Аналітична довідка про результати оцінки результативності діяльності районних державних адміністрацій та виконкомів рад міст обласного значення за січень-вересень 2019 року

Вступ

Оцінка результативності діяльності районних державних адміністрацій та виконкомів рад міст обласного значення Житомирської області за січень-вересень 2019 року здійснена відповідно до доручення голови облдержадміністрації від 24.02.2016 №0931/42/2-16 «Щодо проведення моніторингу та оцінки результативності діяльності районних державних адміністрацій та виконкомів рад міст обласного значення» (далі – Доручення).

Оцінка проведена за 26 показниками, визначеними у додатку 1 до Доручення, що характеризують ситуацію у соціально-економічному розвитку районів та міст обласного значення (далі – міста) за 5 напрямами (економічна ефективність, інвестиційний розвиток та зовнішньоекономічна співпраця, фінансова самодостатність, ефективність ринку праці, розвиток інфраструктури).

За результатами оцінки за січень-вересень 2019 року визначено 3 групи районів та міст:

І група – райони і міста, які посіли 1-5 місця;

ІІ група – райони та міста, що посіли з 6 по 23 місце;

ІІІ група – райони, що посіли п’ять останніх місць (24-28).

Аналітична довідка містить три розділи: «Результати моніторингу та оцінки за напрямами», «Результати моніторингу та оцінки по групах», «Висновки і пропозиції».

Довідково: окремо для міст та Житомирського району використовувався показник «Частка оснащення багатоквартирних будинків побудинковими приладами обліку теплової енергії, відсотків до загальної кількості багатоквартирних будинків, які підлягають оснащенню», який не враховано при визначенні загального місця.

І. Результати моніторингу та оцінки за напрямами

Напрям «Економічна ефективність» включає 9 показників, які характеризують стан розвитку основних галузей реального сектору економіки (промисловість, сільське господарство).

Обсяг реалізованої промислової продукції у розрахунку на одну особу за січень-вересень 2019 року в цілому по області склав 28004,0 гривень. У 14 районах та у місті Новограді-Волинському цей показник менший ніж середній по області, у тому числі найменший – у Народицькому (2426,3 грн), Олевському (3665,0 грн), Лугинському (3721,2 грн), Бердичівському (4391,3 грн) та Овруцькому (5278,6 грн) районах. Вищий ніж середній по області цей показник зафіксований у 5 районах та 4 містах, у тому числі найвищий у Малинському (44884,0 грн), Радомишльському (39136,8 грн) районах та у містах Малині (61103,4 грн), Коростені (51175,6 грн) і Житомирі (51090,3 грн).

Обсяг реалізації на забій худоби та птиці в живій вазі в підприємствах в цілому по області за січень-вересень 2019 року до січня-вересня 2018 року збільшився на 33,8%. Зростання обсягу зафіксовано у 17 районах, яке варіювало від 4,8% у Андрушівському до у 8,3 раза у Коростишівському, зменшення – у 5 районах, а саме: в Овруцькому на 2,4%, Ружинському на 3,3%, Черняхівському на 4,2%, Лугинському на 22,7% та Романівському на 41,9%.

По Малинському району дані не оприлюднені з метою забезпечення виконання вимог Закону України «Про державну статистику» щодо конфіденційної інформації (далі – інформація конфіденційна).

Станом на 01.10.2019 у порівнянні з 01.10.2018:

зменшення поголів’я великої рогатої худоби в підприємствах в цілому по області склало 3,6%. Зростання поголів’я великої рогатої худоби зафіксовано у 7 районах, яке варіювало від 4,3% у Коростишівському до 10,0% у Брусилівському. Зменшення відбулося у 14 районах, яке варіювало від 2,1% у Романівському до 53,3% у Андрушівському.

По Малинському, Хорошівському районах інформація конфіденційна.

