Хай наша спільна робота за Планом перемоги якнайшвидше обернеться миром для України – виступ Президента у Верховній Раді

Слава Україні!

 

Наші люди в Україні, у світі не втомлюються говорити: «Слава Україні!»

 

Україна не втомлюється відповідати: «Героям слава!»

Але на нашій землі стали рідше звучати слова «Україна має перемогти».

Перемога для декого стала незручним словом. На жаль. І в реальності – ми розуміємо – перемоги непросто досягти.

Хоча тільки перемоги народжують для країни славу. І дають змогу берегти реальну пам’ять про героїв – на століття. І дають змогу країні жити. Жити незалежно, жити вільно, суверенно, на своїй землі й за своїм законом.

І самим обирати для себе майбутнє. Майбутнє для України – це, безперечно, бути сильною частиною глобального світу, бути на рівних з усіма країнами-лідерами, бути у Євросоюзі та НАТО – бути там повноправно. Бути там – це справедливо для нас. Слава Україні!

Українці заслуговують на це.

І саме в цьому наша мета – відвоювати для України право на життя. Вибити для України саме справедливість. Завершити цю війну надійним і чесним миром для всіх нас.

Я дякую всім, хто наближає реалізацію цієї нашої мети: кожному воїну, усім громадянам України.

І саме для всіх нас, українців, підготовлений план – План перемоги.

План перемоги України – це план посилення нашої держави, посилення наших позицій. Щоб бути достатньо міцними у завершенні війни. Щоб Україна була з усіма мускулами.

Цей План можливо реалізувати. Це залежить від партнерів. Підкреслюю: від партнерів. Це точно не залежить від Росії.

Кожен у світі бачить, що Росія не шукає чесного миру. Путін збожеволів і хоче тільки війни. Він сам не зміниться. Він надто з минулого. Надто вчорашній. Він глухий до всіх інших.

Але – разом із партнерами – ми повинні змінити обставини так, щоб війна закінчилась. Безвідносно до того, чого хоче Путін.

Ми всі повинні змінити обставини так, щоб Росія була примушена до миру.

Давайте згадаємо, що майже два роки тому на саміті «Групи двадцяти» в Індонезії я запропонував Формулу миру. Це стратегія припинення російської агресії проти України та відновлення справедливості для українського народу на основі цілей і принципів Статуту ООН.

За два роки майже сто країн з усіх частин світу підтримали Формулу миру.

Я вдячний кожній такій країні.

Ми провели успішний інавгураційний Саміт миру й довели, що цей переговорний формат може бути успішним для завершення війни.

Але Росія поки ухиляється від чесної дипломатії та поміж бомбами кидає ще ультиматуми.

Ми повинні це зупинити.

Жоден російський ультиматум не матиме сенсу для України.

Це гарантують наші воїни, усі наші люди й наша єдність. Єдність України. І єдність партнерів. Усе це є основою нашої здатності досягти своєї мети.

План перемоги – це шлях посилення України. Це саме таке посилення України, яке потрібне, щоб не тільки захистити наші позиції, а й щоб прокласти міст – міст до проведення другого Саміту миру, який поставить справедливу для України крапку у цій війні.

Сьогодні я хочу публічно представити цей План. І звертаюсь до вас – заради єдності та підтримки України.

 

Дорогий український народе!

Пане Голово Верховної Ради України!

Пане Прем’єр-міністре!

Пане генерале, Головнокомандувачу Збройних Сил України!

Панове керівники розвідок, Служби безпеки України, урядовці, голови всіх державних інституцій України!

Народні депутати України!

Українські дипломати!

Представники держав – наших партнерів – посли в Україні!

Усі, хто присутній у цій залі!

 

Терміновість Плану перемоги – саме зараз. Це пункти, більшість яких розрахована в часі.

Якщо почати рухатися за цим Планом перемоги зараз, то може вдатися завершити війну не пізніше ніж наступного року.

Ми всі з вами, хто відчуває біль війни, чуємо, що в таких назвах, як Покровськ, Вовчанськ, Харків, Суми, Оріхів, Запоріжжя, Херсон, а також Донецьк, Луганськ, Крим, звучить не тільки доля України.

Але також доля країн Балтії. Фінляндії. Польщі. Грузії. Молдови. Балкан. Країн Центральної Азії.

