Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №68/2022 створено Житомирську обласну військову адміністрацію

Рекомендації жителям Житомирщини під час воєнного стану – у розділі “Більше. Інші рубрики”

Під час війни впровадження безбар’єрності набуло ще більшого значення, – Олена Зеленська

28 Грудня 2022 • 16:20

Кіл-сть переглядів: 334

Підбиваючи підсумки року за напрямами своєї діяльності, Перша леді України Олена Зеленська відзначила, що наша країна почала розвивати як фізичну, так і економічну та соціальну безбар’єрність іще до повномасштабного російського вторгнення.

 

У 2020 році Президент Володимир Зеленський підписав Указ «Про забезпечення створення безбар’єрного простору в Україні», ухвалено Національну стратегію безбар’єрності, План заходів із подолання бар’єрів, з’явилася Рада безбар’єрності при Кабінеті Міністрів.

«Під безбар’єрністю ми розуміємо відсутність перепон для людини будь-якої статі, віку, в будь-якому стані – перепон для розвитку, освіти, роботи, комфортного життя», – нагадала Олена Зеленська.

Надихнувшись баченням безбар’єрного суспільства, яке запропонувала дружина Глави держави, великі компанії-працедавці об’єднались у спільноту «Бізнес без бар’єрів»; із громадськими організаціями було розроблено електронний «Довідник безбар’єрності» – перший посібник із коректного спілкування. Реалізовано кілька інфраструктурних проєктів, щоб безбар’єрними ставали простори в громадах і культурних закладах. Перша леді наголосила, що у воєнний час безбар’єрність не просто залишається у фокусі, а набула нового, ще більшого значення.

«Зараз як ніколи раніше очевидно, що всім нам незалежно від віку, статі, матеріального становища, стану здоров’я потрібні рівні можливості – щоб евакуюватися, спуститися в укриття, вчасно отримати важливу (часто життєво важливу!) інформацію, мати доступ до послуг, працевлаштуватися», – акцентувала Олена Зеленська.

Вона відзначила, що з початком війни проєкти у напрямі «Безбар’єрність» не призупинилися. Навпаки – більшість із них розширилась, відповідаючи на нові виклики.

 

Перша леді навела приклади зробленого у 2022 році. А саме:

 

– «Довідник безбар’єрності» заговорив українською жестовою мовою та отримав аудіодискрипцію. Запрацював спеціальний розділ «У воєнний час» із порадами, інструкціями та алгоритмами дій у нових обставинах для сімей із дітьми, літніх людей, людей з інвалідністю. В електронному «Довіднику безбар’єрності» створено ще два розділи: «Етика взаємодії в періоди стресу» (з техніками самодопомоги та підтримки тих, хто поруч) та «Етика взаємодії з різними людьми». На Франкфуртському книжковому ярмарку презентовано друкований «Довідник безбар’єрності» – унікальне мультиформатне видання зі шрифтом Брайля, конгревним тисненням, QR-кодами для перекладу жестовою мовою та аудіодискрипції.

 

– МОЗ упроваджує в українську систему охорони здоров’я Міжнародну класифікацію функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я (МКФ) як національний класифікатор.

 

– Стартував проєкт з інтеграції теми безбар’єрності у навчальну програму Харківської школи архітектури. Його втілюють задля комплексного розуміння безбар’єрності, доступності та універсального дизайну у студентів та студенток.

 

– Набули чинності оновлені державні будівельні норми зі створення безбар’єрного простору в Україні, затверджені Мінрегіоном у 2021 році (ДБН «Інклюзивність будівель і споруд»). Державні будівельні норми оновлені з урахуванням найкращого європейського досвіду та встановлюють сучасні вимоги доступності, що відповідає Національній стратегії безбар’єрності. ДБН для закладів охорони здоров’я передано на затвердження до центральних органів влади.

 

– Столичний кінотеатр «Жовтень» узяв курс на безбар’єрність, щоб стати повністю доступним для глядачів.

 

– За участю представників міністерств, громадянського суспільства, спільноти «Бізнес без бар’єрів» проведено діалог у межах проєкту щодо адаптації робочих місць для людей з інвалідністю, перекваліфікації, підтримки та інтеграції учасників бойових дій у мирне життя та економіку країни.

 

– Спільно з «Укрзалізницею» розпочато пілотний проєкт щодо адаптації робочих місць.

 

– МВС разом з експертами розробило проєкт автошколи для людей з інвалідністю, що дасть їм змогу пройти навчання у спеціалізованих закладах, скласти іспити й отримати водійське посвідчення. Реалізація ініціативи запланована у 2023 році.

 

– Відбулася серія групових тренінгів з курсу «Самодопомога плюс» від ВООЗ для працівників «Укрзалізниці» та тренерів низки учасників спільноти «Бізнес без бар’єрів», що передбачає здобуття навичок управління стресом. Тренери з «Укрпошти» та «Ощадбанку», учасників спільноти «Бізнес без бар’єрів» пройшли курс щодо самодопомоги та первинної підтримки у кризових ситуаціях від фахівців Israel Trauma Coalition.

 

– Look to Speak – додаток для Android, який дає змогу людям із порушеннями мовлення та моторики спілкуватися за допомогою рухів очей, став доступним українською мовою.

 

– «Укрзалізниця» – залізні герої попри все тримають курс на безбар’єрність: вокзальна площа київського залізничного вокзалу стала доступною, усуваються бар’єри при працевлаштуванні, пасажирів-представників маломобільних груп супроводжують «вокзальні ангели», впроваджується низка інших перетворень, які стануть відчутними у 2023-му.

 

– На порталі державних послуг «Дія» запрацював новий розділ – «Дія. Безбар’єрність», покликаний спростити комунікацію між людиною та державою.

 

– Завершено розробку Альбому безбар’єрних рішень, у січні буде презентовано всі розділи (з урахуванням викликів воєнного часу). Альбом безбар’єрних рішень – практичний посібник, який рекомендує та на прикладах ілюструє, як міське середовище може бути дружнім до різних користувачів.

 

– Експерти напрацювали та передали Міжнародному аеропорту «Бориспіль» рекомендації для узгодження інфраструктури термінала D з принципами безбар’єрності.

 

– Підготовлено План заходів на 2023-2024 роки з реалізації Національної стратегії безбар’єрності, зокрема й флагманські проекти міністерств; завершено громадське обговорення документа.

 

Олена Зеленська зазначила, що повоєнна відбудова країни має відбуватися за принципами безбар’єрності.

«Це не лише питання відновлення міст – це питання відновлення людей. Адже всі ми розуміємо, як багато дорослих і дітей у нашій країні зазнали поранень і користуватимуться протезами. Але всі громадяни нашої країни повинні мати рівний доступ до якісного й гідного життя», – резюмувала Перша леді.

Версія для друку