зменшення поголів’я корів у підприємствах склало в цілому по області 6,5%. Зростання поголів’я зафіксовано у 8 районах, яке коливалося від 0,4% у Овруцькому до 34,9% Народицькому, зменшення – у 13 районах, яке коливалося від 1,2% у Чуднівському до 59,6% у Андрушівському.

По Малинському, Хорошівському районах інформація конфіденційна.

зростання поголів’я свиней у підприємствах склало в цілому по області 10,1%. Зростання поголів’я відбулося у Любарському районі (в 4,1 раза).

У Ємільчинському, Коростишівському, Лугинському, Малинському, Народицькому, Новоград-Волинському, Радомишльському, Романівському та Чуднівському районах поголів’я свиней відсутнє.

По Андрушівському, Баранівському, Бердичівському, Брусилівському, Житомирському, Коростенському, Овруцькому, Олевському, Пулинському, Хорошівському  та Черняхівському районах інформація конфіденційна.

виробництво молока в підприємствах за січень-вересень 2019 року до січня-вересня 2018 року в цілому по області зменшилося на 0,6%. Збільшення виробництва молока зафіксовано у 8 районах, яке варіювало від 0,2% у Попільнянському до на 24,3% у Бердичівському. Зменшення виробництва молока відбулося у 13 районах, яке коливалося від 2,0% у Радомишльському до 20,6% у Коростишівському.

По Лугинському, Малинському районах інформація конфіденційна.

Валовий збір зернових і зернобобових культур у сільгосппідприємствах, % до відповідної дати попереднього року в цілому по області збільшився на 23,5%, у тому числі у 15 районах, у яких збільшення варіювало від 6,2% у Коростенському до у 2,9 раза у Ружинському. Одночасно у 7 районах зафіксовано його зменшення, яке варіювало від 1,4% у Новоград-Волинському до на 45,6% у Любарському.

Валовий збір картоплі у сільгосппідприємствах, % до відповідної дати попереднього року за станом на 01.10.2019 до 01.10.2018 в цілому по області зменшився на 32,9%, у тому числі у Андрушівському районі на 41,0%, у Овруцькому – на 40,2%. Одночасно зафіксовано його зростання у Радомишльському районі на 4,1%.

У Баранівському, Ємільчинському, Коростенському, Коростишівському, Лугинському, Любарському, Малинському, Народицькому, Олевському, Попільнянському, Пулинському, Романівському, Ружинському та Хорошівському районах валовий збір картоплі у сільгосппідприємствах відсутній.

По Бердичівському, Брусилівському, Житомирському, Новоград-Волинському, Черняхівському та Чуднівському районах інформація конфіденційна.

Валовий збір овочів у сільгосппідприємствах, % до відповідної дати попереднього року за станом на 01.10.2019 до 01.10.2018 в цілому по області збільшився у 1,7 раза, у тому числі у Житомирському районі – у 3,8 раза.

У Баранівському, Бердичівському, Брусилівському, Ємільчинському, Коростенському, Коростишівському, Лугинському, Народицькому, Новоград-Волинському, Овруцькому, Олевському, Попільнянському, Пулинському, Радомишльському, Романівському, Ружинському, Хорошівському та Черняхівському районах валовий збір овочів у сільгосппідприємствах відсутній.

По Андрушівському, Любарському, Малинському та Чуднівському Черняхівському районах інформація конфіденційна.

Напрям «Інвестиційний розвиток та зовнішньоекономічна співпраця» включає 4 показники, які характеризують стан із залучення інвестиційних ресурсів у розвиток районів і міст та зовнішньої торгівлі товарами (експорт).

У січні-вересні 2019 року обсяг капітальних інвестицій (крім інвестицій з державного бюджету) у розрахунку на одну особу населення наростаючим підсумком з початку року в цілому по області склав 3781,7 грн, у тому числі найбільший – у Малинському (17172,4 грн), Попільнянському (9805,4 грн), Житомирському (7098,0 грн) районах та місті Житомирі (5676,6 грн), найменший – у Лугинському (148,0 грн), Олевському (858,6 грн), Коростишівському (1027,0 грн) районах.

