Житомирщина — край, де природа говорить мовою величі

Житомирщина – це край не лише працьовитих аграрних ландшафтів, а й глибокого, майже первісного Полісся, де ліси дихають історією, ріки прокладають свої маршрути крізь гранітні береги, а парки й заповідні урочища зберігають ритм життя, що не підкорився поспіху часу. Тут краса не демонстративна, вона стримана, шляхетна і водночас захоплива, здатна полонити з першого погляду й залишитися в пам’яті надовго.

Житомирська область є однією із регіонів України, де природоохоронна справа є не формальністю, а свідомим вибором. На території області налічується 304 об’єкти природно-заповідного фонду загальною площею 143 191,98 гектара. Серед них: 20 об’єктів загальнодержавного значення площею 57 940,04 га та 284 об’єкти місцевого значення, що охоплюють 85 251,94 га. Загальний показник заповідності області становить 4,8 % — цифра, за якою стоять живі екосистеми, унікальні ландшафти та відповідальність за майбутнє.

Окрема сторінка цієї природної мозаїки — пам’ятки садово-паркового мистецтва. Їх на Житомирщині — 23, і кожна з них має власний характер, власну історію та настрій. Великі й камерні, регулярні й пейзажні, вони формувалися десятиліттями, а подекуди й століттями, зберігаючи сліди різних епох.

Серед парків-пам’яток загальнодержавного значення вирізняються Верхівнянський, Городницький, Івницький, Новочорторийський і Трощанський парки — зелені острови спокою, де простір продуманий до деталей, а кожна алея веде не лише вперед, а й у глибину часу.

Не менш важливу роль відіграють парки місцевого значення — Андрушівський, Бондарецький, Високівський, Вільхівський, Демчинський, Горошківське замчище та десятки інших. Вони є частиною щоденного життя громад: місцями прогулянок, зустрічей, споглядання і внутрішнього відновлення. Саме тут формується зв’язок людини з простором, у якому вона живе.

Особливої уваги заслуговує парк імені Міклухо-Маклая в Малині — один із найбільших у регіоні. Його ландшафтна композиція поєднує природну пластику з історичними акцентами, створюючи відчуття цілісності й гармонії. А в самому серці обласного центру розкинувся Шодуарівський парк — зелений символ Житомира, улюблене місце відпочинку містян і гостей, де міський ритм ніби сповільнюється.

Кмитівський, Коростишівський, Овруцький, Райгородський, Турчинівський, Тютюнниківський, Ушомирський, Червонський парки — кожен із них додає власну барву до великої природної палітри області. Разом вони формують не просто перелік об’єктів, а живу систему, що підтримує біорізноманіття, зберігає культурну пам’ять і відкриває можливості для сталого туризму.

Природа Полісся говорить тихо, але впевнено. Вона допомагає зупинитися, відчути внутрішній спокій і згадати прості, справжні речі: ритм дихання лісу, дзеркальну тишу води, тінь старих дерев у парках, що пам’ятають не одне покоління. Саме тут народжується натхнення — без поспіху, без надмірних декорацій, у гармонії з простором і часом.

#2025