Житомирщина розвиває безбар’єрний простір: доступність міста, послуг і можливостей для кожного. ВІДЕО

Житомирщина продовжує системно розвивати безбар’єрне середовище за п’ятьма основними напрямами: фізичним, інформаційним, соціальним, економічним та цифровим. У громадах області створюють доступні громадські простори, адаптують соціальну й медичну інфраструктуру, розширюють можливості для працевлаштування та занять спортом, а також формують культуру поваги й коректної комунікації.

Один із масштабних проєктів у цьому напрямі реалізується в Житомирі. Місто долучилося до флагманського проєкту Міністерства розвитку громад та територій України «Рух без бар’єрів», який втілюється в межах ініціативи Першої леді України Олени Зеленської «Без бар’єрів». Житомир увійшов до 15 пілотних громад країни, де працюють над створенням доступного та безпечного міського простору.

Проєкт передбачає облаштування безбар’єрного маршруту загальною протяжністю майже 21 кілометр.

Одна з ділянок маршруту завдовжки близько кілометра проходить від вулиць Селецької та Огієнка до вулиці Ціолковського й площі Польової. Тут розташовані установи, послугами яких щодня користуються жителі міста: «Прозорий офіс», центр зайнятості, Центр життєстійкості, простір «СвіТИ» та поліклініка № 2 КП «Лікарня № 1».

Зокрема, у поліклініці заплановано оновлення вхідної групи, облаштування пандуса, ремонт холу й реєстратури, а також встановлення ліфта. Це дасть змогу зробити медичні послуги доступнішими для людей з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.

Безбар’єрний маршрут покликаний полегшити пересування містом ветеранам і ветеранкам, людям з інвалідністю, людям старшого віку, батькам із дитячими візочками та всім, хто потребує зручного й безпечного доступу до громадської інфраструктури.

Для ветеранів, які повертаються до цивільного життя після поранень, доступність міського простору має особливе значення.

«Сьогодні багато ветеранів і ветеранок отримують поранення, які призводять до ампутацій та інших порушень мобільності. Тому доступність вулиць, громадських будівель і соціальних установ є необхідною умовою їхнього повноцінного повернення до активного життя. Людина повинна мати можливість самостійно пересуватися містом, відвідувати необхідні установи й отримувати послуги без зайвих перешкод», — зазначив ветеран війни Андрій Забігайло.

Робота над доступністю триває і в територіальних громадах області. Один із прикладів — Центр надання адміністративних послуг Оліївської територіальної громади, приміщення якого адаптоване до потреб різних категорій відвідувачів. Тут облаштовано безпороговий простір і передбачено кнопку виклику працівників для людей, яким потрібна додаткова допомога.

Поряд із фізичною доступністю область працює над розвитком інформаційної безбар’єрності. Її важлива складова — коректне спілкування, розуміння потреб інших людей та відмова від стереотипів. З цією метою Управління інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Житомирської ОВА створило інтерактивну гру «Абетка безбар’єрності».

Вона допомагає дітям і дорослим засвоювати правила безбар’єрної комунікації, дізнаватися про коректну термінологію та вчитися поважати особистість незалежно від фізичних можливостей чи життєвих обставин. Адже слова й спосіб спілкування безпосередньо впливають на те, наскільки комфортно людина почувається в суспільстві.

Власний внесок у розбудову безбар’єрного середовища робить і бізнес. Завдяки грантовим можливостям підприємці можуть створювати простори, адаптовані до потреб людей з інвалідністю, зокрема ветеранів, які проходять відновлення після поранень.

Прикладом такого підходу став спортивний зал «Black GYM», де облаштували спеціальне обладнання для тренувань людей, які втратили кінцівки. Це дає ветеранам можливість повертатися до фізичної активності, підтримувати форму та продовжувати заняття спортом з урахуванням своїх можливостей.

«Нас надихнув досвід ветеранів, які проходили реабілітацію за кордоном. Ми побачили, як там організовані тренування для людей після важких поранень, перейняли цей досвід і вирішили створити власний спортивний простір. Тепер у нашому залі люди, які втратили кінцівки, можуть повноцінно тренуватися, залишатися активними та працювати над своїм фізичним відновленням», — розповів військовослужбовець і співзасновник тренажерного залу «Black GYM» Дмитро Грищенко.

Ще один важливий напрям — доступність житлового простору. Навіть за наявності облаштованих вулиць і громадських установ людина може залишатися обмеженою у пересуванні, якщо не має можливості самостійно вийти з власного будинку. Тому встановлення підйомників та адаптація житлових приміщень мають безпосередній вплив на повсякденне життя людей з порушеннями мобільності.

Ветеран війни Іван Недобрик розповів, що встановлення підйомника в його будинку дало змогу самостійно виходити надвір і повернуло відчуття незалежності.

«Тепер я можу самостійно виходити з будинку, пересуватися без постійної сторонньої допомоги та планувати свій день. Для мене це можливість знову бути мобільним, самостійно вирішувати повсякденні справи й жити повноцінним життям», — зазначив Іван Недобрик.

Розвиток безбар’єрності потребує послідовної роботи на всіх рівнях — від облаштування тротуарів і громадських будівель до доступності послуг, інформації, освіти, працевлаштування та цифрових сервісів.

Начальник Житомирської обласної військової адміністрації Віталій Бунечко наголошує, що робота за всіма п’ятьма напрямами безбар’єрності в області триває. Її результати мають відчувати жителі кожної громади — незалежно від віку, стану здоров’я чи життєвих обставин.

Формування безбар’єрного середовища залишається одним із важливих завдань Житомирщини. Адже доступна інфраструктура, зручні послуги та рівні можливості дають кожній людині змогу бути самостійною, реалізовувати власний потенціал і повноцінно брати участь у житті громади.