За станом на 01.10.2019 зростання обсягу прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу) до обсягу на початок 2019 року в цілому по області склало 4,0%, у тому числі у 15 районах та усіх містах, яке варіювало від 0,3% у Попільнянському районі до 46,7% у Хорошівському. Зменшення обсягу зафіксовано у 5 районах, яке варіювало від 1,3% у Баранівському до 27,8% у Черняхівському.

У Ружинському районі відсутній обсяг прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу).

По Брусилівському, Любарському районах інформація конфіденційна.

Обсяг прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу) у розрахунку на одиницю населення наростаючим підсумком з початку інвестування за станом на 01.10.2019 в цілому по області склав 198,6 дол. США, у тому числі найбільший – у Новоград-Волинському (1120,8 дол. США), Радомишльському (391,7 дол. США), Романівському (249,5 дол. США) районах та у містах Житомирі (382,7 дол. США) і Малині (317,8 дол. США), найменший – у Лугинському (0,1 дол. США), Коростишівському (19,3 дол. США), Чуднівському (19,8 дол. США), Андрушівському (23,5 дол. США), Народицькому (28,4 дол. США) районах та місті Коростені (9,8 дол. США).

У Ружинському районі відсутній обсяг прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу).

По Брусилівському, Любарському районах інформація конфіденційна.

В цілому по області за січень-вересень 2019 року обсяг експорту товарів у розрахунку на одиницю населення становив 438,6 доларів США, у тому числі найбільший – у Житомирському (1493,6 дол. США), Попільнянському (946,9 дол. США), Черняхівському (645,9 дол. США) районах та в містах Малині (929,3 дол. США) і Житомирі (543,2 дол. США), найменший – у Радомишльському (62,6 дол. США), Пулинському (78,5 дол. США), Баранівському (93,8 дол. США), Народицькому (94,0 дол. США), Бердичівському (114,7 дол. США), та Лугинському (127,0 дол. США) районах.

Напрям «Фінансова самодостатність» включає 3 показники, які характеризують динаміку росту доходів місцевих бюджетів та стан погашення податкового боргу.

У січні-вересні 2019 року зростання доходів місцевих бюджетів (без трансфертів) в цілому по області у порівнянні з січнем-вереснем 2018 року склало 19,1%, яке зафіксоване в усіх районах та містах і варіювало від 10,4% у Андрушівському до у 1,5 раза у Олевському районі.

Доходи місцевих бюджетів (без трансфертів) у розрахунку на одну особу населення в цілому по області за січень-вересень 2019 року склали 4,247 тис. гривень. У 22 районах та 4 містах цей показник менший ніж середній по області, у тому числі найменший – у Пулинському (1,712 тис. грн), Баранівському (1,904 тис. грн), Ємільчинському (2,099 тис. грн), Олевському (2,165 тис. грн) та Лугинському (2,216 тис. грн) районах, вищий – у Коростенському районі (5,347 тис. грн) та місті Житомирі (5,357 тис. гривень).

Зростання податкового боргу за грошовими зобов’язаннями платників податків без урахування податкового боргу платників податків, які перебувають у процедурах банкрутства або щодо яких судом прийнято рішення (постанову) про зупинення провадження у справі (далі – податковий борг) загалом по області у січні-вересні 2019 року проти січня-вересня 2018 року склало 34,8%, у тому числі у 22 районах та 4 містах і варіювало від 7,9% у Коростишівському районі до у 2,4 раза у місті Коростені. Зменшення податкового боргу зафіксовано у місті Житомирі – на 5,5% та у Лугинському районі – на 23,7%.

Напрям «Ефективність ринку праці» включає 8 показників, які характеризують ситуацію щодо безробіття та зайнятості населення, динаміку росту середньомісячної заробітної плати штатних працівників та стан погашення заборгованості з її виплати, зростання (зменшення) населення та ефективність діяльності робочих груп з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення.

