Як подарувати свято дитині, яка живе в інтернаті?

Щорічне вручення інтернатам цукерок та фруктів на свята – зовсім не та турбота про дітей, яка їм потрібна. У цьому переконана Міністр соціальної політики України Юлія Соколовська.

Міністерка на своїй сторінці у Фейсбуці пропонує варіанти, як подарувати свято дитині, яка живе в інтернаті.

Справжня допомога – це дізнатись про потреби прийомних сімей, дитячих будинків сімейного типу(ДБСТ), що взяли дітей на піклування та допомагати сім’ям, які опинилась в кризових обставинах. Серед 100 тис дітей в інтернатах – 92 тис мають батьків, тому якщо ви знаєте, що по сусідству з вами проживає багатодітна чи малозабезпечена сім’я, діти, що виховуються кимось одним з батьків чи батьками з інвалідністю – не зволікайте і запропонуйте свою допомогу.

Також ви можете звернутися до служби соцзахисту за місцем проживання, щоб дізнатись про потреби саме таких сімей.

А щодо потреб дітей – згадайте себе у їхньому віці. Хіба ви не мріяли про наставника, з яким можна було б відверто поговорити про все на світі: вибір професії, майбутні перспективи, першу закоханість чи непорозуміння з однолітками? Ці речі не задовольнити подарунками – їх можна прожити: під час спільної прогулянки містом, походом у кіно чи театр, відвідин льодового катка чи боулінгу. Подаруйте такій дитині емоції – до прикладу, уроки вокалу, якщо вона мріє про спів.

Якщо ж дитина у листі до Миколая вказала перелік подарунків – то значно краще купити їх разом. Адже діти-сироти чи позбавлені батьківського піклування мають забезпечені базові потреби – але вони не вміють готувати їжу чи обирати одяг, оточені вихователями та однолітками, але не завжди можуть будувати стосунки, вони наче і під наглядом – але позбавлені любові. Вони мають довкола себе речі – та не мають досвіду.

Як стати Святим Миколаєм для дитини і допомагати протягом року, а не лише на свята?

Можна стати наставником для дитини. Це добровільна, безкоштовна підтримка та підготовка до самостійного життя дитини, що позбавлена батьківського піклування або живе в закладі для дітей-сиріт.

Або ж стати патронатною або прийомною сім’єю. Різниця полягає в тому, що патронат – це тимчасова форма влаштування дитини, яка не може перевищувати 6 місяців, поки складні життєві обставини її сім’ї не будуть подолані.