Про Житомирщину

Символіка рідного краю

Відповідно до статей 22, 43 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” та рішення комісії державних нагород та геральдики при Президентові України, яка схвалила подані на її розгляд проекти гербів і прапора Житомирської області, сесія обласної ради затвердила великий і малий герб Житомирської області та їх описи, а також положення про порядок використання герба і прапора Житомирської області.

Голів районних державних адміністрацій, керівникам органів місцевого самоврядування, об’єднань, підприємств, установ і організацій зобов’язано забезпечити дотримання Положення про використання гербів і прапора Житомирської області.

Великий герб Житомирської області

Гербом Житомирської області є щит із червоним полем, у центрі якого вміщено герб міста Житомира (на синьому полі щита зображення срібної міської брами з відкритими воротами і трьома вежами), розтятий і перетятий золотим нитяним хрестом.

У верхній частині щита – срібний архістратиг Михаїл з опущеними донизу мечем та піхвами і срібний вершник на коні; у нижній – срібний рівносторонній хрест з розбіжними сторонами і золоте сонце з шістнадцятьма променями.

Щит увінчує золота міська корона з трьома мурованими зубцями і трьома житніми колосками, що спирається на перевитий стрічками золотий житній сніп, у центрі якого зображення малого Державного Герба України.

Щит обрамляє золотий вінок із житніх колосків, у нижній частині якого зображення шишок і листя хмелю та квіток льону. Вінок перевитий синьо-жовтою стрічкою.

Малий герб Житомирської області 

Гербом Житомирської області є щит із червоним полем, у центрі якого вміщено герб міста Житомира (на синьому полі щита зображення срібної міської брами з відкритими воротами і трьома вежами), розтятий і перетятий золотим нитяним хрестом.

У верхній частині щита – срібний архістратиг Михаїл з опущеними донизу мечем та піхвами і срібний вершник на коні; у нижній – срібний рівносторонній хрест з розбіжними сторонами і золоте сонце з шістнадцятьма променями.

Символіка герба Житомирської області  

Історично Житомирщина, один з найдавніших заселених теренів України, входила до складу чотирьох історичних земель України: Київщини, Полісся, Волині та Поділля. Ці землі мали свої історичні герби. Гербом Київщини від XIV століття був срібний Архістратиг Михаїл в червленому полі.

Гербом Полісся як території Великого Князівства Литовського від кінця XIII до XVIII століття вважали герб ВКЛ — “Погоня”, що зображувався як срібний вершник на срібному коні. Найчастіше вершник зображувався із синім щитом і золотим восьмираменним хрестом. Та існують варіанти зображення “Погоні”, де вершник має червлений щит з “Калюмнами” — знаком Гедиміновичів, Великих князів Київських литовської династії, що і знайшло відображення в представленому проекті. Історичним гербом Волині є срібний хрест у червленому полі. Історично західна частина Житомирщини входила до складу земель Волині. Золоте сонце в червленому полі — найдавніший варіант герба Подільської землі, до складу якої історично входила південно-західна частина Житомирщини. Саме під червленими прапорами із золотим сонцем звитяжно бились під Грюнвальдом у 1410 році полки подільської землі у складі переможної литовсько-польсько-руської армії під проводом короля Ягайла і Великого князя Вітольда (Вітаутаса). Згодом поле щита подільського герба змінилося на срібне (біле), ще пізніше — на лазурове (синє). Та найдавніший варіант герба Поділля запропоновано в гербі Житомирської області. Столицею Житомирської області, “серцем” краю є місто Житомир, засноване, за літописами, близько 884 року Житомиром, боярином за часів легендарних князів Аскольда Дира. Герб міста, очевидно, отриманий разом з Магдебурзьким правом, у першій чверті XV століття, до нинішнього часу не дійшов. Проте печатка міста 1789 року містить зображення відкритої міської брами з трьома вежами і постаттю Св. Станіслава і богомольця. За часів Російської імперії герб міста являв собою срібну відкриту міську браму з трьома вежами на синьому полі. Нинішній герб Житомира наведено у серцевому щитку пропонованого герба. Золотий прямий рівносторонній (тонкий) нитяний хрест у гербі Житомирщини символізує давні традиції християнської духовності Житомирщини, однієї з колисок слов’янства і українського народу.

Обрамлення герба відтворює називну, т. за. “гласну” назву Житомирщини, від слова “жито”, а також сільськогосподарські культури, без яких неможливо уявити сучасний стан економіки й господарства краю — льон і хміль. Синьо-жовтні стрічки відтворюють кольори державного прапора України, підкреслюючи те, що Житомирська область є одним з адміністративно-територіальних утворень соборної України.

З’єднана мурована і рослинна корони символізують єдність міст і сіл Житомирщини, всіх житомирян, оскільки мурована корона є символом міст, а корона Деметри є символом сіл. Вміщений на вінку Знак Княжої держави Володимира Великого – Малий державний герб України підкріплює державний статус області.

Символіка барв і металів 

• • Червлений (червоний) колір геральдичне є уособленням любові,мужності та великодушності.

• • Лазуровий (синій) колір є втіленням чесності, вірності, досконалості й духовності.

• • Золото означає в геральдиці віру, справедливість, милосердя, цнотливість та багатство.

• Срібло є втіленням чистоти, справедливості, шляхетності.

Прапор Житомирської області 

Прапор Житомирської області – собою прямокутне полотнище червоного кольору зі співвідношенням сторін 2:3, у центрі якого вміщено герб міста Житомира (на синьому полі щита зображення срібної міської брами з відкритими воротами і трьома вежами), накладеного на прямий хрест жовтого кольору.

Висота герба становить 2/5 висоти полотнища, а ширина герба – 2/9 ширини полотнища прапора. Ширина сторони хреста становить 1/18 ширини полотнища прапора.

Історична довідка

Житомирська область утворена 22 вересня 1937 року. Площа території – 29,9 тис.кв.км., що становить 4,9 % території України. Довжина області зі сходу на захід -170 км , із півночі на південь -230 км.

В давні часи на території області жили слов’янські племена, нащадками яких стали древляни. Найдавнішим містом і водночас резиденцією князів у древлянській землі був Іскоростень (нині Коростень).

З утворенням Київської Русі древлянська земля увійшла до її складу.

Наприкінці XIII і на початку XIV ст. землі області увійшли до Литовського великого князівства. За Люблінською унією 1569 року територія Житомирщини в складі Правобережної України потрапила під владу Польщі.

Після Третього поділу Польщі (1795 р) переважна частина території області увійшла до складу Волинської губернії, центром якої з 1804 року став Житомир.

Постановою Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету в 1923 році здійснено адміністративно – територіальний поділ Волинської губернії шляхом утворення на території майбутньої Житомирської області Коростенського, Нов. – Волинського та Житомирського округів, в склад яких увійшли відповідні міста та райони. Наступне глобальне адміністративно – територіальне реформування було здійснено згідно з Постановою ЦВК СРСР від 22 вересня 1937 р., в ході якого зазначені округи були ліквідовані та утворена Житомирська область шляхом поділу Київської області, а також приєднання до неї м. Бердичів, Дзержинського, Любарського, Чуднівського та Янушпольського районів Вінницької області. В даний час за своїми розмірами область входить до числа найбільших в Україні – займає п’яте місце. Довжина області із заходу на схід – 170 км ., із півночі на південь – 230 км.

.

Паспорт Житомирської області – 2020 рік (великий)

.

Паспорт Житомирської області – 2020 рік (малий)