У січні-вересні 2019 року зменшення населення до початку року в цілому по області склало 0,72%, яке зафіксоване у 22 районах та усіх містах, у тому числі найбільше – у Ружинському (1,56%), Малинському (1,46%), Лугинському (1,36%), Ємільчинському (1,25%), Бердичівському (1,24%), Брусилівському (1,21%), та Коростенському (1,15%) районах. У Житомирському районі зафіксовано зростання населення на 0,29%.

В цілому по області станом на 01.10.2019 заборгованість із виплати заробітної плати у % до початку року зменшилась на 13,8%, у тому числі у містах Житомирі і Коростені на 45,3% і на 22,5% відповідно. У місті Новограді-Волинському зафіксовано зростання заборгованості у 3,2 раза.

По всіх районах та решті міст заборгованість відсутня.

У ІIІ кварталі 2019 року середньомісячна заробітна плата штатного працівника в цілому по області склала 8802 гривень. У 18 районах та 2 містах цей показник менший ніж середній по області, у тому числі найменший – у Романівському (6576 грн), Народицькому (6631 грн), Лугинському (6898 грн), Брусилівському (7012 грн) та Пулинському (7055 грн) районах, вищий ніж середній по області – у решті районів та міст, у тому числі найбільший – у Коростенському (10272 грн), Попільнянський (9933 грн), Малинському (9900 грн), Житомирському (9485 грн) районах та у місті Малині (9694 грн).

У IІІ кварталі 2019 року зростання заробітної плати штатних працівників до ІIІ кварталу 2018 року в цілому по області склало 16,5 %, яке зафіксовано в 22 районах та всіх містах і коливалося від 0,6% у Народицькому районі до 32,3% у Попільнянському. У Малинському районі зафіксовано зменшення заробітної плати штатних працівників на 4,5%.

Темп зменшення зареєстрованих безробітних у січні-вересні 2019 року до січня-вересня 2018 року загалом по області склав 96,9%, який зафіксований у 15 районах та 4 містах і варіював від 85,0% у Олевському районі до 99,9% у Андрушівському. Одночасно темп зростання зареєстрованих безробітних зафіксовано у 8 районах та місті Малині, який варіював від 100,7% у Ружинському районі до 113,3% Бердичівському.

У січні-вересні 2019 року співвідношення чисельності безробітних громадян до кількості вакансій загалом по області становило 4 особи. Вищий, ніж середній по області, цей показник зафіксований у 20 районах, у тому числі найбільший – у Лугинському та Любарському (по 47 осіб), Ємільчинському (20 осіб) та Пулинському (17 осіб), нижчий, ніж середній по області – у місті Малині (3 особи), містах Бердичеві і Коростені (по 2 особи), містах Житомирі і  Новоград-Волинському (по 1 особі).

Показник «Ефективність діяльності робочих груп з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення (кількість виявлених працівників без належного оформлення трудових відносин за результатами обстежень у співвідношенні до кількості суб’єктів господарювання – платників ЄСВ та з урахуванням кількості осіб, працю яких легалізовано)» загалом по області станом на 01.10.2019 склав 10,7 особи. У 21 районі та 3 містах цей показник вищий, ніж середній по області, у тому числі найбільший – у Новоград-Волинському (23,7 осіб), Романівському (23,0 особи), Попільнянському (22,8 особи), Чуднівському (22,1 особи) та Коростенському (21,2 особи) районах, нижчий, ніж середній по області – у Житомирському (9,0 осіб), Ружинському (5,9 особи) районах, містах Житомирі (3,1 особи) і Бердичеві (5,6 особи).

Темп зменшення заборгованості населення з оплати житлово-комунальних послуг у січні-вересні 2019 року до січня-вересня 2018 року загалом по області склав 63,7%, який зафіксований у 18 районах та 5 містах і варіював від 1,6% у Баранівському районі до 82,0% у місті Бердичеві. Одночасно темп зростання заборгованості населення з оплати житлово-комунальних послуг зафіксовано у Лугинському (109,0%) та Коростишівському (116,4%) районах.

