Пам’ятка військовослужбовцю щодо недопущення залишення військової частини
14 Листопада 2017 • 13:53
Кіл-сть переглядів: 1 218
Військовослужбовці строкової служби та служби за контрактом мають пам’ятати про те, що за самовільне залишення військової частини або місця служби передбачені всі види відповідальності, у тому числі й кримінальна.
Самовільним є таке залишення частини або місця служби, що вчинене без дозволу начальника (командира), який згідно із законодавством уповноважений надавати такий дозвіл.
Військовослужбовці строкової служби за межами військової частини мають право перебувати під час звільнення (в межах гарнізону), а також під час занять, робіт, лікування, відпустки, відрядження, переведення тощо. Виїзд офіцерів, прапорщиків (мічманів), військовослужбовців, що проходять військову службу за контрактом, за межі гарнізону здійснюється з дозволу командира військової частини.
Нез’явлення військовослужбовця вчасно на службу – це його нез’явлення на службу в строк, указаний у відповідному документі.
Початковим моментом самовільного залишення є день, коли військовослужбовець самовільно покинув розташування військової частини чи місце служби, а початковим моментом нез’явлення вчасно на службу – наступний день після дня, в який сплинули встановлені строки з’явлення.
Будьте відповідальними за виконання покладених на вас завдань із захисту нашої держави!
Довідково
Заходи щодо розшуку та повернення до військових частин військовослужбовців, які самовільно їх залишили, вживаються Військовою службою правопорядку у Збройних Силах України.
За самовільне залишення військової частини або місця служби передбачена кримінальна відповідальність за статтею 407 Кримінального кодексу України. Максимальний строк покарання — позбавлення волі від п’яти до десяти років.
Також передбачено покарання у вигляді штрафу – ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – або службове обмеження на строк до двох років.
За дезертирство передбачена кримінальна відповідальність за статтею 408 Кримінального кодексу України. Міра покарання — позбавлення волі, максимальний строк – від п’яти до дванадцяти років.