І країн з інших регіонів світу, які далекі від нас із вами в Україні, але дуже близькі до наших партнерів. Це стосується і Лівії, і Сирії, і країн регіону Сахель.

У битвах, у яких зараз б’ються українці заради своєї незалежності, вирішується, чи порине світ у ще більше воєн.

Росія та її спільники хочуть більше воєн.

Вони вчаться. Що більше часу вони матимуть, щоб учитись нести руїни, то більше згодом світ заплатить за право на мир.

Зараз для наших партнерів допомогти Україні – це гарантувати, що у світі збережеться порядок, заснований на правилах.

Якщо війна Росії проти України завершиться на Саміті миру та на основі міжнародного права, це переконає інших потенційних агресорів не розв’язувати війни.

Якщо ж Путін досягне своїх божевільних цілей – геополітичних, військових, ідеологічних та економічних, то це створить нездоланне враження в інших потенційних агресорів, зокрема в регіоні Затоки, в Індо-Тихоокеанському регіоні та в Африці, що загарбницькі війни можуть бути вигідними і для них також.

Тому доля наступних десятиліть визначається саме діями нашої глобальної коаліції на захист України й міжнародного права.

Для нас абсолютно легітимно звертатися до партнерів по підтримку в цій битві.

Для партнерів – цілком практично допомогти нам не лише вистояти, а й перемогти.

Цим партнери допоможуть собі не менше.

В коаліції злочинців разом із Путіним станом на зараз уже є Північна Корея – родина Кім, яка тримає в рабстві більш ніж 20-мільйонну частину корейського народу.

Наша розвідка фіксує не лише передачу зброї з Північної Кореї до Росії, а й передачу людей.

Це робітники для російських заводів – замість убитих на війні росіян. І особовий склад для російської армії.

Фактично це участь уже другої держави у війні проти України на боці Росії.

Кожен бачить допомогу іранського режиму для Путіна. Так само, як і співпрацю Китаю з Росією.

Попри заяви Пекін утримується від справді дієвих кроків для того, щоб зупинити агресію та порушення Росією Статуту ООН.

І ми маємо чесно говорити – українці та всі наші партнери: якщо ми не посилимося зараз, Путін встигне посилитися в наступному році так, щоб назавжди відкинути дипломатію.

Росія повинна програти у війні проти України.

І це не «заморожування».

І це не торгівля територією чи суверенітетом України.

Ми повинні реалізувати План перемоги, щоб примусити Росію бути на Саміті миру та бути готовою закінчити війну.

Отже, План складається з п’яти пунктів і трьох таємних додатків.

Пункт перший – геополітичний.

Пункти другий і третій – військові.

Пункт четвертий – економічний.

Пункт п’ятий Плану перемоги – безпековий.

Пункти розраховані за часом. Перші чотири – це час війни, щоб її завершити. П’ятий пункт – на час після війни, щоб гарантувати безпеку.

 

Перше – це запрошення в НАТО.

 

Ми – демократична нація, яка довела, що може захищати Євроатлантику і наш спільний спосіб життя – інших демократичних націй.

Протягом десятиліть Росія використовувала геополітичну невизначеність у Європі, а саме – факт, що Україна не є членом НАТО. Саме це спокушало Росію посягати на нашу безпеку. Тепер факт запрошення для України в НАТО може стати справді фундаментальним для миру.

Ми розуміємо, що членство в НАТО – це питання подальшого, а не теперішнього.

Але Путін має побачити, що його геополітичні розрахунки програшні.

Росіяни повинні це відчути – що їхній цар програв геополітично.

Я дякую всім нашим партнерам, хто підтримує, що запрошення для України в НАТО зараз із членством пізніше посилює всіх.

Invitation – запрошення – це сильне рішення, яке не потребує нічого, окрім рішучості.

І сьогодні запрошення символізує значно більше, ніж тільки НАТО.

Рішучість у питанні НАТО для України означає також неминучість євроінтеграції для України та безальтернативність демократії в Україні.

Саме тому це початковий пункт Плану перемоги. Свідчення рішучості. Безумовне запрошення зараз.

Це визначеність, як партнери бачать насправді місце України в архітектурі безпеки.

Я прошу всіх вас працювати заради рішучості партнерів визнати Україну рівною іншим у європейській архітектурі безпеки.

 

Другий пункт – оборона.

 

Це незворотне зміцнення української оборони проти агресора.

