Головні результати дипломатичної роботи Президента в травні

Зовнішньополітична робота Президента України Володимира Зеленського в травні була зосереджена на наближенні достойного миру, зміцненні української ППО на тлі посилення російських атак, зокрема додаткових постачаннях ракет і посиленні бойової авіації, формуванні антибалістичної коаліції для захисту України та всієї Європи від повітряних загроз, залученні внесків до програми PURL, укладенні нових угод із партнерами у форматі Drone Deal та поверненні українців із російського полону.

За посередництва американської сторони була укладена домовленість про проведення обміну військовополоненими у форматі 1000 на 1000. Перший етап відбувся 15 травня – додому повернулися 205 українців. Загалом із початку повномасштабного російського вторгнення Україна звільнила з російського полону понад 8 тис. людей.

Окрема увага – реалізації європейського пакета підтримки на 90 мільярдів євро та відкриттю перших переговорних кластерів для повноправного членства України у Європейському Союзі. Це питання Глава держави постійно порушує під час зустрічей і телефонних розмов з очільниками інституцій Євросоюзу, главами держав та урядів європейських країн.

У травні Володимир Зеленський провів 26 міжнародних зустрічей.

За кордоном – із партнерами у Вашингтонському форматі (Президент Франції Емманюель Макрон, Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер, Голова Ради міністрів Італії Джорджа Мелоні, Прем’єр-міністр Канади Марк Карні, Прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере, Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск, Прем’єр-міністр Фінляндії Петтері Орпо, Президент Європейської ради Антоніу Кошта, Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн та Генеральний секретар НАТО Марк Рютте), із Президентом Латвії Едгарсом Рінкевичсом, Президентом Литви Гітанасом Наусєдою, Президентом Польщі Каролем Навроцьким, Президентом Румунії Нікушором Даном, Президентом Фінляндії Александром Стуббом, Королем Королівства Бахрейн Хамадом бін Ісою Аль Халіфою, Прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером, Прем’єр-міністром Вірменії Ніколом Пашиняном, Прем’єром-міністром Грузії Іраклієм Кобахідзе, Прем’єр-міністром Канади Марком Карні, Прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стере, Прем’єр-міністром Польщі Дональдом Туском, Прем’єр-міністром Словаччини Робертом Фіцо, Прем’єр-міністром Фінляндії Петтері Орпо, Прем’єр-міністром Чехії Андреєм Бабішем, Прем’єр-міністром Швеції Ульфом Крістерссоном, Президентом Європейської ради Антоніу Коштою, Президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн, Генеральним секретарем НАТО Марком Рютте.

В Україні Глава держави зустрівся з федеральним міністром оборони Німеччини Борисом Пісторіусом, федеральним міністром з особливих доручень, керівником відомства Федерального канцлера Німеччини Торстеном Фраєм і президентом Федеральної розвідувальної служби Німеччини Мартіном Єґером, головою Конгресу депутатів Іспанії Франсіною Арменголь, сенатором США Річардом Блюменталем і членом Палати представників Сполучених Штатів Джимом Гаймсом, мером міста Гавр (Франція) Едуаром Філіппом та головою Об’єднаного перехідного кабінету Білорусі Світланою Тихановською.

У травні Володимир Зеленський здійснив чотири закордонні візити: у Вірменію, Бахрейн, Румунію та Швецію.

У Єревані Глава держави взяв участь у саміті Європейської політичної спільноти. Це був перший візит Президента України до Вірменії за останні 24 роки.

У Манамі під час свого першого візиту до Бахрейну Володимир Зеленський обговорив із Королем Хамадом бін Ісою Аль Халіфою безпекову ситуацію на Близькому Сході та в регіоні Затоки. Президент запропонував укласти Drone Deal і масштабувати співпрацю з Бахрейном. Це була перша зустріч лідерів двох країн із 2003 року.

У Бухаресті Володимир Зеленський узяв участь у саміті «Бухарестської дев’ятки» та країн Північної Європи й уклав Drone Deal із Литвою. Загалом Україна підписала вже п’ять угод у форматі Drone Deal із партнерами, ще щодо 20 триває робота.

В Уппсалі Президент України Володимир Зеленський і Прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон домовилися, що Україна придбає до 20 новітніх літаків Gripen модифікації E/F. На це будуть виділені 2,5 мільярда євро з пакета підтримки від Євросоюзу. Ще 16 винищувачів Gripen C/D Швеція передасть Україні в межах двосторонньої допомоги. Постачання очікується на початку 2027 року. Також лідери підписали Спільну декларацію про розширення оборонної співпраці.

Протягом травня Глава держави провів 16 телефонних розмов: із Президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим, Президентом Об’єднаних Арабських Еміратів Мухаммадом бін Заїдом Аль Нагаяном, Президентом Румунії Нікушором Даном, Президентом Фінляндії Александром Стуббом, Президентом Франції Емманюелем Макроном (двічі), у форматі Е3 – Україна з Президентом Франції Емманюелем Макроном, Прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером та Федеральним канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом, Президентом Сербії Александром Вучичем, Федеральним канцлером Австрії Крістіаном Штокером, Прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером, Прем’єр-міністром Естонії Крістеном Міхалом, Прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стере, Прем’єр-міністром Словаччини Робертом Фіцо, Президентом Європейської ради Антоніу Коштою (двічі), Президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн.

Участь у міжнародних заходах і засіданнях: VІІІ саміт Європейської політичної спільноти в Єревані, саміт «Бухарестської дев’ятки» та країн Північної Європи в Бухаресті, IV Міжнародний саміт міст і регіонів «Партнерство. Стійкість. Готовність» у Києві, онлайн-звернення до учасників засідання Міжнародної коаліції за повернення українських дітей.

Оборонні пакети та інша допомога:

Швеція: пакет допомоги на 2,7 мільярда доларів, у межах якого Україна отримає 16 винищувачів Gripen C/D.

Норвегія: близько 300 мільйонів доларів на програму PURL, 40 мільйонів євро гранту на підтримку енергетичної стійкості України.

Канада: 200 мільйонів доларів на програму PURL.

Фінляндія: пакет військової допомоги на 128 мільйонів євро.

Японія: перший внесок у програму PURL на майже 15 мільйонів доларів.

Іспанія: 58 мільйонів доларів у програму PURL.

Санкційні кроки: Україна застосувала санкції проти осіб, які загрожують її національним інтересам, безпеці, суверенітету й територіальній цілісності; росіян і російських компаній, які постачають продукцію для ВПК ворога; окупантів, що відповідальні за ракетні удари по нашій країні, та цивільних торговельних суден, залучених до перевезення вантажів для воєнних потреб РФ.

Також Україна синхронізувала санкції із Європейським Союзом.

Велика Британія, Канада та Євросоюз застосували санкції щодо російських структур і осіб, причетних до викрадення українських дітей. Крім того, Велика Британія запровадила санкції проти криптовалютних платіжних систем, які Росія використовувала для обходу санкційних обмежень.