обсягу прийнятого в експлуатацію житла
(25 місце).

24 місце району за напрямом «Інвестиційний розвиток та зовнішньоекономічна співпраця» обумовлене відсутністю прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу) (28 місце).

22 місце району за напрямом «Ефективність ринку праці» обумовлене зменшенням населення (27 місце) та відносно незначним розміром середньомісячної заробітної плати штатного працівника (21 місце)

IIІ. Висновки і пропозиції

Висновки

У січні-червні 2019 року проблеми розвитку районів і міст обласного значення були такими:

у сфері економічного розвитку:

обсяг реалізованої промислової продукції у розрахунку на одну особу у 15 районах та 1 місті менший, ніж середній по області;

зменшення обсягів реалізації на забій худоби та птиці в живій вазі в підприємствах у 6 районах;

зменшення поголів’я великої рогатої худоби в підприємствах у 12 районах;

зменшення поголів’я корів в підприємствах у 14 районах;

зменшення поголів’я свиней в підприємствах у 2 районах;

зменшення виробництва молока в підприємствах у 13 районах;

у сфері інвестиційної та зовнішньоекономічної співпраці:

обсяг капітальних інвестицій (крім інвестицій з державного бюджету) у розрахунку на одну особу наростаючим підсумком з початку року у 18 районах та 4 містах менший, ніж середній по області;

зменшення обсягу прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу) у 5 районах;

обсяг прямих інвестицій (акціонерного капіталу) у розрахунку на одну особу наростаючим підсумком з початку року у 13 районах та 3 містах менший, ніж середній по області;

обсяг експорту товарів у розрахунку на одну особу населення у 20 районах та 2 містах менший, ніж середній по області;

у фінансовій сфері:

темпи зростання доходів місцевих бюджетів (без трансфертів) у 11 районах менші, ніж середній по області;

обсяги доходів місцевих бюджетів (без трансфертів) у розрахунку на одну особу населення у 22 районах та 4 містах менші, ніж середній по області;

у 17 районах та 5 містах зафіксовано зростання податкового боргу за грошовими зобов’язаннями платників податків без урахування податкового боргу платників податків, які перебувають у процедурах банкрутства або щодо яких судом прийнято рішення (постанову) про зупинення провадження у справі;

у сфері населення та ринку праці:

зменшення населення у 22 районах та усіх містах;

зростання заборгованості із виплати заробітної плати у 1 місті;

у 17 районах та 2 містах середньомісячна заробітна плата штатного працівника менша, ніж середня по області;

зростання у 16 районах та 1 місті темпу зареєстрованих безробітних;

співвідношення чисельності безробітних громадян до кількості вакансій вище, ніж середнє по області у 21 районі;

показник ефективності діяльності робочих груп з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення нижчий, ніж середній по області у 3 районах та 2 містах;

зростання заборгованості населення з оплати житлово-комунальних послуг в 8 районах;

у житлово-комунальній сфері:

зменшення темпу обсягу прийнятого в експлуатацію житла до відповідного періоду попереднього року у 2 районах;

обсяг прийнятого в експлуатацію житла у розрахунку на 10 тис. осіб населення менший, ніж середній по області у 17 районах та 3 містах.

Пропозиції

З метою покращення ситуації у відповідних сферах доручити головам райдержадміністрацій, рекомендувати міським головам міст обласного значення розглянути результати оцінки проведеної по 5 напрямах за січень-червень 2019 року та вжити заходів щодо поліпшення ситуації на окремих напрямах роботи.