Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №68/2022 створено Житомирську обласну військову адміністрацію

Рекомендації жителям Житомирщини під час воєнного стану – у розділі “Більше. Інші рубрики”

Унікальні писанки Полісся, обрядові пісні, хороводи, солодощі та дитячі посмішки в стінах Житомирської ОДА

04 Квітня 2018 • 16:50

Кіл-сть переглядів: 628

Для всіх бажаючих сьогодні, 4 квітня, в прес-центрі Житомирської облдержадміністрації управлінням культури та туризму ОДА був організований майстер-клас з писанкарства. Захід розпочався з виступу дитячого зразкового гурту Джерельце під керівництвом Ангеліни Нестерової. Окрім обрядових народних пісень учасники колективу розповідали про святкування Великодня та поводили з усіма хороводи.

 

Навчання з розпису традиційної писанки Полісся проходило під керівництвом  майстрині народної творчості Ольги  Конарьової.

 

«Сьогодні ми будемо розписувати писанку із зіркою, – символом любові. Розписуючи писанку ми маємо вкласти все найкраще, що у нас є. Всі наші душевні хвилювання, проблеми ми залишаємо і думаємо тільки про позитив. Думки мають бути чистими і світлими. Тоді й писанка буде гарною.», – такими словами Ольга Конарьова розпочала майстер-клас.

 

Також під час заходу працівники Житомирського краєзнавчого музею розповіли про історію писанкарства. Саме  в фондах музею знаходиться унікальна колекція писанок, де їх нараховується близько 1 тисячі. Найстаріші писанки з колекції 1911 та 1913 років були представлені на огляд всім присутнім.

 

На майстер-клас завітали школярі, батьки з маленькими дітками. Повчитися мистецтву писанкарства прийшов й заступник голови облдержадміністрації Ярослав Лагута.

 

По завершенню майстер-класу його учасники отримали солодкі подарунки.

 

Довідково. Виготовлення писанок в українській традиції наділялось сакральним значенням та входило до звичаєво-обрядової сфери. За традицією розпочинали писати писанки з другої половини Великоднього посту, а найбільше їх виготовляли у четвер і п’ятницю перед Пасхою. На Великдень писанки та крашанки освячували у церкві, а потім використовували для прикрашання осель, у великодніх іграх або з ритуальною чи магічною метою.

 

 

Версія для друку