Це реалістично – захищати наші позиції на полі бою в Україні й водночас повертати війну на територію Росії, щоб росіяни справді відчували, що таке війна, і попри російську пропаганду починали розвертати ненависть у бік Кремля.

Ми не наївні. Україна не вірить і не повірить, що більшість росіян усвідомить глибину морального падіння Росії.

Але вони мають відчути падіння російської армії.

І це буде програшем їхньої ідеології війни.

Є чіткий перелік зброї, яка здатна підтримувати таку силу наших воїнів. А завдяки Курській операції ми побачили, що Путін не має достатньо сили, щоб триматись, коли ми тиснемо справді міцно.

Тому ключем до реалізації цього другого пункту Плану перемоги є:

• успішне продовження операцій Сил оборони та безпеки України у визначених районах ворожої території, щоб не допустити буферних зон на нашій землі;
• незворотне посилення позицій Сил оборони та безпеки України та знищення наступального потенціалу Росії на окупованій території України;
• допомога партнерів у комплектуванні бригад резерву для Збройних Сил України;
• виведення ППО України на такий рівень, який є достатнім для захисту наших міст і сіл від російських ракет і дронів, та спільні захисні операції з нашими сусідами у Європі для збиття російських ракет і дронів у межах доступу повітряного щита партнерів;
• розширення операцій із застосуванням наших українських ракет і дронів, а також інвестиції у розширення їх виробництва в Україні;
• зняття партнерами обмежень на застосування далекобійної зброї на всій окупованій Росією території України й на території Росії – по обʼєктах воєнної інфраструктури – і надання Україні відповідних далекобійних ракет, дронів та інших засобів ураження;
• надання Україні в реальному часі супутникових даних і даних, що отримуються іншими засобами розвідки.

Для кожного з підпунктів оборонного пункту Плану перемоги Україна надає партнерам чітке обґрунтування, що саме є нашими цілями, як ми їх досягаємо і наскільки це зменшить російську здатність продовжувати війну.

Оборонний пункт Плану має таємний додаток, і до нього мають доступ саме ті партнери, які мають відповідний військовий потенціал допомоги.

 

Третій пункт Плану – стримування.

 

Під нього теж є таємний додаток. Його вже отримали лідери Сполучених Штатів, Великої Британії, Франції, Італії та Німеччини.

Отримають і ще деякі держави, які можуть наповнити змістом для України цю дуже добре відому світові концепцію стримування.

Російське керівництво агресивно діє лише тоді, коли переконане, що не отримає адекватної руйнівної відповіді.

Коли Росія знає, що відповідь буде, і розуміє, яка це буде відповідь, вони обирають переговори та стабільне співіснування навіть зі стратегічними противниками.

Завдяки цьому стримування Росії від агресії можливе і щодо України та всієї Європи.

Україна пропонує розмістити на своїй землі комплексний неядерний стратегічний пакет стримування, який буде достатнім для захисту України від будь-якої воєнної загрози з боку Росії та який звузить варіативність дій Росії до таких перспектив: або приєднатись до чесного дипломатичного процесу для справедливого завершення війни, або гарантовано втратити можливість продовжувати агресивну війну внаслідок застосування Україною наданого пакету стримування згідно з визначеними військовими цілями.

Тобто пакет стримування – це факт, що Росія або йде в дипломатію, або йде… до втрати її машини війни.

Мир завдяки силі.

Peace through strength.

По обидва боки Атлантики це працює однаково результативно. І цей пункт можна забезпечити, зокрема, фінансуванням у межах уже укладених безпекових угод із партнерами та визначених обсягів фінансової підтримки.

 

Четверте – стратегічний економічний потенціал.

 

В Україні зосереджені природні ресурси, і зокрема критично важливі метали ціною в трильйони доларів США. Це, зокрема, уран, титан, літій, графіт та інші стратегічно цінні ресурси, які посилять у глобальній конкуренції або Росію та її союзників, або Україну та демократичний світ.

Поклади критичних ресурсів в Україні разом із глобально важливим потенціалом України у виробництві енергії та продовольства є одними з ключових загарбницьких цілей Росії у війні.

І це наша можливість зростання.

Економічного зростання України. Економічного посилення Євросоюзу заради економічної й багато в чому безпекової автономії Європи. І це можливість Сполучених Штатів та наших партнерів у G7 працювати з Україною – союзницею, яка може забезпечити на інвестицію прибуток.