Напрям «Розвиток інфраструктури» включає 2 показники, які характеризують темпи зростання (зменшення) обсягів прийнятого в експлуатацію житла.

Обсяг прийнятого в експлуатацію житла за січень-вересень 2019 року порівняно з січнем-вереснем  2018 року збільшився загалом по області в 1,8 раза. У 18 районах та усіх містах зафіксовано його зростання, у тому числі найбільше – у Пулинському (у 10,5 раза), Бердичівському (у 8,6 раза), Ємільчинському (у 8,2 раза), Новоград-Волинському (у 7,1 раза) районах та місті Бердичеві (у 10,8 раза). В Олевському районі зафіксовано його зменшення на 16,6%, у Ружинському – на 57,4%.

У Лугинському та Народицькому районах житло в експлуатацію не вводилося.

Обсяг прийнятого в експлуатацію житла у розрахунку на 10 тис. осіб населення за січень-вересень 2019 року в цілому по області становив 1121,4 кв. м. У 16 районах та 3 містах цей показник менший, ніж середній по області, у тому числі найменший у Ружинському (166,6 кв. м), Андрушівському (299,9 кв. м), Романівському (362,0 кв. м), Чуднівському (374,6 кв. м) та Малинському (402,9 кв. м) районах, більший, ніж середній по області – у 5 районах і 2 містах, у тому числі найбільший у Житомирському (6016,3 кв. м), Бердичівському (1773,0 кв. м), Коростишівському (1520,0 кв. м), Пулинському (1504,2 кв. м) районах та місті Новограді-Волинському (1691,6 кв. м. ).

Результати моніторингу та оцінки по групах

І група

З 1 по 5 місце посіли: місто Малин (1), місто Житомир (2), Житомирський район (3), місто Бердичів (4) та місто Коростень (5).

Перше місце міста Малина забезпечено тим, що за 4 показниками місто зайняло з 1 по 5 місце, за 5 показниками – з 6 по 9. Місто увійшло до п’ятірки лідерів за напрямами «Економічна ефективність» (1 місце), «Ефективність ринку праці» (4), «Інвестиційний розвиток та зовнішньоекономічна співпраця» (5).

Друге місце міста Житомира забезпечено тим, що за 8 показниками місто зайняло з 1 по 5 місце, за 5 показниками – з 6 по 9. Місто увійшло до п’ятірки лідерів за напрямами «Фінансова самодостатність» (1 місце), «Економічна ефективність» (3).

Проте за напрямом «Розвиток інфраструктури» місто посіло 22 місце, що обумовлено незначним у порівнянні з іншими районами і містами темпом зростання обсягу прийнятого в експлуатацію житла (135,0%, 22 місце).

Третє місце Житомирського району забезпечено тим, що за 11 показниками район зайняв з 1 по 5 місце, за 3 показниками – з 6 по 9. Район увійшов до п’ятірки лідерів за напрямами «Інвестиційний розвиток та зовнішньоекономічна співпраця» (1 місце), «Розвиток інфраструктури» (2), «Ефективність ринку праці» (3), «Економічна ефективність» (5).

Четверте місце міста Бердичева забезпечено тим, що за 2 показниками район зайняв з 1 по 5 місце, за 5 показниками – з 6 по 9. Район увійшов до п’ятірки лідерів за напрямом «Розвиток інфраструктури»
(3 місце), «Економічна ефективність» (3).

П’яте місце міста Коростеня забезпечено тим, що за 6 показниками район зайняв з 1 по 5 місце, за 3 показниками – з 6 по 9. Район увійшов до п’ятірки лідерів за напрямами «Економічна ефективність» (2 місце) та «Ефективність ринку праці» (5).

ІІ група

З 6 по 23 місце посіли: Новоград-Волинський, Попільнянський, Хорошівський, Коростенський, Бердичівський, Малинський, Радомишльський райони, місто Новоград-Волинський, Любарський, Черняхівський, Пулинський, Олевський, Коростишівський, Баранівський, Ємільчинський, Брусилівський, Овруцький райони.

