Життя на териконах війни

Звичайний житель міста Житомир шокував усіх своєю розповіддю про нелегкі місяці життя та перебування на фронті.

Свою розповідь він почав із самісінького дитинства. 1979 року народився наш герой – Володимир Костів. Його життя складалося, як і у нас з вами. Він ходив до школи, а після здобуття середньої освіти вступив до Одеського військового інституту. Після цього працював у Закарпатському інформаційно-аналітичному центрі “ЛІГА”. Через певний час звільнився за власним бажанням, бо стан тодішньої економіки не давав змоги повноцінно жити.

У 2014 році життя молодого чоловіка переламало слово «війна». Володимир не міг спокійно жити, знаючи, що на сході гинуть наші захисники. Три рази чоловік звертався до воєнкомату з проханням взяти його на фронт. Зрештою його забрали до 90-го окремого аеромобільного батальйону 81-ї десантної бригади. Володимира мобілізували 22 червня, в день народження дружини.

Фронт… Один день тягнувся, як тиждень. Навколо точилися бої. Володимир був командиром свого батальйону. 20 січня Донецький аеропорт атакували сепаратисти. Чоловік, знаючи, що це може бути шлях в один кінець, вирушає на допомогу. З ним поїхали ще дев’ять чоловіків. В аеропорту кіборги були на першому поверсі, а в підвалі та на інших поверхах – сепаратисти.

Вижило троє. Повертаючись, Володимир потрапив у полон. Сімдесят сім днів мук та зневаги. Його возили на різні роботи. Найстрашнішим було діставати тіла загиблих товаришів із зруйнованих приміщень аеропорту. Полон тривав.

При розповіді у солдата виступила сльоза. Він згадав про «парад ганьби». Сепаратисти боялися наших солдат. Вони навіть знімали шнурівки зі взуття, боячись, що ті задушать їх. З часом офіцер потроху звик, хоча не можна звикнути до полону. Медсестри допомагали полоненим, даючи свої телефони хлопцям, щоб подзвонити рідним. Володимира звільнили, обмінявши на полоненого сепаратиста.

На завершення офіцер додав, що хоче сина – продовжувача роду. Сльози виступали ледь не у кожного зі слухачів. Але минає усе, і мине війна. Варто лише зберегти єдність народу. Світогляд у Володимира змінився. Він починає жити по-новому.

Автор: Софія Кемська

Матеріал опубліковано у рамках творчого конкурсу серед випускників Житомирщини.