Економічний пункт нашої стратегії має таємний додаток, який передається лише визначеним партнерам.

Україна пропонує Сполученим Штатам разом із визначеними партнерами, зокрема це Євросоюз, частиною якого Україна – буде, та з іншими партнерами у світі, укласти спеціальну угоду щодо спільного захисту наявних в Україні критичних ресурсів, спільного інвестування та використання відповідного економічного потенціалу.

Це також мир завдяки силі. Економічній силі.

Це угода, що органічно доповнить та посилить наявну систему економічного тиску на Росію, а саме – усі наявні санкції проти Росії, обмеження нафтової ціни, обмеження експорту в Росію та інші заходи тиску.

Російські спільники у світі повинні бачити, що у цього режиму немає економічного майбутнього.

 

І п’ятий пункт розрахований на післявоєнний час.

 

Після цієї війни Україна матиме один із найбільш досвідчених та великих військових контингентів. Це люди – наші воїни, які володітимуть реальним досвідом сучасної війни, успішним досвідом застосування західної зброї та різнобічним досвідом взаємодії з військовими НАТО.

Цей український досвід має бути використаний для зміцнення оборони Альянсу та гарантування безпеки у Європі.

Це достойна місія для наших героїв.

Передбачаємо у разі згоди партнерів заміщення окремих військових контингентів збройних сил США, які дислоковані у Європі, українськими підрозділами. Після війни.

Українці довели, що можуть бути тією силою, яку російське зло не здолає.

І я вдячний кожному партнеру – усім, із ким ми обговорили цю перспективу на післявоєнний час, – вдячний за повагу до українців і нашої здатності бути нездоланними в Альянсі з партнерами.

 

Дорогий український народе!

 

Шановні присутні!

 

Партнери України, яким уже був представлений цей наш План, поставилися до нього практично. Уважно. Команди зосереджені на деталях заради дієвої підтримки.

Завтра я представлю План перемоги на засіданні Європейської ради.

Але я хочу бути відвертим із вами щодо того, як ситуація супроводжується у певній непублічній комунікації з Україною.

Ми чуємо від партнерів слово «перемовини» і значно рідше звучить слово «справедливість».

Україна відкрита до дипломатії, але до чесної.

Саме тому в нас є Формула миру. Це гарантія перемовин без примусу України до несправедливості. Українці заслуговують на достойний мир.

План перемоги прокладе шлях до цього. План перемоги – це гарантія, що божевільні в Кремлі втратять можливість продовжувати війну. Тому План перемоги є мостом до реалізації Формули миру і шляхом до чесної дипломатії.

Але на цьому шляху Україна має бути сильною. Об’єднаною. Та свідомою – свідомою того, що Росія не може відпустити Україну, але Росія може та повинна Україну втратити.

Росія повинна назавжди втратити контроль над Україною і втратити навіть бажання такого контролю. Це гарантія життя для України. І водночас – гарантія спокою для Європи.

І щоб ми досягли цього, я прошу вас працювати на єдність в Україні та України – з партнерами. Переконувати партнерів. Бути тими, хто працює невтомно.

Я дякую кожному й кожній, хто працює саме так заради України. Хто воює заради України.

Я дякую всім, на чиїх плечах стоїть Україна.

Іноді в час війни буває так, що суспільство поляризується. Але саме завдяки повазі одне до одного та вдячності суспільство зберігається. Попри поляризацію.

Ми не воюємо одне з одним.

Ми воюємо з Росією на полі бою, у міжнародних відносинах, в економіці, в інформаційній сфері та в людських серцях.

Ми досягали й досягаємо результатів у битвах завдяки нашій єдності.

Тому, будь ласка, не втрачаємо єдності.

Працюємо разом. Заради України.

Заради перемоги України.

Якщо втратимо єдність в Україні – втратимо єдність у Європі.

Якщо втратимо єдність у Європі – втратимо підтримку світу.

Якщо втратимо підтримку світу – програємо в цій війні, як було століття тому.

План перемоги, серед іншого, дає змогу нам усім в Україні об’єднатись іще більше навколо спільної мети.

Саме тому я звертаюся зараз до вас.

Хай наша спільна робота за Планом перемоги якнайшвидше обернеться миром для України.

Я дякую всім, хто з Україною!

Пишаюсь усіма нашими людьми.

І вірю в Україну.

Слава Україні!