За окремими напрямами вищезазначені райони та міста посіли з 1 по 5 місця, а саме:

за напрямом «Інвестиційний розвиток та зовнішньоекономічна співпраця» Малинський район – 2, Новоград-Волинський – 3, Попільнянський – 4;

за напрямом «Фінансова самодостатність» Коростенський район – 2, місто Новоград-Волинський – 3, Олевський – 4, Малинський – 5;

за напрямом «Ефективність ринку праці» Попільнянський район – 1, Коростенський – 2;

за напрямом «Розвиток інфраструктури» Пулинський район – 1, Житомирський – 2, Бердичівський – 4, Ємільчинський – 5.

ІІІ група

З 24 по 28 місце зайняли: Романівський (24), Чуднівський (25), Андрушівський (26), Ружинський (27) та Лугинський (28) райони.

24 місце Романівського району обумовлене тим, що за 7 показниками район посів з 20 по 28 місце. Найгірша ситуація в районі склалася за напрямами «Економічна ефективність» (24 місце) та «Фінансова самодостатність» (24).

24 місце району за напрямом «Економічна ефективність» обумовлене темпом зменшення обсягів реалізації на забій худоби та птиці в живій вазі у сільгосппідприємствах (22 місце), відсутністю поголів’я свиней у сільгосппідприємствах (18-23).

За напрямом «Фінансова самодостатність» район посів 24 місце у зв’язку з низьким обсягом доходів місцевих бюджетів (без трансфертів) у розрахунку на одну особу населення (22 місце) та темпом зменшення доходів місцевих бюджетів (без трансфертів) (20).

25 місце Чуднівського району обумовлене тим, що за 6 показниками район посів з 20 по 28 місце. Найгірша ситуація в районі склалася за напрямами «Фінансова самодостатність» (26 місце), «Інвестиційний розвиток та зовнішньоекономічна співпраця» (24) та «Розвиток інфраструктури» (20).

26 місце району за напрямом «Фінансова самодостатність» обумовлене високим темпом зростання податкового боргу (27 місце).

За напрямом «Інвестиційний розвиток та зовнішньоекономічна співпраця» 24 місце району обумовлене незначним обсягом капітальних інвестицій (крім інвестицій з державного бюджету) у розрахунку на одну особу (23 місце), незначним обсягом прямих іноземних інвестицій у розрахунку на одну особу (акціонерного капіталу) (22).

26 місце Андрушівського району обумовлене тим, що за 10 показниками район посів з 20 по 28 місце. Найгірша ситуація в районі склалася за напрямами «Фінансова самодостатність» (25 місце), що обумовлено низьким темпом зростання у порівнянні з іншими районами та містами доходів місцевих бюджетів (28 місце) та високим темпом податкового боргу (20).

27 місце Ружинського району обумовлене тим, що за 9 показниками район посів з 20 по 28 місце. Найгірша ситуація в районі склалася за напрямами «Інвестиційний розвиток та зовнішньоекономічна співпраця» (28 місце) та «Розвиток інфраструктури» (27).

28 місце району за напрямом «Інвестиційний розвиток та зовнішньоекономічна співпраця» відсутністю прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу) (28 місце).

27 місце району за напрямом «Розвиток інфраструктури» обумовлено незначним обсягом прийнятого в експлуатацію житла у розрахунку на 10 тис. осіб населення (27 місце) та темпом зменшення обсягу прийнятого в експлуатацію житла (26).

28 місце Лугинського району обумовлене тим, що за 9 показниками район посів з 20 по 28 місце. Найгірша ситуація в районі склалася за напрямами «Розвиток інфраструктури» (28 місце), «Ефективність ринку праці» (28), «Економічна ефективність» (27), «Інвестиційний розвиток та зовнішньоекономічна співпраця» (22).

28 місце району за напрямом «Розвиток інфраструктури» обумовлене відсутністю обсягу прийнятого в експлуатацію житла (28 місце).

28 місце району за напрямом «Ефективність ринку праці» обумовлене зменшенням населення (26 місце), відносно незначним розміром середньомісячної заробітної плати штатного працівника (26), низьким темпом зростання заробітної плати штатних працівників (26), співвідношенням чисельності безробітних громадян до кількості вакансій (27-28).

27 місце району за напрямом «Економічна ефективність» обумовлене незначним обсягом реалізованої продукції у розрахунку на одну особу населення (25 місце), темпом зменшення обсягів реалізації на забій худоби та птиці в живій вазі у сільгосппідприємствах (21).

22 місце району за напрямом «Інвестиційний розвиток та зовнішньоекономічна співпраця» обумовлене незначним обсягом капітальних інвестицій (крім інвестицій з державного бюджету) у розрахунку на одну особу (28 місце), незначним обсягом прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу) (27), низьким обсягом експорту товарів у розрахунку на одну особу населення (23).

IIІ. Висновки і пропозиції

Висновки

У січні-вересні 2019 року проблеми розвитку районів і міст обласного значення були такими:

у сфері економічного розвитку:

обсяг реалізованої промислової продукції у розрахунку на одну особу у 14 районах та 1 місті менший, ніж середній по області;

зменшення обсягів реалізації на забій худоби та птиці в живій вазі в підприємствах у 6 районах;

зменшення поголів’я великої рогатої худоби в підприємствах у 14 районах;

зменшення поголів’я корів в підприємствах у 13 районах;

зменшення поголів’я свиней в підприємствах у 2 районах;

зменшення виробництва молока в підприємствах у 13 районах;

зменшення валового збору зернових і зернобобових культур у сільгосппідприємствах у 7 районах;

зменшення валового збору картоплі у сільгосппідприємствах у 2 районах;

у сфері інвестиційної та зовнішньоекономічної співпраці:

обсяг капітальних інвестицій (крім інвестицій з державного бюджету) у розрахунку на одну особу наростаючим підсумком з початку року у 17 районах та 4 містах менший, ніж середній по області;

зменшення обсягу прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу) у 5 районах;

обсяг прямих інвестицій (акціонерного капіталу) у розрахунку на одну особу наростаючим підсумком з початку року у 17 районах та 3 містах менший, ніж середній по області;

обсяг експорту товарів у розрахунку на одну особу населення у 19 районах та 2 містах менший, ніж середній по області;

у фінансовій сфері:

темпи зростання доходів місцевих бюджетів (без трансфертів) у 9 районах менші, ніж середній по області;

обсяги доходів місцевих бюджетів (без трансфертів) у розрахунку на одну особу населення у 22 районах та 4 містах менші, ніж середній по області;

у 22 районах та 4 містах зафіксовано зростання податкового боргу;

у сфері населення та ринку праці:

зменшення населення у 22 районах та усіх містах;

зростання заборгованості із виплати заробітної плати у 1 місті;

у 18 районах та 2 містах середньомісячна заробітна плата штатного працівника менша, ніж середня по області;

зростання у 15 районах та 4 містах темпу зареєстрованих безробітних;

співвідношення чисельності безробітних громадян до кількості вакансій вище, ніж середнє по області у 20 районах;

показник ефективності діяльності робочих груп з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення нижчий, ніж середній по області у 2 районах та 2 містах;

зростання заборгованості населення з оплати житлово-комунальних послуг в 2 районах;

у житлово-комунальній сфері:

зменшення темпу обсягу прийнятого в експлуатацію житла до відповідного періоду попереднього року у 2 районах;

обсяг прийнятого в експлуатацію житла у розрахунку на 10 тис. осіб населення менший, ніж середній по області у 16 районах та 3 містах.

Пропозиції

Доручити головам райдержадміністрацій, рекомендувати міським головам міст обласного значення розглянути результати проведеної оцінки та вжити заходів, спрямованих на вирішення проблемних питань та покращення ситуації на відповідних напрямах.